Президент США Джо Байден уже двічі з початку року у своїх публічних виступах згадує необхідність захисту персональних даних та проблему монопольного становища техногігантів. Ще під час своєї передвиборчої кампанії Байден обіцяв сприяти прийняттю законів, які б забезпечили приватність даних американців. Схоже, настав час для реальних кроків щодо цієї обіцянки. Згадані проблеми з персональними даними у щорічному зверненні президента США та колонка глави держави, в якій ішлося про монополізм техногігантів, стали передвісниками дій американської влади, щоб змінити становище. Важливою подією в цьому процесі буде майбутнє засідання Верховного суду, на якому розглядатиметься Розділ 230 – закон, який знімає з соціальних платформ відповідальність за користувацький контент. Рішення щодо обмежень норм цього закону може кардинальним чином змінити сучасний інтернет і зробити його більш дружнім до кінцевого користувача та його даних, на яких заробляють техногіганти.
Притягти соціальні медіа до відповідальності
Президент США Джо Байден у своєму щорічному зверненні про стан країни (SOTU – State of the Union) заговорив про необхідність захисту інформації та приборкання діяльності техногігантів.
Промова Байдена демонструє, що захист особистої інформації більше не є другорядною проблемою. Згадка про проблеми конфіденційності даних у зверненні глави держави створює прецедент й показує важливість цієї теми як для керівництва США, так й громадськості.
«Ми повинні нарешті притягнути компанії соціальних медіа до відповідальності за експерименти, які вони проводять [над] дітьми заради прибутку», — сказав Байден під час своєї промови. Ці слова викликали овації членів обох партій. «Настав час спільно ухвалити законодавство, щоб зміцнити та посилити антимонопольне забезпечення та запобігти тому, щоб великі онлайн-платформи надавали своїм власним продуктам несправедливу перевагу… Також потрібно обмежити Big Tech у зборі особистих даних про наших дітей і підлітків в Інтернеті. Заборонити цільову рекламу для дітей і запровадити суворіші обмеження щодо персональних даних, які компанії збирають про всіх нас».
Сама згадка проблем захисту даних є знаковим моментом. Попередні президенти США зрідка згадували про конфіденційність даних у своїх виступах. Дональд Трамп взагалі не надавав значення цій проблемі, а Барак Обама підняв її лише один раз під час виступу 2014 року. Це відбулося тоді, коли стало відомо про масштабну програму стеження за американцями з боку Агентства національної безпеки після одкровень Едварда Сноудена.
Читайте також: Німецька культура безпеки: обережно, викликає безсоння
Виступи Джо Байдена – в Конгресі та у медіа – уже почали трансформуватися у реальні кроки. Серед них – запропонований законопроект про захист даних дітей від використання великими технологічними компаніями. Серед вимог нового закону, що отримав назву «Чистий лист для дітей в інтернеті» (Clean Slate for Kids Online Act) – надання можливості дітям до 13 років чи їхнім батькам за власним бажанням видаляти контент, який про них зберігають технологічні компанії.
Конфіденційність даних
Зауваження Байдена можуть свідчити про зміну загального ставлення до проблеми конфіденційності даних у США. В країні немає законодавства, яке регулює цей процес, на кшалт відомого європейського Загального регламенту про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR). Важливим кроком у впорядкуванні процесів обміну даними було підписання нових правил, які б регулювали обмін даними між ЄС та США. Ці правила прийшли на заміну угоді Privacy Shield, що перестала діяти ще у 2020 році. Інших нормативних актів федерального рівня, що стосуються роботи з даними, у США немає. Саме тому у своєму виступі Байден закликав до співпраці між законодавцями в цьому питанні.
Промові SOTU передувала колонка президента США для Wall Street Journal, яка отримала назву «Республіканці та демократи, об’єднаймося проти зловживань BigTech». В ній Байден також підняв проблему надмірного використання даних американців техногігантами:
«Великі технологічні компанії збирають величезну кількість даних про речі, які ми купуємо, про веб-сайти, які ми відвідуємо, про місця, де ми ходимо, і, що найбільш тривожно, про наших дітей… Ми повинні притягнути компанії соціальних медіа до відповідальності за експеримент, який вони проводять над нашими дітьми заради прибутку. Щоб утримати американців на своїх платформах, великі технічні компанії часто використовують особисті дані користувачів, щоб перенаправити їх до екстремального та поляризаційного контенту, на який ті напевне відреагують».
Президент США запропонував реформувати роботу техногігантів за трьома основними напрямками, перший з яких – це саме захист приватності американців:
«Це означає чіткі обмеження на те, як компанії можуть збирати, використовувати та ділитися особистими даними — вашою інтернет-історією, вашими особистими повідомленнями, вашим місцезнаходженням, вашим здоров’ям, генетичними та біометричними даними. Компаніям недостатньо розкривати, які дані вони збирають. Значну частину цих даних не слід збирати взагалі. Цей захист має бути ще сильнішим для молодих людей, які особливо вразливі в Інтернеті. Треба обмежити таргетовану рекламу і взагалі заборонити її для дітей».
Цей підхід є певною перемогою для активістів, які роками наполягали на прийнятті законодавства, що стримувало б можливості техногігантів загалом й стосовно роботи з даними зокрема.
Відповідальність за контент
Іще один важливий аспект, про який йдеться у колонці Джо Байдена – перегляд Розділу 230 Закону про пристойність у комунікаціях – основного документу, який регулює відповідальність соціальних платформ за контент користувачів:
«Нам потрібно, щоб великі технологічні компанії взяли на себе відповідальність за контент, який вони поширюють, і алгоритми, які вони використовують. Ось чому я давно казав, що ми повинні фундаментально реформувати Розділ 230 Закону про пристойність у комунікаціях, який захищає технологічні компанії від юридичної відповідальності за вміст, розміщений на їхніх сайтах. Нам також потрібно набагато більше прозорості щодо алгоритмів, які Big Tech використовує, щоб зупинити дискримінацію, приховування можливостей для кваліфікованих жінок і меншин або просування дітям контенту, який загрожує їхньому психічному здоров’ю та безпеці».
Найближчим часом у Верховному суді США розглядатимуть справи, які стосуються застосування Розділу 230. Відомо, що представник адміністрації Байдена Брайан Флетчер висловився за те, що прийшов час переглянути цю норму закону. Хоча захисники цифрових прав наполягають на необхідності збереження норми й переконують, що її відміна позначиться на пересічних громадянах, схоже, ринок готовий до більш жорсткого регулювання діяльності соціальних платформ. Позиція Байдена та його представників у Верховному суді допоможе реалізувати ці зміни.
Покінчити з монополізмом
Байден у своєму виступі та публікації приділив увагу ще одній важливій проблемі технологічного ринку – монополізму техногігантів. У виступі SOTU слово «антимонопольний» було вжито вперше з 1979 року. У зверненні Джо Байдена йдеться про необхідність «посилити антимонопольне забезпечення та заборонити — і запобігти тому, щоб великі онлайн-платформи надавали своїм власним продуктам несправедливу перевагу».
Та й у колонці президент США згадує другий крок для упорядкування відносин з BigTech – вирішення проблеми їх монополізму:
«Нам потрібно повернути більше конкуренції в технологічний сектор… Коли технологічні платформи стають достатньо великими, багато хто знаходить способи просування власних продуктів, виключаючи конкурентів або ставлячи їх у невигідне становище, або стягуючи з конкурентів величезні гроші за продаж на своїй платформі. Моє бачення нашої економіки полягає в тому, що кожен — малий і середній бізнес, фірмові магазини, підприємці — може конкурувати на рівних умовах із найбільшими компаніями. Щоб реалізувати це бачення та переконатися, що американські технології залишаються світовими лідерами у сфері передових інновацій, нам потрібні справедливіші правила».
Певні кроки Байдена уже зроблені, серед яких – спроба покінчити із серйозними обмеженнями, які накладалися на працівників завдяки угодам про неконкуренцію. Федеральна торгова комісія запропонувала заборонити роботодавцям використовувати такий вид угод.
Читайте також: Звіт PEN America: нові назви для цензури, “цифровий колоніалізм” і неконтрольовані корпорації
Заявам Джо Байдена передував іще один важливий крок, який може вирішити проблему монопольного становища, принаймні, на ринку інтернет-реклами. У січні 2023 року на компанію Alphabet (материнську структуру Google) подали позов щодо її домінування на ринку цифрової реклами. Причому позов подано з боку Міністерства юстиції та представників ще вісьмох штатів. Автори позову вимагають припинити діяльність компанії на цьому ринку.
Інші судові позови, до прикладу, про заборону угоди з купівлі корпорацією Microsoft розробника ігор Activision Blizzard чи купівля Lockheed Martin компанії Аerojet Rocketdyne (від якої перша згодом відмовилась) свідчать не лише про концептуально нове відношення до монополістів, але й про реальні кроки, спрямовані на недопущення появи таких монополістів у принципі.
Що далі
Диктат технологічних монстрів є давньою проблемою у світі. Техногіганти навчилися так вибудовувати процеси, що поява конкурента там, де вони панують, стає просто неможливою. А якщо комусь це вдається, до прикладу, як китайському TikTok, технологічне лоббі сприятиме обмеженню роботи конкурента, навіть якщо в цьому потрібно задіяти такі наративи як захист національної безпеки.
Ідеї щодо розділення чи обмеження роботи техногігантів обговорюють у США теж давно. Активізація дискусії з цих питань саме зараз свідчить, що Байден може використати боротьбу з техногігантами як одне з важливих досягнень під час наступних виборів. А це дає надію на те, що лише обговореннями та колонками у медіа справа не обмежиться.