Ще п’ять місяців тому австрійська політика не подавала ознак політичної екстраординарності, окрім хіба що складу коаліції (разом із правоцентристською Австрійською народною партією до неї входила також праворадикальна Австрійська партія свободи) та віку канцлера (Себастіану Курцу виповнився 31 рік, коли він обійняв цю посаду). Однак наймолодший в австрійській історії канцлер пробув на своїй посаді найкоротший у тій-таки історії термін — лише 18 місяців.
У травні 2019-го два німецькі видання Der Spiegel та Sueddeutsche Zeitung опублікували відео, зняте влітку 2017 року на віллі неподалік іспанського містечка Ібіца. На ньому четверо осіб обговорювали, яким чином російський інвестор міг би вкласти €250 млн в австрійські активи. Серед учасників розмови були два австрійські топ-політики: Ганс-Крістіан Штрахе, голова АПС, та Йоганн Ґуденус, член федеральної наглядової ради тієї самої партії й у минулому заступник мера Відня (а ще права рука Штрахе в його російських зв’язках, він же був перекладачем у цій розмові). Окрім них було дві жінки: дружина Ґуденуса та росіянка, що представилася племінницею російського бізнесмена Іґоря Макарова. Обидва видання отримали відео тривалістю понад шість годин.
Четвірка серед іншого говорила на записі про те, що російська інвесторка могла б таємно купити частку австрійського таблоїда Kronen Zeitung. На відео голова АПС Штрахе каже, що якби його партію підтримало Krone (так ще скорочено називають видання), то вони б могли мати не 27%, а 34%, а отже, посада канцлера дісталася б Штрахе. Як пише Der Spiegel, росіянка постійно перепитувала, що їй буде з тої інвестиції. Врешті Штрахе промовив, ймовірно, ключову фразу того вечора: якщо дівчина отримає частку в Kronen Zeitung і це допоможе партії перемогти на парламентських виборах, що мали відбутися за два місяці після тієї розмови, тоді можна буде говорити «про все». П’яна балачка стосувалася також різних нелегальних схем передачі коштів партії для проведення виборчої кампанії та австрійських мільярдерів, яких, як видалося журналістам, що бачили відео повністю, Штрахе чудово знає. До того ж у своїй риториці він від них відмежовувався.
Читайте також: Die Welt: Себастіан Курц на випадковості не покладається
Відео стало вибухом для австрійської політики. Штрахе, який після виборів отримав посаду віце-канцлера, подав у відставку. Себастіану Курцу оголосили вотум недовіри, і він та його уряд також пішли у відставку. Президент Александер Ван дер Беллен оголосив про дострокові вибори та призначив проміжний технократичний уряд. 29 вересня понад 6 млн німців мали можливість обрати новий парламент, який, зрештою, дасть Австрії новий уряд. Утім, не пізніше як наприкінці року, як уже з огляду на результати прогнозують австрійські експерти.
Одразу після оголошення вотуму недовіри Себастіан Курц наполіг, що нікуди не збирається йти з австрійської політики. Власне, передвиборча кампанія Австрійської народної партії фокусувалася на своєму лідерові, який і досі має позитивний імідж серед більшості австрійців. Себастіан Курц наполягав, що хоче продовжувати модернізацію країни, а виборці, як свідчили опитування після теледебатів, переконані, що він є компетентним у питаннях економіки, щоб цього досягти.
Тож результат для «народників» був більш ніж позитивним. Станом на вечір вівторка, коли вже частково підраховане й «поштове» голосування (таких голосів трохи більше ніж мільйон), Австрійська народна партія перемагає з результатом, на 6% вищим, ніж на виборах 2017 року, — 37,5%. Поганими новинами стали результати виборів для австрійських соціал-демократів (21,2% порівняно з 26,9% на попередніх) та, звісно ж, свободівців (16,2% проти 26% у 2017-му).
До австрійського парламенту також повертаються «Зелені» (їх підтримали 13% австрійців, а це на 10% більше, ніж на минулих виборах). На 2% свій результат порівняно з минулими перегонами покращили ліберали з NEOS — 8,1%.
Читайте також: Канцлер Австрії виступив проти додаткового відтермінування Brexit
Результат, вочевидь, не був би таким провальним для свободівців, якби їхню кампанію на дочасних виборах не вразив ще один скандал. Буквально напередодні перегонів, 23 вересня, австрійська преса опублікувала ще одну інформацію, що компрометувала вже згаданого колишнього голову Австрійської партії свободи Ганса-Крістіана Штрахе. Той начебто був замішаний у схемі, через яку використовував партійні кошти для оплати власних потреб. Австрійська прокуратура заявила, що розпочала розслідування в цій справі. А наступник Штрахе на посаді голови АПС Норберт Гофер повідомив, що партія готова надати всі необхідні документи для розслідування. Австрійські журналісти, що стежили за кампанією свободівців на виборах, як-от Ева Лінзінґер із тижневика Profil, кажуть, що скандал довкола відео з Ібіци не вразив основний електорат АПС. Вони це сприйняли як ще одну теорію змови проти їхньої партії, а от скандал із коштами став потужнішим ударом.
1 жовтня сам Штрахе заявив, що припиняє членство у своїй політичній силі (якби він цього не зробив, то, найімовірніше, однопартійці самі б його виключили на найближчій зустрічі виконкому партії) та взагалі йде з політики.
Нині між партією Курца й іншими силами, що пройшли до парламенту, розпочався процес переговорів щодо формування коаліції. Згідно з опитуванням компанії OGM на замовлення видання Kurier, проведеного напередодні виборів, більшість австрійців підтримує лівоцентристську коаліцію. Таких 53% проти 32% за праву зі свободівцями. Закрили собі дорогу до коаліції з «народниками» й самі представники АПС. Уже після перших підрахунків у неділю генеральний секретар АПС Гаральд Вілімський заявив, що результат не дає їм права бути в уряді, а його однопартієць Манфред Гаймбухер додав, що партія піде в опозицію. Тож серед найімовірніших партнерів АНП по коаліції називають «Зелених». Хоча генеральний секретар Австрійської народної партії Карл Негаммер 1 жовтня повідомив пресі, що перемовини щодо коаліції вони ведуть із трьома силами: соціал-демократами, свободівцями та зеленими. Жодних преференцій він не хотів називати.
Читайте також: Канцлер Австрії закликав до зміцнення діалогу з Росією
В австрійських ЗМІ точаться суперечки щодо того, наскільки ймовірною є все-таки коаліція Курца зі свободівцями. Останні були ідеальним прикриттям для драконівських кроків уряду Курца в міграційній політиці. Та й загалом розбіжностей у політичних поглядах між обома партіями не так багато. В економічній політиці вони одностайні: зменшення оподаткування компаній, жодних податків на майно чи спадок, гнучкіший робочий графік. У питанні клімату обидві сили теж підтримують не зовсім дружні до природи заходи, зокрема вони проти податку на CO2. Як пише оглядач австрійської Der Standard Тео Андерс, у коаліції з АПС для партії Курца не так багато ризику, натомість є напрацьовані спільні угоди та політичні кроки. І хоч свободівці вже заявили, що йдуть в опозицію, відхід Штрахе, вважають австрійські оглядачі, може перезапустити процеси в самій партії.
Досвід австрійських консерваторів також уже прагнуть узяти на озброєння німецькі політики із ХДС. Зокрема, причини успіху Курца вони обговорюватимуть на зустрічах однопартійців. Австрійські та німецькі оглядачі наполягають, що вагомим елементом для перемоги АНП були короткі меседжі, співзвучні з прагненнями громадян.
Попри те що Україна вже мала справу з бірюзово-голубою коаліцією (такі кольори АНП та АПС), було б краще, якби австрійські праві популісти мали менше доступу до державних справ там. Окрім того, що вже відомо про зв’язки свободівців із Москвою (починаючи від їхньої участі як спостерігачів на референдумі в Криму у 2014 році) та, власне, їхню позицію в українському питанні, «Ібіцагейт» показав, як багато ще залишається за кадром. За минулої каденції під керівництвом свободівців був також безпековий напрям. Це одна з причин, чому розвідки Британії та Нідерландів обмежили інформацію, якою вони ділилися з колегами з Австрії. Тож відсутність свободівців у новому уряді в інтересах не лише України, а й інших країн Європи. Хоча за нинішніх умов про контроль австрійських свободівців над такими важливими напрямами, як безпека, не йтиметься.