Новий Кабмін. Що відомо про міністрів уряду Гончарука

Верховна Рада 9-го скликання 29 серпня на своєму першому пленарному засіданні затвердила новий склад Кабінету міністрів України. Першим народні депутати призначили прем’єр-мінстра – ним став Олексій Гончарук, далі голосували за міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких подаються за квотою президента. Так, Міноборони очолив Андрій Загороднюк, а МЗС – Вадим Пристайко.

 

Ввечері у четвер Верховна Рада пакетним голосуванням підтримала інші кандидатури на посади членів нового Кабміну, запропоновані новопризначеним прем'єром. Зауважимо, що в новому уряді свої посади зберегли два міністри з Кабміну Володимира Гройсмана – очільниця Міністерства фінансів України Оксана Маркарова і глава МВС Арсен Аваков.

 

• Читайте також: Без гальм і правил. Як стартувала нова Рада

 

Також варто зазначити, що в  новому КМУ відбулося об'єднання Мінекономіки та МінАПК; Міненерго та Мінекології; Мінветеранов і Міністерства тимчасово окупованих територій; а також Мінкультури і Мінмолодьспорту.

 

Тиждень.ua вирішив зібрати інформацію про нового очільника уряду та новопризначених міністрів.

 

 

Прем’єр-міністр України

 

 

Олексій Валерійович Гончарук до призначення прем’єр-міністром України був заступником голови Офісу президента. Йому 35 років. Таким чином він є наймолодшим керівником уряду в історії сучасної України. Родом Гончарук з міста Городня в Чернігівській області.

 

Вищу освіту здобув в Інституті права ім. Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом, отримавши кваліфікацію магістра права.

 

Також закінчив Академію державного управління при Президентові України. Випускник Аспен Інституту Київ, Києво-Могилянської бізнес-школи. Має науковий ступінь доктора філософії в галузі права. Є доцентом кафедри фінансового та банківського права Інституту права ім. Володимира Великого.

 

Працював молодшим юристом ТОВ «Городнянський завод продтоварів». З 2005 по 2008 рік працював юристом в інвестиційній компанії PRIOR-Invest, де очолював юридичний відділ. Певний час мав право займатися адвокатською діяльністю.

 

З 2009 року є голова Всеукраїнської ГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам». Заступник генерального директора ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія».

 

Був позаштатним радником колишнього Міністра екології та природних ресурсів, а також радником Першого віце-прем'єр-міністра — Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва.

 

Голова третейського суду при ВГО «Союз інвесторів України». З вересня 2015 по 2019 рік — голова незалежного експертно-аналітичного центру Офіс ефективного регулювання (BRDO).

 

Заступником керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського став 28 травня. У червні його було призначено  членом Національної інвестиційної ради України та Національної ради з питань антикорупційної політики.

 

Торік Гончарук задекларував майже 2 млн грн, дві квартири й автомобіль Jaguar X-TYPE 2007 року випуску.

 

 

Міністр оборони України

 

 

Андрій Павлович Загороднюк народився 1976 року. Отримав дві вищі освіти – в Оксфордському університеті за спеціальністю «фінанси», а також у Київському національному університеті (правознавство).

 

З 2005 очолює компанію Discovery Drilling Equipment (Діскавері бурове устаткування), що поставляє свою продукцію на п’ять континентів і співпрацює з такими гігантами як Shell, Chevron, BP тощо.

 

З початком російської збройної агресії на Донбасі  ця компанія постачала українським військам буржуйки і машини швидкої допомоги, перероблені з броньованих інкасаторських машин. З 2015 до 2017 року очолив проектний офіс реформ при Міністерстві Оборони України.

 

Є членом Наглядової ради Укрнафти.

 

5 липня 2019 призначений позаштатним радником Зеленського, 9 липня – членом Наглядової Ради Укроборонпрому.

 

 

Міністр закордонних справ

 

 

Вадим Володимирович Пристайко народився 1970 року у місті Кілія Одеської області. Згодом родина переїхала до Києва. У 1994 закінчив з відзнакою Київський політехнічний інститут, отримавши диплом спеціаліста з інформаційних технологій. У 1998 році здобув ступінь магістра в Українській академії зовнішньої торгівлі. Володіє англійською мовою.               

 

Пристайко має багатий дипломатичний досвід. 1994 — призначений на посаду в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. У 1997 перейшов на роботу до Азіатсько-Тихоокеанського відділу Міністерства закордонних справ. У 2000 призначений на посаду консула в Сіднеї, Австралія, де займався переважно політичними й економічними питаннями.

 

2002 — перейшов на роботу до Управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України. У грудні 2004 призначений на посаду радника з політичних питань Посольства України в Канаді.

 

2007 — заступник директора Департаменту НАТО МЗС України, долучившись до переговорного процесу зі вступу України до Північно-Атлантичного Альянсу. У 2009 призначений на посаду радника-посланника та заступника голови дипломатичної місії Посольства України в США.

 

У 2012-2014 роках був надзвичайним і Повноважним посолом України в Канаді, а також представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО).

 

З грудня 2014 працював заступником Міністра закордонних справ України — керівником апарату. 2017-го призначений Главою місії України при НАТО. З червня 2019 року – член Національної інвестиційної ради.

 

 

Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції

 

 

Дмитро  Іванович Кулеба народився 1981 року в Сумах. 2003 року закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка за спеціальністю — міжнародне право. Кандидат юридичних наук. Володіє англійською мовою.

 

Трудову діяльність почав 2003 року, коли став аташе Служби головного юридичного радника Міністерства закордонних справ України.

 

У 2004—2005 рр. — аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2005 році — третій секретар управління юридичного забезпечення МЗС України. У 2005—2009 рр. — третій, другий секретар постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні (з питань ОБСЄ). У 2010—2012 рр. — перший секретар, радник, начальник відділу департаменту секретаріату міністра закордонних справ України. У 2013 році — радник віце-прем'єр-міністра України Костянтина Грищенка з гуманітарних питань. З 2013 року — очолює Фонд культурної дипломатії UART.

 

У червні 2014 повернувся на роботу в міністерство закордонних справ на запрошення міністра Павла Клімкіна на посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій. У квітні 2016 року Кулеба призначений Постійним представником України в Раді Європи.

 

 

Віце-прем'єр-міністр України – міністр цифрової трансформації

 

 

Михайло Альбертович Федоров народився 1991 року у Василівці Запорізької області. Вищу освіту здобув у Запорізькому університеті за спеціальністю «соціологія та управління». Закінчив Вищу політичну школу, освітню школу представників НАТО в Україні, отримував стипендію від ОБСЄ в рамках процесів моніторингу за екологією Запоріжжя.

 

У 2018 році в рамках консалтингової діяльності обіймав посаду операційного директора проекту «Суперлюди».

 

Був керівником digital-напряму передвиборчої кампанії кандидата в президенти Зеленського у 2019 році. З травня є позаштатним радником президента з digital-напряму.

 

• Читайте також: Tertium non datur

 

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства

 

 

Тимофій Сергійович Милованов народився 1975 року в Києві. Навчався в КПІ і Києво-Могилянській Академії, закінчивши які отримав два магістерські дипломи. 1999 року отримав ступінь магістра економіки в Київській школі економіки. 2004 отримав ступінь PhD з економіки в Університеті Вісконсин-Медісон.

 

Займався викладацькою діяльністю в Пенсильванському університеті, Університеті Бонна, Університеті штату Пенсильванія та Університеті Піттсбурга.

 

Проводить дослідження в галузі теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну.

 

Милованов також є співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine, основною метою якої є діяльність, спрямована на розвиток економічної дискусії та надання якісної аналітики економічних та інших найважливіших процесів в Україні.

 

У липні 2016 Милованов був призначений членом Ради Національного банку України.

 

 

Міністр фінансів України

 

 

Оксана Сергіївна Маркарова є одним з двох міністрів, які зберегли свої посади у новопризначеному уряді. Вона народилася 1976 року в Рівному.

 

1999 року закінчила Києво-Могилянську Академію, де отримала диплом магістра з екології. Під час навчання в 1996—1998 роках працювала в Міжнародній фундації виборчих систем та в консалтинговій компанії Chemonics Intl. Inc. в рамках проекту «Українська аграрна товарна біржа».

 

У 2000 році в США проходила практику в Світовому банку у Вашингтоні, у групі банків та фінансових ринків регіону Європи та Центральної Азії. Далі навчалася в Університеті Індіани, де у 2001 році здобула ступінь магістра в галузі міжнародних публічних фінансів та торгівлі, отримавши відзнаку за відмінність в навчанні та нагороду найкращого міжнародного студента.

 

У 2003 році очолила інвеситиційну групу ІТТ, де працювала до 2014 року. У березні 2015 року призначена заступницею міністра фінансів України, керівницею апарату Міністерства фінансів, а у квітні 2016 року першою заступницею міністра фінансів. 8 червня 2018 року, у зв'язку з відставкою Олександра Данилюка, призначена в.о. міністра фінансів України.

 

22 листопада 2018 року Верховна Рада України затвердила Маркарову на посаду міністра фінансів.

 

Окрім вищенаведеного, Маркарова є членом Дорадчої Ради Києво-Могилянської Академії, входить в Коло Друзів Українського католицького університету та Міжнародної організації молодих президентів (YPO). Також вона членкиня спостережних рад Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку та Приватбанку.

 

 

Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України

 

 

Олексій Анатолійович Оржель народився у січні 1984 року. Отримав ступінь магістра за спеціальністю «Енергетичний менеджмент» в Інституті енергозбереження та енергоменеджменту Київського політехнічного інституту. Має 15 річний досвід роботи у сфері паливно-енергетичного комплексу.

 

З 2006 по 2014 рік працював на різних посадах в Національному регуляторі у сфері енергетики. З 2014 року працював в приватному секторі.

 

Був головою Української асоціації відновлюваної енергетики та керівником сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання (BRDO). 
 

Оржель займається розвитком енергетичної галузі, впровадженням новітніх технологій виробництва та збереження енергії, залученням інвестицій в енергетику відновлюваних джерел енергії та енергоефективності. 

 

 

Міністр інфраструктури України

 

 

Владислав Артурович Криклій народився в листопаді 1986 року. 2009 року здобув ступінь магістра економічних наук за спеціальністю фінанси у Київському університету ім. Шевченка, отримавши диплом з відзнакою. 2015 року став Кандидатом економічних наук.

 

У2002-2008 роках працював начальником відділу по роботі з цінними паперами на фондовому ринку в КБ «Інтербанк». З 2008 по 2010 — в департаменті корпоративних фінансів в інвестиційній компанії «Аструм інвестиційний менеджмент». З 2011 по 2013 — директор ТОВ «Кіно-театр».

 

З 2014 по 2015 був радником Міністра МВС України, а з березня по листопад 2015 — заступником начальника ДАІ. Після цього обіймав посаду керівника Головного сервісного центру МВС.

 

 

Міністр розвитку громад і територій України

 

 

Альона Валеріївна Бабак народилася 1969 року  у місті Кривий Ріг. Була народним депутатом України восьмого скликання від партії «Сомопоміч». У раді обіймала посаду заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

 

1996 року Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов за спеціальністю «Іноземні мови /дві мови/» із присвоєнням кваліфікації вчителя іноземних мов – англійської та французької –  із відзнакою. Того самого року стала переможницею конкурсу на отримання гранту для навчання в США за підтримки фонду Едмунда Маскі та у 1998 одержала кваліфікацію магістра за спеціальністю «Бізнес адміністрування» та спеціалізацією «фінанси» Олд Домініон Університету, що у штаті Вірджинія.

 

З 2004 року — член правління і співзасновник Всеукраїнської благодійної організації "Інститут місцевого розвитку", з 2012 року – член науково-консультативної ради при Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. У 2014 році стала членом робочої групи з питань реформування житлово-комунального господарства при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

 

Співголова Міжфракційного депутатського об'єднання «Рівні Можливості». До набуття повноважень — директорка та співзасновниця ТОВ «Інститут місцевого розвитку». Експертка у сфері житлово-комунального господарства.

 

 

Міністр освіти і науки України

 

 

Ганна Ігорівна Новосад народилася в липні 1990 року в Ладижині Вінницької області. 2007 року закінчила Український гуманітарний ліцей при КНУ ім. Шевченка, після чого вступила до Національного університету «Києво-Могилянська академія», де вивчала політологію. Здобувши в 2011 році ступінь бакалавра поїхала на навчання за кордон, де як стипендіатка Фонду Сороса вступила до Університету Маастрихту в Нідерландах. Через два роки отримала ступінь магістра з європейських студій.

 

Крім того, у 2012—2013 роках в рамках Українсько-Канадської Парламентської програми, Новосад стажувалася в аналітичних центрах Іспанії та Чехії.

 

У березні 2014 року почала працювати в Міністерстві освіти і науки України на посаді радника Міністра освіти і науки. З листопада 2014 по грудень 2017 року очолювала управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН. У грудні 2017 року отримала посаду генерального директора директорату стратегічного планування та європейської інтеграції.

 

 

Міністр охорони здоров'я України

 

 

Зоряна Степанівна Скалецька (у першому шлюбі Черненко) народилася у Львові 1980 року.

 

1997 закінчила Львівську гімназія «Євшан» з золотою медаллюта вступила на факультет правничих наук НаУКМА, де 2002 року здобула кваліфікацію спеціаліста права. У 2002—2007 роках була аспіранткою факультету права та адміністрації Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.  Захистила дисертацію на ступінь доктора права на тему «Правовий статус пацієнта в Польщі та Україні. Порівняльний аналіз».

 

У 2011—2012 роках навчалася у США на річній Розширеній сертифікатній програмі для країн Центральної та Східної Європи «Дослідницька етика» в Union Graduate College.

 

Працювала провідною спеціалісткою відділу правового аналізу регуляторних актів у Головному управлінні регуляторної політики Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (2001—2006 роки).

 

З 2006 року працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», спочатку на кафедрі міжнародного права та спеціальних правових наук, згодом на кафедрі міжнародного та європейського права. З 2014 року — доцентка, з 2015 — заступниця декана Факультету правничих наук. 

 

Також є директоркою програми «Етико-правові питання біоетики, фармацевтичного та медичного права» Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА.

 

Крім того, працювала експерткою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України (2010—2011) та керівницею юридичного відділу ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» (2011—2012).

 

Обіймала низку громадських посад при органах влади: членкиня Дорадчої ради з питань охорони здоров'я при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я(2007—2009), голова Комісії з реформування охорони здоров'я Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України (2011—2014).

 

Очолює громадську організацію "Форум здоров'я" і є членом Всесвітньої Асоціації медичного права.

 

 

Міністр культури, молоді та спорту України

 

 

Володимир Володимирович Бородянський народився 1974 року в Новому Розділі Львівської області. Є українським медіа-діячем. У 1997 році закінчив фінансово-економічний факультет за фахом «Фінанси та кредит» Київського національного економічного університету.

 

З 1998 року працює комерційним директором газети «Московський комсомолець в Україні». З 2000 року — керівником відділу з управління медіа-активами «Альфа-банку», де відповідав за реалізацію бізнес-проектів: «Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні»).

 

У 2004 році був обраний головою правління ЗАТ «ММЦ СТБ». Наприкінці 2018 року залишав посаду керівника медіагрупи StarLightMedia.

 

У липні 2019 року був призначений позаштатним радник з гуманітарних питань президента Зеленського. 

 

 

Міністр соціальної політики України

 

 

Юлія Сергіївна Соколовська народилася 1985 року. У 2007 році закінчила Київський національний економічний університет, а також здобула освіту в Об'єднаному віденському інституті. У 2016 здобула другу вищу освіту в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

 

У 2015—2016 роках обіймала посаду директорки Департаменту видатків бюджету соціальної сфери Міністерства фінансів України, після того до 2017 очолювала департамент з питань стратегічного планування та координації державної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.

 

Соколовська керувала напрямом зі стратегії, прозорості та розвитку eHealth проекту USAID / Deloitte «Підтримка реформи охорони здоров'я».

 

Улітку 2019 викладала на тренінгу для депутатів від «Слуги народу».

 

• Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою

 

Міністр внутрішніх справ України

 

 

Арсен Борисович Аваков є другим міністром, який зберіг свою посаду в уряді прем’єра Гончарука. Таке кадрове рішення викликало неоднозначну реакцію суспільства. Водночас голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що міністр залишиться на посаді на пів року під особисту відповідальність президента Володимира Зеленського.

 

Аваков народився 1964 у Баку Азербайджанської РСР. У 1988 році закінчив Харківський політехнічний інститут за фахом «Автоматизовані системи управління», кваліфікація – інженер-системотехнік.

 

Він має величезний досвід у політичній і громадській сферах, тож виокремимо лише головні етапи його кар’єри.

 

Аваков став міністром внутрішніх справ України у лютому лютого 2014 року.

 

До цього був Головою Харківської облдержадміністрації (з 4 лютого 2005 за 5 лютого 2010 року), депутатом Харківської облради. Членом РНБО з травня 2007 по січень 2008, Національної ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Був народним депутатом України.

 

 

Міністр юстиції України

 

 

Денис Леонтійович Малюська народився 1981 року в, м. Дунаївка Хмельницької області. Навчався у Київському університеті ім. Шевченка, який закінчився за спеціальністю «правознавство». Також закінчив Університет Лондона.

 

Працював юристом. Спеціалізувався на питаннях регулювання підприємницької діяльності, врегулювання спорів та банкрутства. Заснував у 2004 році адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма «Бізнес-право», а наступного року — ТОВ «Радник прес», який потім й очолив. Підприємство займається видавничою діяльністю.

 

2010 року Малюська призначений на посаду консультанта із розвитку приватного сектору Групи Світового банку, де надавав технічну підтримку урядам України та країн Центральної Азії.

 

Згодом був обраний заступником Голови правління BRDO/World Bank Group — незалежної неурядової експертно-аналітичного центру, створеного за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі, а також Світового банку та уряду Канади.

 

 

Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України

 

 

Оксана Олександрівна Коляда (уроджена Гаврилюк) народилася  1980 року в місті Волочиськ Хмельницької області.  У 2002 році закінчила Львівський інститут внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Через п’ять років отримала диплом магістра права у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

 

Згодом отримала сертифікати міжнародного тренінгового проекту «Жінка в поліції» і курсу стратегічних комунікацій (Національний університет оборони України імені Черняховського, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України за участі Центру передового досвіду НАТО). Також була слухачкою Національного університету оборони за спеціальністю «Інформаційне забезпечення військ».

 

Кар’єра почалася 2003 року зі служби в МВС. З 2015 по 2017 працювала в Збройних силах України начальницею управління комунікації та преси Міністерства оборони України. Стала розробницею спеціалізованих курсів для журналістів, що працюють у зоні проведення АТО на Донбасі. Брала участь у проекті «Реформа державних комунікацій» за підтримки уряду Великої Британії.

 

Упродовж трьох місяців 2017 року була заступницею Командувача АТО. У березні 2019 року отримала посаду заступниці Міністра у справах ветеранів.

 

Коляда також брала участь у численних громадських проектах. Зокрема, була Головою громадської спілки «Дім ветерана», учасницею  проектного офісу зі створення Міністерства у справах ветеранів, учасник робочої групи зі створення Громадської Ради при Міністерстві у справах ветеранів. Медіа-експертка офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні. Координаторка експертної волонтерської ради при Голові ВР України.

 

 

Міністр Кабінету міністрів України

 

 

Дмитро Олександрович Дубілет народився 1985 року у Дніпрі.  Є сином екс-голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета. 2012 року закінчив Лондонську бізнес-школу. Володіє німецькою, англійською  та польською мовами.

 

2005 року заснував старап Fine Web та був його керівником. К 2010 році почав працювати в індійській компанії Infosys, а також став керівником проектів у MasterCard (Варшава). Крім цього, у 2010-2016 роках Дмитро був IT-директором ПриватБанку. З 2015 року займався розвитком порталу iGov. У 2017 році запустив Monobank, що надає послуги за допомогою мобільних додатків.