Оборонно-промислові комплекси західних держав увійшли в режим перебудови після великого російського вторгнення до України. Про те, які саме принципи і підходи зазнають змін, написав у колонці Роберт Вол, редактор щорічника The Military Balance — огляду воєнних потенціалів країн світу, який випускає британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).
Головний принцип роботи «оборонки» США після завершення холодної війни полягав у дотриманні вчасності поставок, пише автор.
«У 1993 році тодішній заступник міністра оборони США Вільям Перрі влаштував «Таємну вечерю» керівників головних оборонних підприємств США і попередив, що скорочення витрат на оборону означає необхідність промисловості об’єднувати зусилля. Це сформувало сьогоднішню оборонно-промислову базу США», — розповідає Вол. Справа у тому, що із закінченням холодної війни Пентагон відмовився від дорогого утримання великих запасів і прийняв модель постачання «саме на зараз» (just-in-time), поширену в корпоративному світі.
Читайте також: Мовою цифр. Хто та скільки озброєння передає Україні
Але заступник міністра оборони США з питань закупівель і підтримки Білл Лаплант каже, що війна в Україні та низка інших чинників підкреслили слабкі сторони подібного підходу, адже він перешкоджає зусиллям з нарощення виробництва. Лаплант назвав відмову від принципу «саме на зараз» — «надзвичайно важливим для майбутньої боротьби».
Так само генерал-лейтенант ВПС США Майкл Дж. Шмідт, який керує спільним офісом програми з розробки літака Lockheed Martin F-35 Lightning II каже: «Якщо ви приймаєте менталітет «саме на зараз», що, на мій погляд, є бізнес-моделлю в комерційній галузі, яка дуже добре працює з точки зору втримання низьких витрат і тому подібного, то це створює багато операційних ризиків». Виступаючи на зборах Ліги ВМС США, генерал Шмідт стверджував, що військові повинні визначитися: що означає адекватну стійкість до майбутнього конфлікту?
Будівельна маса
Нині склалася ситуація, коли і уряди, і виробники зброї прагнуть збільшити виробництво. Але протягом багатьох попередніх років вони, навпаки, сперечалися про мінімальну потужність виробництв, яка могла б утримувати лінії відкритими без закупівлі великої кількості обладнання. Цьогоріч Пентагон створив платформу Joint Production Accelerator Cell, щоб нарощувати виробництво швидше та дешевше.
За словами головного виконавчого директора Lockheed Martin Джеймса Тайклета, компанія планує збільшити випуск ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 з 450 минулого року до 550 до 2026 року – збільшення на понад 20% за три роки. Крім того, до 2026 року виробництво протиброньової установки Javelin має збільшитися до 3,5 тисяч одиниць проти 2 тисяч зараз Виробництво керованої ракетної системи залпового вогню Himars (GMLRS) зросте на 40% — до 14 тисяч ракет.
«Ми хочемо усунути крихкість системи, аби, якщо це колись повториться, нам знадобилося шість місяців замість трьох років, щоб отримати суттєве підвищення потужності. І, здається, уряд зараз діє так само», — сказав Тайклет.
Rheinmetall, один із найбільших європейських бенефіціарів від зростання попиту на боєприпаси внаслідок вторгнення Росії в Україну, також нарощує виробництво. Концерн веде переговори з Україною щодо розміщення там виробництва.
У виробника наземних систем General Dynamics зі США заявляють, що компанія провадить зміни, щоб збільшити продуктивність, але також будують нові потужності та встановлють сучасніше обладнання для нарощування виробництва. Пентагон, тим часом, заявляє, що протягом минулого року надав Україні понад один мільйон 155-мм снарядів.
Уряди також виходять за кордон, аби вирішити проблеми з постачаннями. США та Данія, наприклад, у лютому підписали угоду про надання одна одній пріоритетної підтримки товарів і послуг, пов’язаних з обороною. Угода є однією з понад дюжини подібних, укладених Пентагоном.
Підвищення темпів виробництва супроводжуються зараз рахунками за потрібні станки та інструменти і збільшенням зарплат кваліфікованих працівників, але у майбутньому вони також обіцяють нижчі витрати на одиницю товару завдяки економії на масштабі.
Нові горизонти
Цього року США також приділили більше уваги своїй роботі з нетрадиційними постачальниками, включаючи компанії-початківці. Виконавчий директор Apple Даг Бек очолив відділ оборонних інновацій, який тепер підпорядковується безпосередньо міністру оборони США.
Запит на оборонний бюджет США, який зараз розглядається Конгресом, також включає понад $100 млн на фінансування нової організації, яка має на меті об’єднати приватний капітал, стартапи, що працюють над інноваційними технологіями, та програми національної безпеки. Офіс стратегічного капіталу за допомогою таких інструментів, як позики та кредитні гарантії, прагне подолати те, що він вважає інвестиційними прогалинами.
Широкі зусилля Пентагону щодо розширення кола підрядників демонструють перші ознаки окупності. Армія має невеликих і нетрадиційних постачальників, які беруть участь у її проекті Future Tactical Unmanned Aircraft System. Такі компанії, як Anduril, стартап, орієнтований на оборону, який підтримується венчурною компанією Founders Fund, — стають регулярними постачальниками пристроїв для протидії БПЛА та інших продуктів. Національне розвідувальне управління США почало з деякою регулярністю співпрацювати з новими комерційними постачальниками послуг, у тому числі в галузі гіперспектральних зображень і систем запуску в космос.