Тиждень поговорив із комісаром про ключові висновки звіту, пріоритетні реформи для нової влади, повернення довіри до правоохоронців і суддів та залучення до цього процесу громадянського суспільства.
У. Т.: 4 березня вийшов ваш звіт про порушення прав людини правоохоронцями під час Майдану. Які основні висновки?
– Зрозуміло, що велика частина відповідальності за смерті й травми протестувальників лежить на «Беркуті», який систематично застосовував силу, цілеспрямовано б’ючи по голові, обличчю, роту не лише кийками, а й ногами; цілячись пластиковими кулями в обличчя. Тож необхідно розслідувати випадки порушення прав людини й ефективно притягнути винних до відповідальності. Також необхідно реформувати правоохоронні органи. Попри розпуск «Беркута», кожній країні потрібна професійна й добре підготовлена структура охорони правопорядку та захисту громадян.
У межах реформи правоохоронної системи міліціонерів треба індивідуально перевіряти на предмет того, чи були вони пов’язані з порушеннями прав людини в минулому. Винних треба не допустити до реформованої правоохоронної структури. Але зрозуміло, що перший крок – розслідувати і притягнути до відповідальності тих, хто скоїв злочини проти прав людини.
Читайте також: Українській міліції обіцяють реформи та перейменування
У. Т.: У звіті ви згадали, що новий уряд має відновити довіру людей до міліції та судів. Яким чином це можна зробити?
– Одним із факторів, що зруйнували довіру до правоохоронних органів, була їхня співпраця з тітушками. Гадаю, дуже важливо відновити довіру до міліції, яка підтримуватиме порядок, діятиме професійно й незалежно. Тут багато в чому, зокрема в навчанні й відборі правоохоронців, та підтримці довіри між ними й суспільством (різними групами людей, що мають різні погляди), Україні має допомогти міжнародна спільнота.
Основний момент тут – викорінити корупцію в судовій системі. Єдиний спосіб це зробити, який я бачу, полягає в тому, щоб індивідуально притягнути корумпованих представників судової системи до відповідальності. Це буде потужним сигналом для інших про те, що корупцію ніхто не толеруватиме.
У. Т.: Якщо ситуація в нашій державі стабілізується, чи плануєте продовжити переговори про створення Міжнародного дорадчого комітету для допомоги Україні в розслідуванні злочинів, скоєних міліцією? Попередня влада блокувала цю ідею…
– Так, пропозиція готова і нова влада в Києві сприйняла її дуже позитивно. Рада Європи й надалі готова допомагати в цьому напрямку.
Однак, зрештою, і проводити розслідування, і притягувати винних до відповідальності мають українці. Міжнародна спільнота може допомогти й поспостерігати за процесом, аби показати, як здійснювати розслідування відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини.
Читайте також: МВС закликає українців добровільно здавати зброю
Також важливо залучати громадянське суспільство, щоб воно відчувало довіру до процесу. Дорадчий комітет і органи прокуратури мають діяти прозоро, регулярно інформуючи громадянське суспільство про прогрес розслідування.
Багато представників громадянського суспільства, з якими я зустрічався, виступали в ролі адвокатів постраждалих і затриманих або збирали інформацію. Дуже стануть у пригоді свідчення й докази, зібрані ними.
Бувши в Україні, зустрічався з численними громадськими організаціями не лише в Києві, а й у Вінниці, Дніпропетровську та Запоріжжі. Я вбачаю в них величезний ресурс для нової влади. І вона досить добре розуміє, що має співпрацювати із громадянським суспільством.
У. Т.: Наскільки оперативно можна реформувати українську міліцію, щоб вона відповідала європейським стандартам?
– Це завдання не на один рік. Проблема міліції дуже глибока. Крім якісних процедур відбору й перевірки людей, яких беруть на роботу в правоохоронні органи, для реформування потрібні нові навчальні програми. А освіта забирає чимало часу. Тому, на мою думку, принаймні без частини колишніх правоохоронців Україна зараз не зможе. Реформа займе якийсь час, але краще нині зробити все довше, але правильно і з допомогою міжнародної спільноти, аніж залишити колишні проблеми української правоохоронної системи невирішеними.
У. Т.: Вам відомо про випадки порушень прав людини в Криму, якими Росія обґрунтовує військове вторгнення?
– Під час візиту до України я не був у Криму, тож не можу оцінювати тамтешню ситуацію. Знаю, що в АРК живуть групи національних меншин і мене турбує ситуація із кримськими татарами, які є найбільш уразливою серед них. Рада Європи має ефективні стандарти й механізми захисту прав нацменшин на кшталт Рамкової конвенції про захист національних меншин і Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Будь-які конфлікти довкола таких питань слід вирішувати через політичний діалог, керуючись цими стандартами. Відтак надзвичайно важливо ефективно забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України.