I took the wrong road
That led to the wrong tendencies
I was in the wrong place at the wrong time
For the wrong reason and the wrong rhyme
On the wrong day of the wrong week
I used the wrong method with the wrong technique
Активісти блокували торговельні шляхи з ОРДіЛО. Справа свята, не можна торгувати з тим, хто щоденно додає сумні цифри до статистики речників АТО. Втім, блокування відбувалося не в тих місцях, не тим способом і не тими людьми. А держава спостерігала, аж поки не змогла остаточно визначитися, куди йти, до розумних чи до красивих. Минуло усього три роки, зовсім небагато для рішення щодо надважливої стратегічної проблеми. Нагадує вагання команди «попередників» щодо підписання угоди про євроасоціацію. Того разу, щоправда, кінець історії був не дуже приємний.
Інші активісти в іншому місці блокували дуже відомий банк «братньої» країни. Свята справа, не можна дозволяти заробляти представникам агресора коли в тебе війна. Але знов таки, хто і як це робив. Чи то школяри, чи то студенти, яким просто по приколу потусити в центрі, поїсти локшину зі одноразової склянки та дрова порубати. Одного дня навіть танці були, під Behind blue eyes від Limp Bizkit. Забули хлопці-патріоти, як лідер цієї групи просив російське громадянство, навіть обіцяв концерт в «ДНР» на «Донбас-Арені». Ну то таке, буває. Що ж держава? Знов увімкнула режим «почекуна» і лише з часом ухвалила санкції проти банків з РФ. Чому лише банків? Чому лише зараз? У відповідь на санкції банк вирішили продати. Ну, так, щоб він не був більше російським і міг вільно працювати. Кому продали? Правильно – росіянам. А блокувальники? Танцювали краще, ніж будували – від стіни за кілька часів не залишилося ані сліду. Лише стійкий запах розчинника по Володимирський, яким їхні графіті відмивали.
Читайте також: Е-декларування для антикорупціонерів. Міжнародне обурення й "поступки" Порошенка
За офіційними даними, станом на 1 січня 2017 року в країні близько 300 тисяч учасників АТО від усіх відомств. Навіть якщо відняти умовну половину (хто зна скільки їх насправді) різноманітних «туристів» та тих, хто передову бачив лише у новинах маємо 150 тисяч людей, яким необхідна певна допомога і головне, яку вони заслужили. Часто, ці люди навіть самі готові щось робити, розвивати власний бізнес чи гуманітарні проекти, допомагати іншим. Справа гідна підтримки. Що робить держава? Правильно – віддає бюджетні кошти колишньому (?) комуністу для його Ради організацій ветеранів України. Тої ради, яка проводить марші з георгіївськими стрічками Києвом на травневі свята. Тої ради, де більшість немає жодного відношення до справжніх ветеранів, як власно і голова організації. Але вони отримують фінансування від держави. Гроші невеликі, усього від 20 до 80 млн гривень на рік в залежності від апетитів. Держава не збідніє.
Читайте також: Порошенко домовився з активістами про зміни до скандального закону про е-декларування
До людей в дім пробралися грабіжники, почали бити жінку. Чоловік захищав свою родину і власність, застрелив одного з нападників. Що робить держава – арештує його за вбивство. Так, це стандартна юридична процедура для таких випадків, а в справі повинен розбиратися суд. Але шансів, що його дії будуть кваліфіковані як самооборона, а він визнаний невинним за існуючим законодавством – мінімальні.
Сюди ж можна згадати і е-декларації, і залог Насірова і ще багато чого. І це лише за березень. Втім, згадувати не хочеться. Хочеться почути, що помилки враховані, а висновки зроблені. Бо інакше – не правильно.