Золотий час ФРН після об’єднання завершується, як і, власне, класичне розуміння того, чим є Захід та Європа. Таку думку в інтерв’ю Тижню висловив німецький історик Карл Шлеґель.
За його словами, ситуація в Німеччині сьогодні доволі критична. Всередині країни мейнстримними є ідеї, що потрібно зберегти мир, жити у світі, яким він був дотепер, ігнорувати те, що відбувається довкола.
«Кілька слів про чинники цього й тих, хто сприяв такому стану речей. Для мене скандальним є факт дружби між екс-канцлером ФРН Ґергардом Шредером і Владіміром Путіним, який використовує своє становище для лобіювання інтересів Росії, а також Газпрому та загалом газонафтового бізнесу РФ. На мою думку, Шредер відіграє дуже важливу роль, навіть попри те що не обіймає нині жодних державних посад», — розповів історик.
Але, зауважив Шлеґель, мова не лише про Шредера, бо коло тих, кому кортить повернутися до «звичайного бізнесу», досить широке. Низка компаній зацікавлена в знятті санкцій із РФ та поверненні до «бізнесу як завжди», це їхній фундаментальний інтерес. Цю лінію можна знайти в усіх політичних партіях: і правих, і лівих. Ситуація відкрита для реакції істеблішменту, це стосується й питання зняття санкцій із Росії.
«Мене лякає те, що є готові йти на компроміс, найпромовистішим свідченням чого є трубопровід «Північний потік-2». Однією рукою вони підтримують санкції, а другою — спорудження цього трубопроводу (який дасть Росії вагомі прибутки). Це така собі шизофренія», — наголосив він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»