Бюджет Зеленського — Гончарука є значно менш соціально орієнтованим, аніж Порошенка — Гройсмана. При цьому на відміну від попередників нинішній уряд і парламентська більшість нехтують і потребами оборони, безпеки та зовнішньої політики. Про це пише експерт Тижня Олександр Крамар.
Він зауважує, що нехтування потребами безпеки та оборони – це перше, що впадає в очі. Фінансування таких важливих секторів, як закупівля, модернізація та ремонт військової техніки для потреб армії (+14 млн грн), діяльність ЗСУ (–70 млн грн), Нацгвардії чи Державної прикордонної служби, Головного управління розвідки чи СБУ, або зменшується, або залишається незмінним, або зростає в межах кількох десятих відсотка, що з урахуванням інфляції означає різке скорочення реального фінансування.
«Закладені в проекті бюджету майже 28 млрд грн на так звані нерозподілені видатки сектору безпеки та оборони, по-перше, залишають відкритим питання про те, як ці кошти будуть розподілені в майбутньому й чи надійдуть на потреби оборони взагалі (адже можуть бути просто «невикористані» або «неповністю використані» в разі проблем із наповненням бюджету). А по-друге, навіть якщо вони й надійдуть у силові структури, мова в найкращому разі лише про індексацію видатків на рівні інфляції», – йдеться я в матеріалі.
Натомість, за словами Крамара, серед лідерів за отриманням додаткового фінансування є антикорупційні органи (ДБР і НАБУ). Їх забезпечення збільшиться майже на 1 млрд грн (або на 50%) переважно за рахунок ДБР. На 18,7 млрд грн (або 38,9%) більше дістанеться Укравтодору — 2020 року ця структура отримає найістотнішу прибавку в абсолютних обсягах.
Також зростуть видатки на керівництво МВС (на 19,1% — до 542 млн грн), що особливо показово на тлі їх зменшення на самі підрозділи в складі цього відомства. Так, фінансування Нацполіції лишиться фактично без змін, забезпечення Нацгвардії зменшиться на 48 млн грн, Державної прикордонної служби зросте тільки на 0,4%, ДСНС — на 0,5%. Суттєве збільшення видатків заплановане також на суди та прокуратуру.
«Але найстрімкіший фінансовий приріст порівняно з минулим роком матиме Міністерство в справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб — більш як усемеро (до 1,66 млрд грн). Щоправда, видатки на забезпечення діяльності самого міністерства (керівництва та управління) становлять 150 млн грн, що значно більше за ті 116,5 млн грн, які виділяються на «заходи з психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації і лікування» учасників АТО/OOC та Революції гідності. Основні ж витрати передбачені на вирішення житлових питань ветеранів та переселенців. Зокрема, 305,1 млн закладено на придбання житла для ветеранів АТО, ще 248 млн для внутрішньо переміщених осіб. 485 млн грн буде спрямовано на програму «Житло для внутрішньо переміщених осіб» зі спецфонду (фінансується в разі надходження відповідних коштів). Водночас непропорційно багато (200 млн грн проти 305 млн грн для всіх ветеранів АТО) в бюджеті міністерства зашиті під виділення коштів для сімей учасників бойових дій на території інших держав (афганців), більшість яких уже отримала житло або виплати на нього за різними державними програмами впродовж попередніх трьох десятиліть», – пише експерт.
Крім того, за словами Крамара, серед вищих органів влади найбільше зростають видатки на обслуговування та забезпечення діяльності президента (+39,4 млн грн), тоді як на обслуговування уряду навіть зменшуються, а на забезпечення діяльності ВР лишаються приблизно на торішньому рівні. Хоча тут уже вступив у гру лобізм профільного комітету парламенту: своя сорочка ближча до тіла. На бюджетному комітеті вже поставили вимогу збільшити видатки на обслуговування ВР на 227,8 млн грн.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»