Навколофутбольні війни. Чим пояснити спалах насильства на Євро-2016

Суспільство
14 Червня 2016, 11:10

Фото та відео жорстоких сутичок між англійськими та російськими футбольними вболівальниками побачив весь світ. Відразу треба сказати, що це не є чимось екстраординарним в навколофутбольному середовищі. Футбольні ультрас вже давно відомі своїми бійками на стадіонах та по за ними.

Необхідно зазначити, що футбольний світ суттєво змінився за останнє десятиліття. В гру прийшли величезні гроші – в футбол інвестують мільярди доларів арабські шейхи, потужні китайські корпорації, російські олігархи, адже це дуже вигідно не стільки з точки зору фінансової вигоди, скільки зі сторони реклами та піару.

Як тільки футбол почав комерціалізуватися, то одночасно з цим виник неконтрольований рух футбольних вболівальників, які мають свої, часто дуже відмінні від загальноприйнятих погляди, на цю гру. Цих пристрасних прихильників гри мільйонів називають по-різному: ультрас, тіфозі, торсіда. Ці люди готові відстоювати честь свого клубу та країни не тільки співами та банерами на стадіоні.

Англійські фанати були далеко не перші, хто почав з’ясовувати, хто сильніший поза футбольним полем. Але вони були перші, хто почав це робити масово та відкрито. Тому через це вони завоювали світову популярність, на них почали рівнятися та копіювати. Назви хуліганських «фірм» – так називають організовані групи фанатів, з Лондона, Лідса, Манчестера, Бірмінгему стали не менш популярними як поп-зірки. Навіть Голівуд, який завше тонко відчуває суспільні запити зробив декілька успішних проектів, в яких показує повсякденне життя британських фанів.

Тут також потрібно сказати, що футбольні хулз мають свій кодекс поведінки, бренди одягу, музичні смаки, які звичайно різняться від країни до країни, але в цілому загальні. Як правило про бійки між «фірмами» домовляються заздалегідь і вони відбуваються без застосування будь-якої зброї. Хоча це на превеликий жаль інколи трапляється як от в Туреччині, Польщі, Балканах. Звичайно, політика теж ніколи не була чужою для футбольного хуліганізму. Радикально –праві чи ліві ідеології поступово займали свої місця.

В Західній Європі через політику мультикультуралізму, жорсткі закони, крупні штрафи та всілякі заборони футбольний фанатизм почав згасати та поступово перейшов в підпілля. Зараз свої відносини хулз з‘ясовують в лісах, подалі від людських очей.

А от в Східній Європі після розвалу Радянського Союзу цей рух тільки почав зароджуватися. В футбольних клубів з України, Росії, Польщі, Румунії, балканських країн з‘являлися свої «фірми», які власне й почали історію футбольного хуліганства в цій частині континенту. Незважаючи на економічні труднощі трансформації суспільств, такий формат футбольного вболівання швидко розвивався і поступово набрав обрисів організованої сили. З 2000-х років можна сказати, що в цих пострадянських країнах навколофутбол став невід’ємною частиною самого футболу. Звичайно, інтернет суттєво допоміг з поширенням фанатського руху так на YouTube можна переглянути тисячі бійок фанів з різних країн.

Читайте також: Французький Сенат: на колінах перед диктатором?

З набуттям навколофутбольного досвіду, «фірми» цих країн почали «кататися на виїзди» де інколи змагалися зі своїми «колегами» по цеху. Якщо в Україні цей процес йшов за загально – європейською моделлю, то в Росії з поширенням ідеї «русского міра» та «вставанія з колєн» це набуло зовсім навіть не навколофутбольних рис. Як було сказано вище, практично всі «фірми» в Європі мають або право-радикальні або лівацькі погляди, але це ніколи не переходило в тотальну ненависть до інших країн чи націй. А от серед російських фанатів постійно культивувалася тема національної нетерпимості та власної вищості над іншими.

Для європейських фанатів, хуліганізм це щось на кшталт побешкетувати, побитися та зрештою піти на футбол, то для росіян принциповим є обов’язково перемогти противника та стати найсильнішими в світі. Це стало idée fixe футбольних фанів північного сусіда. Політика розпалювання національної нетерпимості привела до того, що росіяни перетворили футбольних хулз у політичний інструмент. Тепер сам футбол відійшов на другий план, він став слугувати зручною ширмою для поширення утопічних ідей того самого «русского міра».

Першою пробою сил для них стало Євро-2012, яке проводилося спільно Польщею та Україною. Росіяни їхали до Варшави не просто вболівати за свою збірну. Туди відправилася також і солянка з різних «фірм», які хотіли нагадати полякам про те, що колись вони були в Російській Імперії. Польські ж фанати відповідно мають свої погляди на історію відносин між цими країнами. Тому під час перебування росіян в Польщі постійно спалахували бійки.

А от Євро-2018, що у Франції, дало росіянам унікальний шанс завоювати право бути найсильнішими на континенті в навколофутбольних справах. Вони вже давно готувалися до такого виходу. І тут волею жеребу Росія потрапляє до однієї групи з Англією. Отже, є прекрасна можливість забрати у них титул найбільших бешкетників в Європі.

Росіяни почали підготовку до того, щоб «дати по щам брітішам» ще з минулого року, в їх закритих групах в соцмережах обговорювалися різні варіанти ймовірних бійок. Необхідно також сказати, що британці, хоч і знатні бешкетники, але ніколи не підходили до навколофутболу зі спортивної професійної точки зору. А от росіяни навпаки активно залучали до своїх «фірм» спортсменів, які володіють різними бойовими мистецтвами. Принцип «Росія не може дозволити собі програти будь-де, а особливо в навколофутболі» діє постійно. 

Читайте також: Франція. Негостинне Євро

Все почалося за два дні до початку Євро, англійці прибули до Марселю повні наснаги і як в них заведено почали перевертати авто та битися з місцевими хулз, які до речі, «ліваки». Після цього, в районі Старого Порту до сутичок долучилися фанати Ніци та Тулузи, які билися як з марсельцями, так і з британцями. А вже тільки після цього в день матчу на авансцену вийшли росіяни, які вже мали змогу оцінити бойові порядки англійців. Вони вибрали правильну тактику – створити декілька локальних дрібних бійок, змішати порядки противника, створити хаос і зрештою розігнати британців. Це їм вдалося – спочатку вони напали на звичайних вболівальників англійської збірної, які почали втікати, не дозволяючи своїм хулз прийняти оборону, в суцільному хаосі росіяни розділилися на маленькі групи, якими і атакували спантеличених англійців. В кінці все закінчилося суцільним сум’яттям. При цьому російські ультрас побили ще й місцевих роззяв.

Зрештою поліції вдалося розігнати фанів з обох країн. Після цього росіяни продовжили свою битву з англійцями на стадіоні, запустивши по сектору їх вболівальників сигнальну ракету (тут до речі, величезне питання до французької поліції) та після закінчення матчу зненацька напали на ще один з секторів, метою атаки було «віджати» декілька стягів збірної Англії та її клубів для того, щоб підтвердити свою перемогу.

Хулз з Росії своїми діями тільки розпалили пристрасті в навколофутбольному середовищі. Тепер маховик насилля буде тільки розкручуватися. Можна тільки здогадуватися, що чекає на французькі міста, коли російська збірна потраплять на поляків, турків чи українців або коли буде грати Німеччина-Голландія, Німеччина-Англія, Франція-Англія, Франція-Італія, та багато інших принципових матчів. Фанати з цих країн радо позмагаються один з одним в силовому протистоянні.