Сьогодні у Європі є те, що можна назвати своєрідною «втомою від України». Це елемент консервативної реакції на процеси, які відбуваються не тільки в Україні, а й у самій Європі. Таку думку в інтерв’ю Тижню висловив німецький історик Карл Шлеґель.
«У мене немає рецептів, що з цим робити. В історії були випадки, коли Захід не реагував так, як мав би. Мова, зокрема, про інцидент у Керченській протоці. Після анексії Криму та війни на Донбасі закриття Азовського моря є третім актом агресії Росії проти України. Чомусь Захід це проковтнув і мовчав про таке порушення міжнародного права», – сказав він.
За словами Шлеґеля, Україна відходить на задній план після питань, що стосуються війни в Сирії та глобального потепління. У Німеччині нині розгортаються потужні кампанії за збереження бджіл, а от до інших проблем інтересу бракує.
«Вважаю, що ми повинні повернути тему України до нашого порядку денного й знову привернути до неї суспільну увагу. Це справа не суто дипломатів, що беруть участь у «нормандському форматі» або Мінську-2. Сьогодні багато хто не бачить вирішення проблеми анексії Криму, але це не означає автоматичне прийняття агресії», – наголосив він.
Історик зауважив, що Путін досі грає у свою гру на Донбасі. Розуміння цього німцями може не дати в цій грі спустити все на гальмах і піти шляхом незрозумілих компромісів. Водночас не лише влада, а всі українці, яких непокоїть і торкається питання Донбасу, мають не дати його втрати.
«Так, там перебувають особи з «калашніковими», відбуваються тортури. Але там також лишається мирне населення, яке виживає в ситуації, що склалася, як може. Питання до українців полягає в тому, чи справді вони хочуть від’єднання цих територій. Ще одне питання до України: як вирішити проблему колишньої імперії?», – додав Шлеґель.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»