Перепис населення Україні справді давно потрібен. Утім, не варто переоцінювати його значення в тому сенсі, у якому необхідність його проведення нині активно обґрунтовують в інформаційному просторі. Він точно не дасть кардинальних уточнень щодо чисельності населення порівняно з даними поточної статистики. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.
Він пояснює, що переписи завжди проводяться на віру, вони є своєрідним загальним соцопитуванням, яке просто включає значно більшу кількість питань і вибірку, що прагне до 100% населення країни. Однак інформація, яка відображається в його результатах, зазвичай не потребує документальних підтверджень. І якщо в тому чи іншому помешканні вирішать сказати, що там живе один-двоє-троє або четверо-п’ятеро членів родини, то саме стільки їх і запишуть, навіть якщо більшість із них уже давно перебралася за кордон і не збирається повертатися на Батьківщину. Або, навпаки, можливо, у тому житлі мешкає купа нелегалів. У такому разі дані поточної статистики, які спираються на інформацію відділів реєстрації громадян, а також акти їхнього цивільного стану, що формуються на основі хоч якихось документів, інформація служб про кількість громадян, які емігрують із чи іммігрують до України, однозначно більш відповідна реальній ситуації.
З цієї ж причини, за словами Крамара, перепис населення не стане й інструментом підтвердження чи спростування реальної кількості виборців у тому чи іншому населеному пункті. Проте він матиме величезне значення для того, щоб зрозуміти не скільки, а які саме люди проживають в Україні.
«Найбільшу цінність становитимуть ті питання, які будуть пов’язані із самоідентифікацією, етнічними, мовними, соціальними характеристиками жителів. Тобто інформація, яку немає сенсу приховувати, але яка при цьому не відображається в жодних інших періодично оновлюваних базах даних державних органів. Про все це ми дізнаємося й під час соціологічних опитувань, які проводять час від часу різні компанії, однак із тією різницею, що там величезною вибіркою респондентів вважається 5–10 тис. осіб, а якщо 20–30 тис., то це взагалі рідкість. А в переписі, хай там як, відповідатиме не один десяток мільйонів осіб», – пише експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»