НОВИНИ

  ▪   Ганна Чабарай

Е-декларування для антикорупціонерів. Міжнародне обурення й "поступки" Порошенка

Після всебічної критики змін до закону про е-декларування президент Петро Порошенко погодився співпрацювати з активістами, щоб скасувати суперечливі пункти. Проте закон підписаний і починає діяти 30 березня. Противники таких змін називають їх помстою депутатів борцям із корупцією.

В Україні офіційно опублікували зміни до закону про електронне декларування, які звільняють від обов'язку заповнювати декларації військовослужбовців-контрактників і мобілізованих бійців, проте зобов'язують робити це антикорупційні громадські організації. Саме ця норма викликала широке засудження як в Україні, так і за кордоном.

Скандальне ухвалення

Варто зазначити, що у процесі розгляду правок до законопроекту №6172, внесеного президентом Петром Порошенком, Комітет з питань запобігання та протидії корупції рекомендував парламенту прийняти поправку, яку внесла нардеп від Народного фронту Тетяна Чорновол. Ця поправка зобов'язує подавати декларації редакторів і засновників ЗМІ. Згодом Чорновол її відкликала. 23 березня парламент прийняв законопроект, згідно з яким декларуватися зобов'язали лише представників громадських організацій.

Чорновол на своїй сторінці у Facebook написала, що чесному антикорупціонеру, редактору ЗМІ або члену ГО «немає проблем заповнити е-декларацію». Вона зазначила, що не розуміє, чому "у "найчесніших в світі" антикорупціонерів – батьків е-декларування почалася істерика".

Як зазначила виконавчий директор ГО "Інституту масової інформації" Оксана Романюк, ці зміни до законодавства таки торкнуться журналістів.

"Тому що корупцію викривають і розслідування на цю тему пишуть здебільшого журналісти, які працюють в ГОшках - бюро журналістських розслідувань взагалі всі є громадськими організаціями. Вони зареєстровані не як ЗМІ, а як неприбуткові громадські організації", – написала Романюк у Facebook. Вона зазначила, що розглядає це як тиск і ускладнення роботи журналістів.

У свою чергу, голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв розкритикував кінцевий варіант документу та виступив за повторне друге читання.

Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд різко висловилася про такі зміни до законодавства, назвавши їх помстою громадянському суспільству.

"Помста об'єднує. Коаліція Народного фронту, Блоку Петра Порошенка і опозиційного блоку Петра Порошенка об'єдналися проти громадянського суспільства. Під прикриттям звільнення від електронного декларування військовослужбовців від декларування звільнили депутатів місцевих рад, натомість зобов'язали подавати електронні декларації представників громадських організацій, у тому числі представників громадської ради доброчесності", - написала вона.

24 березня Рада відмовилася підтримати проект постанови Єгора Соболєва та Романа Семенухи і скасувати ухвалені зміни, проголосували лише 46 депутатів із необхідних 226. У свою чергу народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенка" Олег Барна підкреслив, що якщо цей закон не набуде чинності, то з 1 квітня солдати зобов'язані будуть заповнювати декларації.

"Я не знаю, як спікер зможе підписати цей закон", - сказав Соболєв. За його словами, народні депутати прийняли поправки, які суперечать одна одній. Зокрема, це стосується термінів подачі декларацій. Як пояснив Соболєв, за однією з поправок особи, включені до переліку декларантів, повинні подати декларації до 1 травня, за іншою - у 2018 році.

Міжнародна реакція

Міжнародні партнери оперативно відреагували на конфліктну ситуацію. Зокрема, у посольстві США в Україні заявили, що такі зміни до законодавства  є кроком назад у процесі реформ в Україні.

"Е-декларації для вищих державних службовців - потужний крок уперед у просуванні реформ в Україні. Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль в забезпеченні прозорості; робити їх мішенню - робити крок назад", - йдеться в повідомленні посольства у Twitter.

Такої ж думки посол Великої Британії в Україні Джужіт Гоф.

"Зміни до е-декларування - серйозний крок назад, що може обмежити можливості громадських об'єднань, посилити тиск на них, зашкодити реформам. Необхідно переглянути", - ідеться в її Twitter. 

Єврокомісар із питань європейської політики сусідства Йоханнес Хан висловився аналогічно.

"...Зміни до закону про е-декларування - це крок назад, не вперед, вони повинні бути переглянуті", - написав Хан у Twitter. 

Як заявили в МЗС Німеччини, у них склалося враження, що "підзвітність органів державної влади відходить на задній план" і поступається місцем переслідуванню тих, хто поставив перед собою мету боротися з корупцією. У Берліні вважають, що перешкоди, які новий законодавчий акт чинитиме діяльності неурядових громадських організацій, "не можуть бути в інтересах України". У Німеччині розраховують на те, що в найближчому майбутньому в закон будуть внесені зміни.

Міжнародна неурядова правозахисна організація Freedom House розкритикувала зміни до закону про електронне декларування. Freedom House вважає, що цей закон порушує стандарти Ради Європи, що забороняють дискримінаційне втручання в незалежну діяльність громадянського суспільства.

"Нові вимоги спрямовані на захист політиків, незадоволених громадським контролем, і дають їм можливість помститися тим, хто бере участь в антикорупційних розслідуваннях. Більше того - закон, вочевидь, порушує стандарти Ради Європи, що забороняють довільне і дискримінаційне втручання в незалежну діяльність громадянського суспільства", - сказав  директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

Реанімаційний Пакет Реформ закликав президента Петра Порошенка повернути законопроект до Верховної Ради. Члени РПР наголошують, що електронне декларування “антикорупційними активістами” нарівні з чиновниками – це лише "популістична ширма, покликана паралізувати діяльність громадських організацій та відштовхнути громадян від участі у будь-якій антикорупційній діяльності". Також у РПР заявили, що в такому вигляді закон містить явні ознаки дискримінації за ознакою роду діяльності.

Міжнародна антикорупційна мережа Transparency International закликала українську владу скасувати суперечливі зміни, які на їхню думку, є залякуванням антикорупціонерів.

«Ці нові положення потрібно негайно скасувати. Законодавці намагаються залякати громадянське суспільство і, зокрема, борців з корупцією. Якщо ці правки наберуть чинності, це свідчитиме про те, що вище керівництво не вважає серйозним питання боротьби з корупцією. Це означатиме, що влада стала на бік тих, хто хоче придушити антикорупційний рух. Ці правки є своєрідною помстою з боку законодавців, які не задоволені тим, що мають декларувати своє майно. Немає жодних підстав для виокремлення антикорупційних НГО», – сказав голова правління Transparency International Хосе Угас. На думку виконавчого директора Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, неурядові організації перебувають під контролем громадськості та донорів, відповідні органи перевіряють податкові та фінансові звіти, тому нові правки ускладнять антикорупційну діяльність. 

"Поступки" Порошенка

Перед тим, як підписати зміни до закону, президент Петро Порошенко відгукнувся на критику і провів зустріч із громадськими активістами. Як повідомила його прес-служба, "глава держави наголосив на важливості підписання цього закону через необхідність врахування інтересів сотень тисяч військовослужбовців, які зараз захищають Україну від російської агресії". Сторони домовилися створити робочу групу за участі представників ГО, Адміністрації президента і народних депутатів, щоб опрацювати зміни до законопроекту. Порошенко наголосив, що поставить свій підпис заради військовослужбовців, а над змінами працюватимуть потім, адже зобов'язання подавати декларації з’являється лише з 2018 року.

Голова правління НГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін підбив власні підсумки цієї зустрічі. На його погляд, президент підтримує ідею декларування статків антикорупційними організаціями, хоч при цьому розуміє неадекватність вимоги до активістів подавати однакову з чиновниками декларацію. 

"Вирішення п.3, як на мене, може триватиме вічно, що означає дію чинної редакції" - написав Шабунін.

Посли країн "Великої сімки" під час зустрічі з Порошенком підтримали ідею створення такої робочої групи для напрацювання законодавчих поправок. "Вони (посли - Ред.) були натхнені обіцянкою президента Порошенка про скликання робочої групи за участю громадянського суспільства для розгляду останніх законодавчих поправок", - ідеться в заяві посольства Італії в Україні.


Закон набуває чинності 30 березня. Декларації зобов'язані будуть подавати фізичні особи, які отримують кошти чи майно в рамках програм, у тому числі, в сфері протидії корупції. Декларування поширюється на керівників громадських об'єднань, інших товариств у сфері запобігання корупції. Також декларації мають подавати кандидати на посаду президента й мера, у депутати Верховної Ради й місцевих рад, членів спостережних рад державного банку, держпідприємства або прибуткової держорганізації, а також Суспільної ради доброчесності. Усі ці особи подають перші декларації в 2018 році за період від 30 березня до 31 грудня 2017 року. Крім того, закон продовжив до 1 травня строк подачі декларації для осіб, які подають її вперше.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.