Українці обурюються, коли посадовці, підозрювані в сепаратизмі, уникають в'язниць і СІЗО, як це сталося з екс-мером Слов'янська Штепою. Тиждень згадав найбільш резонансні випадки із підозрюваними в сепаратизмі особами, чиновниками і не тільки, які з різних причин уникли в'язниці.
Неля Штепа
Ленінський районний суд Харкова 20 вересня відпустив під цілодобовий домашній арешт екс-мера Слов'янська Нелю Штепу, яка до того перебувала в СІЗО за звинуваченням у сепаратизмі.
Нелю Штепу обвинувачують у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей) і ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.
Прокуратура просила продовжити арешт, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає інших видів запобіжного заходу для підозрюваних у ст.110. Також прокуратура вважає, що зміна запобіжного заходу несе певні ризики. Поки що озвучена тільки резолютивна частина рішення, тому його причини невідомі.
Неля Штепа була заарештована 13 липня 2014 року. Її звинувачують у проведенні незаконного соцопитування з питання федералізації, а також у тому, що вона не вжила адекватних дій щодо звільнення захопленої будівлі міськвідділу міліції, де зберігалося 479 одиниць табельної зброї, і в інтерв'ю ЗМІ закликала не звільняти його. На суді вона пояснювала, що закликала президента РФ Владіміра Путіна увійти в Слов'янськ під погрозами терористів, що в полоні у терористів її били, а інтерв'ю для російських видань зроблені "під дулом автомата". Їй загрожує довічний термін.
- Читайте також: Покарати колаборантів
Алла Александровська
У жовтні 2016-го Апеляційний суд Харківської відпустив під цілодобовий домашній арешт екс-нардепа від Компартії України Аллу Александровську, підозрювану в сепаратизмі.
Суд пояснив, що Александровській не можна продовжувати арешт через "незадовільний стан здоров'я та хворобу, яка прогресує і ставить під загрозу життя". Захист запевнив, що Александровська не буде переховуватися від слідства. У грудні того ж року обвинувальний акт спрямували до Харківського райсуду Харківської області.
Александровську затримали в червні 2016-го й оголосили підозру за ч.2 ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) і ч.3 ст.369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) Кримінального кодексу України. Син екс-нардепа Олександр, який ховається в РФ, сповіщений про підозру і оголошений в розшук. За версією СБУ, Александровська і її син намагалися підкупити керівництво і депутатів місцевих рад Харківської області для прийняття на сесіях звернень до парламенту і президента щодо змін до Конституції з питань федералізації.
Алла Александровська з 1996 року і до заборони Компартії в Україні була незмінним першим секретарем Харківського обкому КПУ, двічі обиралася депутатом Харківської облради, чотири рази – народним депутатом України.
Сергій Баранов
Кремінський районний суд Луганської області 31 травня 2017 року виправдав Сергія Баранова, якого окупаційна влада з так званої "ЛНР" називала "міністром вугільної промисловості" самоназваної республіки. Український суд судив Баранова за ч.1 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) КК України. Його виправдали через недоведеність злочинів, суд оголосив, що доказів недостатньо.
"Не поспішайте закидувати помідорами колегію суддів. Абсолютно безпомічна сторона обвинувачення не надала в суді жодних суттєвих доказів, окрім двох роликів з Youtube і посилання на сайт "Миротворець"", – прокоментувала вирок Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини.
- Читайте також: Сергій Дунаєв. З Лисичанська із розумінням
Юрій Борісов
У червні 2017-го суд виправдав екс-мера Кадіївки (раніше – Стаханова) Юрія Борісова, заарештованого в 2014 році за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, конкретно йшлося про референдум 11 травня, в результаті якого місто Стаханов перейшло під контроль терористів.
Головуючий суддя Валерій Ковальов визнав докази прокуратури недостатніми.
Борісов був затриманий в липні 2014 року. Йому висунули звинувачення за ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків), ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу. Борісов раніше на суді неодноразово говорив, що його справа побудована на роликах в Youtube, сам він ніякого референдуму в Стаханові не організовував, а в Луганськ на з'їзд мерів міст, який організовували тодішній керівник так званої «ЛНР» Валерій Болотов та тодішній депутат від партії регіонів Олег Царьов Борісова привезли автоматники.
За час судового розгляду Борісов майже три роки провів у СІЗО. Він, як і Сергій Баранов, є свідком звинувачення у справі екс-депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова. При цьому колишній мер Стаханова стверджував, що з Єфремовим особисто не знайомий, а знав його тільки як голову обласної держадміністрації, і жодних вказівок на проведення “референдуму” 11 травня 2014 року від нього не отримував. На суді Борисов також заявляв, що прокуратура змушувала його дати свідчення проти Єфремова.
Борісов був одним з трьох мерів, заарештованих за сепаратизм, крім нього заарештували Нелю Штепу зі Слов'янська і Володимира Сліпцова з Дзержинська (Торецька).
Олександр Ковтун
У грудні 2016-го колегія суддів Червонозаводського райсуду Харкова, яка також слухає справу екс-мера Слов'янська Нелі Штепи, виправдала обвинуваченого в сепаратизмі колишнього начальника Краматорського міського відділу міліції №1 Олександра Ковтуна. Йому інкримінували ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і незалежність України, що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи угрупування) Кримінального кодексу України. За версією держобвинувачення, у квітні 2014 року Ковтун прибув до місця блокування колони 25-ї окремої повітрянодесантної бригади в Краматорську, пред'явив своє службове посвідчення співробітника міліції військовослужбовцю зазначеної колони, вимагав скласти зброю та завантажити її у свій автомобіль. Пізніше колона військовослужбовців була роззброєна, військовослужбовці потрапили в полон, зброя та боєприпаси перейшли у володіння терористичної організації "ДНР".
Ковтун провину не визнав і заявив, що за наказом керівництва перебував у місцях блокування колони для того, щоб забезпечувати безпеку громадян.
"Суд вважає необхідним зазначити, що стороною обвинувачення не надано об'єктивних доказів наявності взаємозв'язку між діями по захопленню військової техніки і озброєння та діями обвинуваченого", – йдеться у вироку.
Також набув резонансу випадок із екс-головою Станично-Луганської РДА, який брав участь в організації псевдореферендуму, втік до Росії і був затриманий при спробі повернутися, а потім визнав свою провину і вийшов на волю або може вийти за "законом Савченко". Ще один підозрюваний, мер Торецька Володимир Сліпцов, зараз перебуває в СІЗО, проте судовий процес у його справі закрили, що викликало невдоволення активістів.
Володимир Білоус
У травні 2017-го екс-голову райради Станиці Луганської Володимира Білоуса засудили на 4 роки і 1 місяць позбавлення волі. Його визнали винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 ККУ.
За інформацією слідства, Білоус на посаді голови місцевої районної ради брав активну участь в організації на території Станично-Луганського району незаконного референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність так званої "Луганської народної республіки". Потім екс-чиновник втік до Росії, але в 2015 році при спробі повернутися в Україну через Харківську область його затримали.
Обвинувачений свою провину повністю визнав. Він майже 2 роки провів у СІЗО, тож за "законом Савченко" свій термін уже відбув.
Володимир Сліпцов
У серпні 2016-го був заарештований мер Торецька (колишнього Дзержинська) Володимир Сліпцов. Йому вручили підозру за ч.1 ст.258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації) та ч.2 ст.110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканість України) Кримінального кодексу України.
Прокуратура заявила, що Сліпцов пов’язаний з організацією та проведенням на території Торецька незаконного референдуму щодо оголошення самостійності терористичної організації “ДНР”. За даними прокуратури, Сліпцов 15 квітня 2014 року головував на засіданні сесії міської ради та вносив до порядку денного питання щодо призначення незаконного референдуму в місті.
У березні 2017-го суд підтримав клопотання захисту Сліпцова про закриття судового процесу, мотивуючи це тим, що "в ході судового слідства можуть бути виявлені обставини, що містять державну таємницю". Втім, активісти вважають, що такі причини "надумані". Влітку вони запідозрили, що Сліпцов не перебуває в СІЗО, адже на жодне з 14 засідань суду не з’явився й постійно бере в них участь у режимі відеоконференції. Втім Міністерство юстиції у відповідь на запит координатора Медійної ініціативи за права людини Ольги Решетилової повідомило, що з 18 серпня 2016 року Сліпцов утримується в Бахмутській установі виконання покарань (№6). Решетиловій вдалося отримати підтвердження від джерел, які мали можливість бачити Сліпцова в СІЗО.