В журналах Science та The Lancet вийшли результати ретельних перевірок впливу на здоров’я «бразильського» та «британського» штамів коронавірусу, а в журналі Trends in Microbiology дискутують щодо необхідності превентивного вживання антибіотиків при COVID-19. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.
«Бразильський» штам в Манаусі
Бразильський Манаус наприкінці минулого року наводився як приклад великого міста, в якому сформувався колективний імунітет до коронавірусу – за оцінками, до жовтня перехворіли 76% жителів. Проте, вірогідно, ці оцінки виявилися завищеними, адже вже цього року в місті почалася друга хвиля епідемії. Група науковців із США, Великої Британії та Бразилії припускає, що другу хвилю викликав агресивний «бразильський» штам P.1.
Читайте також: Тінь пандемії
Вчені змогли відслідкувати вірогідний час появи цього штаму – в середині листопада в Манаусі, а вперше детектований в пацієнта він був кілька тижнів потому. В нього 17 мутацій по відношенню до вуханського вірусу, і загалом він схожий на «британський» B.1.1.7, що з’явився незалежно в іншій півкулі. Науковці припускають, що обидва штами могли з’явитися в організмах людей із скомпрометованим імунітетом (детальніше про появу нових штамів у статті Тижня).
Вже за сім тижнів з моменту першого детектування штам відповідав за 87% заражень в Манаусі. Такий «успіх» полягає в тому, що він у 1,7-2,4 рази більш заразний за розповсюджені до того штами, а також вдало уникає імунної відповіді – на третину або в два рази краще. Можливо, цим фактом пояснюється невисока заявлена ефективність вакцини CoronaVac (одна із доступних в Україні) в дослідженні у Бразилії – усього 50%. Наразі в Україні цей штам не зафіксовано, проте він вже є в багатьох країнах Європи.
Відмінності «британського» штаму
У березні «британський» штам коронавірусу B.1.1.7 виявили в Україні. Небезпека його в тому, що цей штам швидше розповсюджується і на 60% летальніший за «дикий» вуханський штам. Науковці із Кінгс-коледжу в Лондоні порівняли обидва варіанти вірусу за великою кількістю показників. Свою роботу вони опублікували в журналі The Lancet Public Health.
Науковці дослідили 36 509 записів, відправлених користувачами мобільного додатку, створеного для відслідковування симптомів хвороби і повідомлень про контакти з інфікованими (усього в Сполученому Королівстві цей додаток встановили понад 4 млн жителів). Усі записи були відправлені з вересня до грудня минулого року – в час, коли B.1.1.7 витісняв усі інші штами в країні. Вчені не знайшли відмінностей у рапортованих користувачами симптомах порівняно із диким вірусом, а також у тривалості хвороби. Також вони не знайшли різниці в реінфікуванні вірусом (усього 0,7% людей заразилися повторно протягом трьох місяців) – вірогідно, в B.1.1.7 здатність уникати імунної відповіді значно менша, ніж у «бразильського» P.1 чи «південноафриканського» B.1.351.
Читайте також: Третій пішов
Ключові відмінності були в летальності та швидкості розповсюдження. B.1.1.7 додавав 0,35 до репродуктивного числа (тобто кількості людей, яких в середньому заразить інфікований). В регіонах, де превалював новий штам, репродуктивне число становило 1,35 (тобто, 100 носіїв вірусу інфікують 135 інших людей), що характерне для швидкого росту числа заражень – що і відбулося в січні, коли кількість щоденних випадків перевершувала 50-60 тис., а смертей – близько 2 тис. на день. Цей спалах вдалося зупинити жорстким локдауном і швидкою вакцинацією – наразі в країні щоденно фіксується 20-30 смертей. Вірогідно, стрімке зростання кількості заражень в Україні в березні і на початку квітня є наслідком саме цієї особливості нового штаму.
Бактеріальні інфекції під час COVID-19
Супутні бактеріальні інфекції нерідко трапляються під час легеневих вірусних хвороб. Група американських вчених зробила огляд статей для журналу Trends in Microbiology щодо подібних заражень під час COVID-19. За їхнім аналізом, на момент госпіталізації лише у кожної 20-ї людини є супутня до COVID-19 бактеріальна інфекція. Найчастіше викликана стафілококом золотистим, пневмококом чи гемофільною паличкою. Проте антибіотики отримує значно більша кількість пацієнтів – приблизно кожен другий. Вчені вказують, що такий дисбаланс неприпустимий, адже безконтрольне вживання антибіотиків небезпечне для здоров’я і зменшує їхню ефективність у майбутньому. До того ж, вживання антибіотиків для профілактики не має сенсу.
Читайте також: Місцева влада проти пандемії. Тиша і єднання
Та у людей, які опиняються в палатах інтенсивної терапії, кількість бактеріальних інфекцій вже помітно більша – від 6% до 29%. Науковці радять проводити більш ретельні перевірки на супутні інфекції і давати ліки лише при наявності викликаної бактеріями хвороби.