Американський індекс акцій S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США з найбільшою капіталізацією. – Ред.) сягнув рекордно високої позначки, піднявшись за 2013-й на 30%, що стало найбільшим річним стрибком майже за два десятиліття. Схоже, за підтримки Америки світова економіка може зрости майже на 4% (на основі паритету купівельної спроможності), тобто майже на цілий відсотковий пункт швидше, ніж за минулий. Це стало б найкращим показником за кілька років.
Проте в шумі новорічних вітань не варто забувати, що майже щороку після фінансової кризи райдужні надії закінчуються розчаруванням. Цього разу найбільшу небезпеку несе сам оптимізм.
Скрізь у багатих країнах справи йдуть на краще. У британській економіці набирає розмаху процес одужання. Японська бачиться достатньо сильною, щоб дати раду очікуваному незабаром підвищенню споживчого податку. Навіть у Європі майбутнє трішки прояснилося. Але тон у процесі оздоровлення задає Америка.
Зростання економіки США спирається на міцні засади. По-перше, баланс домогосподарств і бізнесу в хорошому стані. На відміну від європейців, які майже не зменшили приватної заборгованості, американці вже вийшли з важкого похмілля після фінансової кризи. Про це свідчить пожвавлення динаміки цін на житло. По-друге, завдяки дешевій енергії, кількарічному стримуванню зростання заробітної плати й відносно слабкому долару Америка стала конкурентоспроможною. Разом ці два чинники прискорили зростання кількості робочих місць, а це разом із підвищенням цін на акції означає, що країну чекають інтенсивніші споживчі витрати й збільшення інвестицій. Нарешті, фіскальний тиск послаблюється. У 2013 році федеральний уряд вилучив з економіки 1,75% ВВП у вигляді збільшення оподаткування і зменшення видатків. Нещодавно досягнута бюджетна угода допоможе цього року полегшити податковий тягар до 0,5% ВВП. Усі ці чинники можуть підняти зростання американської економіки в 2014-му приблизно до 3%, що набагато перевищує прогноз на основі тенденцій.
Читайте також: Самогубні настрої: заходи економії лише посилюють проблеми європейських економік
Зростання витрат американського бізнесу й домогосподарств, своєю чергою, сприятиме попиту на товари й послуги в усьому світі – від Китаю до Німеччини. Апетит на імпортні товари у США вже не той, що колись (дефіцит поточного рахунку впав до найнижчої за 15 років позначки: 2,2% ВВП), але їхня економіка настільки велика, що збільшення видатків сприятиме експорту в усьому світі. Відтак ці стимули до зростання посилять упевненість на внутрішніх ринках скрізь – від Європи до Японії.
Проблема, однак, у тому, що торгові канали не єдиний і навіть не основний спосіб впливу економіки США на решту світу. Фінансові ринки справляють куди потужніший вплив, про що свідчать нинішні сплески цін на акції. З одужанням американської економіки інвестори, можливо, очікуватимуть, що Федеральний резерв почне перше підвищення відсоткових ставок раніше від запланованого терміну (середина 2015 року). Це може різко збільшити дохідність облігацій.
Читайте також: Європейські уроки: що криза єврозони означає для України?
Представники Федерального резерву дали зрозуміти, що навіть при сповільненні темпів купівлі облігацій не поспішатимуть піднімати ставки. Але що швидше зростатиме економіка, то дужче інвестори піддаватимуть цю обіцянку сумніву. У Британії швидке зростання вже породило очікування того, що Англійський банк збільшить відсоткові ставки, хоча він заявляє, що не має жодного наміру це робити. Якщо швидше зростання економіки США викличе різке підвищення дохідності облігацій, воно може зашкодити саме собі. А коли враховувати вплив Федерального резерву на світові валютні умови, то це може загальмувати зростання в усьому світі.
Самозаспокоєність теж таїть у собі небезпеку. Політики завжди охочіше приписують собі заслуги в економічному зростанні, ніж проводять жорсткі реформи. Останні новини з єврозони, де створення банківського союзу спускають на гальмах, якраз і свідчать про легковажність, породжену покращенням на економічному фронті. Проблема в тому, що в багатих країнах список необхідних заходів іще дуже довгий. В Америці величезна армія довготермінових безробітних і швидко зростають списки непрацездатних – кандидатів на соціальну допомогу. У Британії і далі зберігатиметься небезпечна залежність від зростання цін на житло, якщо держава не проведе лібералізації правил планування й не почне більше інвестувати в аеропорти, шляхи та іншу інфраструктуру. Єврозона не зможе забезпечити собі справжнього процвітання, доки не ліквідує надлишку приватної заборгованості й не поверне молодь на ринок праці. Ось про це варто пам’ятати під час нападів оптимізму.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com