19 листопада у Києві в Американському домі пройде відкриття виставки "Алла Горська – Героїня", приуроченої до 90-річчя з дня народження відомої художниці-шістдесятниці, а також – до Днів Білої Стрічки в рамках всесвітньої акції "16 днів активізму проти насильства щодо жінок".
"Алла Горська — це окрема сторінка в історії українського культурного відродження, її трагічна смерть породила значний резонанс як в Україні, так і у світі. В її роботах присутні образи сильної жінки і ключових персоналій української культури", – йдеться в описі події.
Як зазначається, ексклюзивна виставка сформована з приватних колекцій українських колекціонерів.
Діятиме експозиція до 30 листопада.
20 листопада у Національному центрі "Український дім" відкривається художня виставка "Медіазалежність. Українська версія", яка досліджує постмедійність у сучасному мистецтві.
Кураторка виставки Валерія Бурлака пояснює, що найчастіше "постмедійність" співвідносять із живописом 1990–2010-х. "Постмедійними" називають роботи, які живописними засобами імітують погляд крізь об'єктив, картини, писані в кіно- або фотостилістиці.
Читайте також: Від Прометея до Сізіфа
Так, на "Медіазалежність. Українська версія" будуть представлені картини знакових для сучасності та історії українського мистецтва художників: Арсена Савадова, Олега Тістола, Василя Цаголова, Олега Голосія, Олександра Гнилицького. Також своє бачення постмедійності представлять Ксенія Гнилицька, Ігор Гусєв, Олексій Сай, Іван Сай, Степан Рябченко, Марго Рєзнік, Анна Легенька, Анна Роєнко, Ксенія Оксінь, Ave Libertatemaveamor, Rými art group, Стан Квітко, Юлія Савенко, Юлія Кисіль, Юлія Лебедь, Ольга Дрозд, Юрій Сивирин, Андрій Сидоренко, Катя Березницька, Альона Гром та Борис Кашапов.
Як зазначається, виставка стане стартом програми "Культурні ініціативи — освіта, діалоги, комунікації".
Крім того, у рамках "Медізалежності" пройде низка культурно-освітніх заходів, серед яких: кураторські екскурсії, презентація книги Валерії Бурлаки "Постмедійна оптика. Українська версія", освітній проект "Знайомство з українською арт-сценою: класики та сучасники": зустріч з художниками-учасниками виставки, а також дискусійна панель "Мистецтво та бізнес. Пошук синергетичної взаємодії".
Діятиме експозиція до 12 грудня.
20 листопада у Львові в Музеї етнографії та художнього промислу пройде відкриття виставки "Керамічний код Івана Левинського (погляд через століття)". Виставка пройде у рамках відзначення року українського митця.
Як зазначається, масштабна фондова виставка у Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАНУ (МЕХП) покликана охопити через 100-ліття усю палітру керамічного спадку українського митця і підприємця (від цеглин до дахівок, від мініатюрних плакеток до вишуканих амфор).
Так, понад 300 пам’яток зі збірки МЕХП та приватних колекцій, розміщених на площі 5 зал, демонструють еволюцію художніх особливостей фірмового стилю кераміки Івана Левинського від 1890-х до 1914 р. Експозицію ґрунтовно доповнють пам’ятки, надані управлінням Охорони історичного середовища Львівської міськради, приватними колекціонерами, особливо – цілісна збірка пічних кахель Андрія Каменщика.
Читайте також: Один день з життя котів та “Дифузій”
Організатори підкреслюють, що дві третини виставлених пам'яток вперше представлені для огляду широкому загалу.
21 листопада у Києві у креативному просторі IZONE відбудеться презентація інтерактивної інсталяції "Ремонт" відомої художниці українського походження, уродженки Тунісу Надії Каабі-Лінке. Проект представляє "Ізоляція. Платформа культурних ініціатив".
"В українських реаліях інсталяція пропонує тонкий дослідницький погляд на складну геополітичну ситуацію в країні – упродовж останніх років Україна боролась не лише за свою цілісність, а й за політичні свободи та демократію. На тлі приходу нової президентської адміністрації та нових облич до Верховної Ради, все ще не зрозуміло, чи продовжить країна долати корупцію, чи зможе струснути старі джерела нестабільності, чи не зверне у російському напрямку", – йдеться в описі події.
Так, використовуючи “ремонт” як метафору, що найкраще описує стан речей у сучасному світі, Каабе-Лінке для свого “ремонту” використала бруківку, нещільно розставивши її по підлозі та залишивши незаповненими щілини між каменями. Організатори попереджають, що пересуватися виставковим простором не можна на підборах.
Надія Каабі-Лінке народилась в місті Туніс, її мати українка, а батько — тунісець. Вона закінчила Туніський інститут образотворчих мистецтв у 1999 році та отримала у 2008 році ступінь доктора філософії за напрямом Мистецтво та Науки в Університеті Париж I Пантеон.
Читайте також: Опір ґрунту
Надія мала персональні виставки в музеї Галуста Гюльбенкяна в Лісабоні (2013), у Даллас Контемпорарі (2015) та у Художньому музеї в Бонні (2017). Крім того, її роботи були виставлені на численних групових виставках, серед яких виставки у Арт центрі Нам Джун Пайка, Сеул (2013); Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк (2013); Музеї сучасного мистецтва Луїзіани, Хумлебек, Данія (2014 року); Музеї Соломона Р. Гуггенхайма, Нью-Йорк (2016), Музеї Далласа, Даллас (2018) Мартін Гропіус Бау, Берлін (2019).
Серед інших, її роботи є частиною великих державних колекцій, таких як Центр Жоржа Помпіду в Парижі, Музей Соломона Гуггенхайма в Нью-Йорку, MoMA в Нью-Йорку, M+, Гонконг, Художній фонд Шарджа.
Також Надія була учасницею бієнале в Шарджі, (2009); Венеціанської бієнале (2011); Бієнале в Ліверпулі (2012) та Бієнале Кочі-Музіріс(2012), а також Бієнале в Лахорі та Бієнале в Карачі (2018).
Виставка діятиме до 12 січня 2020 року.
22 листопада у Києві у кінотеатрі "Жовтень" відбудеться відкриття ювілейного XV Фестивалю грузинського кіно.
Цьогоріч фестиваль присвячений героям битви у Шіндісі та видатномуу грузинському композиторові Ґії Канчелі. Крім того, як зазначають організатори, буде показано також багато нових грузинських фільмів, які здобули перемогу на різних міжнародних кіноконкурсах, і які були номіновані на премію "Оскар".
Відкриттям фестивалю стане історична драма "Шіндісі" Дімітрі Цінцадзе про російсько-грузинську війну 2008 року. 11 серпня біля села Шіндісі у нерівному бою з військовою російською частиною загинули 17 грузинських військових двадцять другої піхотної бригади. Фільм зображує їхню реальну історію. Стрічка потрапила до лонг-листу претендентів на Оскар-2020, а у 2019 році отримала гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Варшаві.
Крім того, глядачам буде запропоновано ще сім різножанрових фільмів. Так, сюжет стрічки "Гамлет" Ґіорґі Меґрелішвілі, знятої на Samsung Galaxy 6 edge, являє собою адаптацію п'єси Шекспіра до умов 21 століття, у якому, попри усі здобутки та технологічні прориви, не зникає прагнення отримати владу будь-якою ціною.
Драма "Горизонт" Тінатін Каджрішвілі розповідає історію колишнього подружжя Ґіорґі та Ана. На перший погляд відбувається начебто тихий і безболісний процес розлуки. Але чоловік продовжує вірити у вічність кохання, водночас Ана чекає на кінець, який, врешті, виявиться несподіваним для обох.
Читайте також: Тюнде Фолленбрук: "Режисери-мультиплікатори щасливі, якщо їм вдається випускати повнометражну картину раз на десять років"
Документальна стрічка "Ангели журби" Тео Джорбенадзе присвячується пам’яті видатного грузинського композитора Ґії Канчелі. Фільм був знятий у декількох містах, паралельно із концертним турне (Берлін, Брюссель, Антверпен, Баку, Тбілісі) та розповідає про долю артиста у сучасному світі.
У трагікомедії "Парад" Ніно Жваніа йдеться про трьох друзів дитинства – злочинця-невдаху, вуличного художника та актора-авантюриста, які випадково зустрілися в дорослому житті. З інфантильними захопленнями та вподобаннями вони знову пірнуть у нову пригоду, яка принесе їм багато несподіваних зустрічей, болі й радості.
Головна героїня драми "Вдихни-Видихни" Дімітрі Цінцадзе – 37-річна лікарка Іріна, яка вийшла з в’язниці і починає життя з чистого аркушу. Тепер вона намагатиметься віднайти довіру серед друзів.
Фільм "Деде" Маріам Хачвані описує історію однієї дівчини, яка бореться проти обмежених свобод, репресивної культури, нечуваного викрадення, зарання запланованого весілля та ворожнечі сімей.
Картина ж "Сусіди" ҐіҐіші Абашідзе розповідає про перипетії в одному італьйському подвір'ї Тбілісі. Дружнє співжиття сусідів опиняється під загрозою, коли інвестор пропонує великі гроші за напівзруйнований будинок.
Кінофестиваль у Києві проходитиме до 27 листопада, а згодом нові грузинські фільми покажуть і в інших містах України.
22 листопада у Музеї історії Києва пройде відкриття художньої виставки "Made in Chernobyl", на якій будуть представлені результати роботи першої у світі арт-резиденції у зоні відчуження.
Запрошені художники: Ілля Чічкан, Ігор Тишенко, Олег Атаянц, Катерина Бурліна, Едуард Бєльський, Сергій Савченко, Маша Шубіна, Ксенія Оксінь, Юлія Кисіль, Awhoivan Ivanovich, Ольга Дрозд, Ольга Висоцька, Станіслав Квітко, Дмитро Мотузко, Юлія Савенко, Олексій Бурдій, Анна Луговська. Також художники з інших країн: Аразян Баграт (Вірменія), Peter Lagler (Австрія), Паріде Ді Стефано (Італія), Майк Ренар (США).
Нагадаємо, 24-27 жовтня у Чорнобилі пройшла унікальна міжнародна арт-резиденція, у якій взяли участь українські та іноземні художники абсолютно різних поколінь і світоглядів. Їх поєднав творчий і не тільки виклик – створити мистецькі твори безпосередньо у зоні відчуження .
Виставка триватиме до 8 грудня.
24 листопада у Києві в Театрі на Подолі відбудеться урочисте відкриття фінальної частини ІІ театрального фестивалю-премії "ГРА", у рамках якої покажуть 12 кращих українських вистав минулого року.
Цьогоріч лауреати будуть визначатися у шести загальних номінаціях:
- найкраща драматична вистава;
- найкраща вистава для дітей;
- найкраща музична вистава у жанрі опери/оперети/мюзиклу;
- найкраща хореографічна/балетна/пластична вистава;
- найкраща вистава камерної сцени (до 150 глядачів);
- найкраща пошуково-експериментальна виставу (на перетині театральних/мистецьких жанрів)
Також будуть нагороджені театральні діячі:
- за найкращу жіночу роль;
- за найкращу чоловічу роль;
- за найкращу режисерську роботу;
- за найкращу сценографію;
- за найкращу хореографію;
- за найкраще музичне рішення вистави.
Оцінювати вистави-номінанти та визначати переможців буде міжнародне журі: журналіст, музикознавець і музикант Дітер Топп (голова журі, Кельн, Німеччина); історик, педагог та громадський діяч Адам Бала (Варшава, Польща); генеральна директорка Національного театру "Іон Дачіан" в Бухаресті Б’янка Іонеску-Балло (Румунія); драматург, публіцист, театральний критик Томас Ірмер (Берлін, Німеччина); театральна критикиня, перекладачка, драматургиня Жанна Лашкевич (Мінськ, Білорусь).
Читайте також: Дипломатія в наметах
ГРА (GRA – Great Real Art) була заснована Національною спілкою театральних діячів України минулоріч. Проект реалізовується за підтримки Міністерства культури України та Департаменту культури КМДА. Фестиваль-премія має встановлені етапи і правила.
GRA проводиться на конкурсній основі один раз на рік за підсумками минулого календарного року. Друга ГРА стартувала на початку поточного року і зібрала до розгляду прем’єри, що вийшли у період з 1 січня по 31 грудня 2018 року. Заявки надходили з різних регіонів України від різних за формою власності і форматом роботи театральних колективів.