Депутати правлячої монобільшості, яку представляє Стефанчук, справді не встигли виконати чимало планів Офісу президента торік. Не допоміг і турборежим. Враховуючи «хвости», варто чекати нової спроби розігнати Раду до граничної швидкості. Так само висока ймовірність, що новий турборежим не стане результативнішим за попередній.
На початку осені «слуги» намагалися ухвалити рішення так швидко, що часто ставали жертвами власної неуважності. Вони наражалися на критику опозиції навіть не через зміст ініціатив, а через форму їхньої подачі та ухвалення. Тому ближче до зими стиль роботи відкоригували, і Верховна Рада почала нагадувати місце для дискусії.
Читайте також: У полоні почуттів
«Errare humanum est (людині властиво помилятися. — Ред.), казали давні латиняни…» — вдавався до афоризмів Стефанчук під час засідання комітету з питань правової політики вже у вівторок 14 січня. На той момент засідання комітету формально тривало другий день. Звісно ж, ніхто з депутатів у Раді не ночував, просто для вирішення питання довелося збиратися два дні поспіль. Причиною стала помилка, про яку так красномовно висловився віце-спікер. Ішлося зовсім не про обмовку під час виступу.
У понеділок вранці всі очікували, що вже наступного дня парламент розгляне зміни до Конституції в частині децентралізації. Саме таку інформацію опублікували і в розкладі засідань Верховної Ради на 14–17 січня. Ідеться про одне з ключових питань, які парламент не встиг вирішити торік. Президент Володимир Зеленський вніс документ на розгляд 13 грудня. Конституційні зміни одразу ж розкритикували зусібіч. Частково критика стосувалася змістовних питань, як-от надання особливого статусу регіонам або запровадження інституту префектів замість обласних і районних держадміністрацій. Ще низка питань вказувала на банальну неуважність, хоча у владі цього так і не визнали. До таких проблем можна зарахувати зникнення із запланованого тексту Конституції міста Севастополя, яке нині має особливий статус і не належить до інших територіальних одиниць (див. Тиждень, № 51/2019). Зрештою, у президента вирішили перетворити «зраду» на «перемогу», і 27 грудня внесли до парламенту так званий доопрацьований проект закону на заміну попередньому. У ньому з’явилася згадка про Севастополь. Низка інших норм також зазнала змін. Представники «Слуги народу» заявили, що йдеться про удосконалення після консультацій із громадськістю.
Одним із таких удосконалень стало скасування запропонованої норми про те, що голови обласних та окружних рад мають змінюватися щороку. Насправді в пресі та серед громадських активістів цю норму особливо й не критикували, а дехто навіть вітав. Вона наразилася на опір передусім політичних еліт на місцях. Хай там як, а в Офісі президента заявили, що голови рад зможуть перебувати на посадах усі п’ять років каденції. Про це йшлося в порівняльній таблиці до оновленого законопроекту. Доопрацьований текст погодили в чотирьох комітетах Ради, де більшість становлять «слуги», аж доки він не дійшов до профільного комітету з правових питань. Саме там його й почали обговорювати 13 січня.
Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський одразу ж повідомив депутатів про всі покращення, які підготував Офіс президента, після чого настав час запитань. Слово взяв депутат від «Євросолідарності» Руслан Князевич та попросив Веніславського зачитати норму про термін повноважень голів рад із розданого депутатам тексту законопроекту. Веніславському на кілька секунд відібрало мову: у тексті містилася стара норма про повноваження голів терміном на рік.
Після цього обговорення перенесли на вечір, а потім і на наступний день. У команді президента наполягали на технічній помилці. «Людський чинник, так би мовити, і дякую комітетові, що звернув на це увагу», — казав Веніславський. Стефанчук, який посилив групу підтримки президента на комітетських слуханнях, вдавався до латинських сентенцій. Те, що в Офісі президента банально не вичитали документ, який надіслали до Ради, очевидно. Знайти прийнятний вихід із кризи, створеної на рівному місці, майже неможливо.
Річ у тому, що до тексту конституційних змін не можна вносити жодних правок. Тобто депутати або голосують дослівно те, що надіслав Офіс президента, або відхиляють законопроект. Глава держави міг би відкликати документ самостійно й подати новий на заміну. Однак для влади це означало б неможливість направити його до Конституційного Суду під час нинішньої сесії, яка фактично завершується в п’ятницю 17 січня. Такий сценарій вів до того, що Конституцію не змінили б до початку кампанії на місцевих виборах, які восени 2020-го відбулися б у межах старих територіальних одиниць. Правляча ж «Слуга народу» ще з осені 2019-го готується до виборів у межах нового поділу.
Читайте також: Турборежим і наявність гальм
Надсилання чергового «доопрацьованого» варіанта означало те саме. Адже передбачало повторне погодження всіма чотирма комітетами, які до того не помітили помилки, і комітетом з правових питань, який її зауважив. «Слуги» навіть не мали змоги заявити, що насправді не відмовлялися від норми про один рік повноважень рад: у порівняльній таблиці до законопроекту цього пункту таки немає, а в самому тексті є.
Вдалися до найпростішого варіанта. Якщо зараз завантажити із сайту Верховної Ради текст президентського законопроекту № 2598, то виявиться, що норми про повноваження голів рад терміном на рік там немає. Проблема в тому, що метадані документа чітко вказують: його створено 13 січня 2020-го. Датою ж подання вказано 27 грудня 2019-го. Із рішенням комітету з правових питань також обійшлися творчо. Президент 13 січня нібито надіслав лист до Ради з проханням виправити «технічну помилку». Комітет, де більшість також становлять «слуги», рекомендував Раді підтримати документ із урахуванням цього листа. На порталі Верховної Ради 15 січня жодного листа досі не опубліковано.
На момент виходу номера в друк остаточного рішення про майбутнє «бракованого» законопроекту в правлячій команді немає. У середу документ включили до порядку денного Ради, але так і не розглянули. Представник «Слуги народу» Давид Арахамія заявив, що долю законопроекту вирішать на засіданні фракції в четвер, 16 січня. За його словами, ймовірність голосування за проект 50 на 50. Однак це лише проміжний етап. Із урахуванням історії з технічною помилкою, яка в коридорах Ради стрімко перетворюється на анекдот, «слугам» стане ще складніше назбирати 300 голосів, щоб остаточно ухвалити документ. Сумний бік справи подвійний. По-перше, справді дискусійні норми про особливий статус регіонів відійшли на другий план. По-друге, історія лягає тінню на децентралізацію як таку. Після чергової зміни влади позитивні норми можуть скасувати через Конституційний Суд. Прецеденти вже є. У 2010-му Віктор Янукович зміг відновити дію Конституції 1996-го саме через процедурні порушення, яких припустилися під час реформи часів Помаранчевої революції.
На «Слуг народу», які примудрилися провалити перше ж випробування після перерви, уже найближчим часом чекають битви за ринок землі, новий кодекс про працю та переформатування закону про політичні партії напередодні місцевих виборів. Опозиція навряд чи ставитиметься до них приязніше. Точно слід виділити трохи грошей і винайняти кращих редакторів. Порадити ще щось владі, яка створює собі кризи без допомоги опонентів, наразі складно.