У цьогорічному звіті про ситуацію в Україні йдеться про систематичні зміни в державній політиці, але вони не завжди якісні й ускладнюються зовнішніми чинниками. Україна в дослідженні представлена як одна з країн Чорноморського басейну. разом із Вірменією, Грузією, Туреччиною, Молдовою, Білоруссю та Азербайджаном. Як вказано в дослідженні, за темпами економічного зростання у 2010–2019 серед цих країн, Україна займає четверте місце.
“Україна переживає випробувальний період. Заморожений конфлікт на Сході країни та анексія Криму в 2014 році коштували країні близько 15% її дослідницького потенціалу (UKRStat, 2019). Економічна криза 2014–2016 років, під час якої ВВП впав на 13% , за даними Світового банку, в 2018 році інтенсивність досліджень в країні була мінімальною. За останні чотири роки частка інноваційних підприємств у промисловості впала більш ніж на одну п’яту (UKRStat, 2019). Хоча заморожений конфлікт погіршив ситуацію, протягом багатьох років в Україні розвивалися системні проблеми, пов'язані з дослідженнями та інноваціями, до такої міри, що швидких, недорогих рішень вже не буде достатньо. Наприклад, протягом 2014–2018 років наука була одним із 66 пріоритетів, визначених у Національній програмі розвитку. Усі ці пріоритети були сформульовані ізольовано, без належного аналізу потенціалу в інших сферах”, – пояснюють дослідники.
У 2018 році Міністерство освіти і науки розпочало підготовчу роботу до нового проекту для формування пріоритетів у науково-технічній політиці, але на початку 2020 року не було забезпечено належних фінансових та організаційних ресурсів для подальшого реалізації проекту, йдеться у звіті.
В Україні, так само як у Вірменії та Грузії, зафіксували помірний, але відчутний прогрес у науковому співробітництві з ЄС, оскільки країни офіційно стали асоційованими з програмою "Horizon 2020" (програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій ). Українські та грузинські дослідники подали свої перші проєктні пропозиції у 2015 та 2017 роках до Європейської дослідницької ради (ERC), яка виділяє конкурентоспроможні гранти на основні дослідження тієї ж "Horizon 2020". Однак наразі гранти ERC отримували лише турецькі вчені.
“Прагнення України до зближення з ЄС дало поштовх до змін. Хоча були великі надії на те, що угода про асоціацію з ЄС, підписана в червні 2014 року, відкриє країну для величезного нового ринку, значного зростання та диверсифікації експорту не відбулося. Сільськогосподарська продукція, чорні метали та основні хімічні речовини, що забезпечують незначну додану вартість, залишаються ключовим експортом країни. Більше того, зближення з ЄС могло послабити зв’язки України з російським та пострадянським ринками, на які вона традиційно експортувала промислові товари”, – пишуть у звіті.
Як зазначається в дослідженні, станом на березень 2020 року 239 українських установ брали участь у програмі “Horizon 2020”. В України рівень успішності подання заявок на отримання грантів нижчий за середній показник для інших асоційованих країн. “У 2016 році Європейська комісія розпочала експертну перевірку української системи досліджень та інновацій, щоб надати українським органам влади зовнішні поради та оперативні рекомендації щодо потенційних реформ. Огляд наголосив на необхідності оптимізації наявних інструментів політики, інтернаціоналізації досліджень та інтеграції України до Європейського дослідницького простору”, – відмітили у звіті.
З 2015 року уряд реформував управління національною інноваційною системою. Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації було скасовано, передавши всі функції, пов'язані з формуванням політики, Міністерству освіти і науки. Низка інших міністерств та відомств також виділяє державні гроші на певні види діяльності.
“Правова база України була суттєво змінена наприкінці 2015 року з прийняттям нових законів, що посилюють інституційну підтримку національної інноваційної системи. Закон про науково-технічну діяльність (2015 р.) ставить Національну раду з розвитку науки і технологій під контроль Кабінету Міністрів”, – пояснюють у звіті ЮНЕСКО.
Автори дослідження очікують, що нова законодавча база відіграє важливу роль у трансформації державних академій наук України, особливо Національної академії наук. Вона також дозволяє залучення звичайних науковців до виборів керівних органів академій та обмежує членство та вищі посади в них.
Читайте також: Питання пріоритетів
“Одним із результатів реформи буде створення спеціального бюро високих технологій в уряді для стимулювання високотехнологічних галузей, особливо у секторі ІКТ, що розростається. У 2020 році бізнес-асоціації разом з урядовими експертами готували правову основу для створення цього офісу. Зростання сектору ІКТ в Україні відображається на глибині експорту супутніх послуг, на частку яких сьогодні припадає понад 40% загального експорту. Успіх України в цій галузі пов’язаний із відносно великим колом фахівців”, – йдеться у звіті.
Успішним прикладом провадження системи електронного врядування називають ProZorro – електронну систему державних закупівель, створену у 2016–2018 роках. За першими моніторингами, ProZorro сприяла зменшенню корупції при призначенні державних контрактів, стверджується у звіті ЮНЕСКО.
У звіті також згадується Добровільний національний огляд України за 2020 рік щодо прогресу у Цілях сталого розвитку, який зображує стан довкілля в країні. Викиди парникових газів та забруднення навколишнього середовища зменшились, але в огляді зазначається, що це було “в основному пов'язано з економічним спадом”.
“У липні 2019 року український парламент проголосував за обмеження обсягу зелених тарифів (пільгових тарифів на електроенергію), що пропонуються місцевими комунальними службами для домогосподарств, які експлуатують невеликі приватні електростанції. Зелені тарифи залучили іноземні інвестиції, але підняли ціну на електроенергію для споживачів. У липні 2020 року парламент прийняв закон, який зменшує тарифи на вітроелектростанції та на сонячні парки для того, щоб збалансувати інтереси “зелених '” та традиційних виробників енергії”, – відзначають у звіті. За даними Добровільного національного огляду, у 2019 році лише 2% виробництва енергії в Україні надходило з відновлюваних джерел. Цей показник не враховує гідроенергетику, на яку припадало ще 5% виробництва енергії.