Культура

  ▪   Ганна Трегуб

Питання пріоритетів

https://aulanews.uao.es
Які інструменти підтримки сфери культури в часи кризи, викликаної пандемією, використовують у світі
Матеріал друкованого видання
№ 21 (653)
від 20 травня

Креативні та культурні індустрії генерують близько $2,2 млрд прибутку щороку, що становить приблизно 3% світового ВВП і забезпечує 29,5 млн робочих місць по всьому світу. Принаймні так було до початку пандемії COVID-19. Скасування або відтермінування культурних заходів, закриття культурних установ, припинення культурних практик громад, збільшення ризику розграбування культурних об’єктів, питання заробітку для різних митців, практичне згортання культурного туризму є нинішньою світовою реальністю. Як і багато інших сфер, культурна індустрія була не готова до змін, що практично звалилися їй на голову. Така ситуація деструктивно впливає на життя людей, які створюють різні культурні продукти та практики, оскільки багато з них — незалежні працівники або ті, хто працює в малому чи середньому бізнесі, що особливо вразливий до фінансових потрясінь.


Із запровадженням карантинних обмежень 128 країн повністю закрили свої культурні установи. Оцінити повноту наслідків, наскільки глибокою може бути ця криза для культурного сектору, — завдання майбутнього, проте спостереження за сферою дають змогу зробити висновок про їхню тяжкість уже зараз. За інформацією ЮНЕСКО, культурний сектор у всьому світі зазнає багатопланового впливу пандемії COVID-19 — як соціального, так і економічного та політичного. Він впливає на доступ до культури, соціальні права художників і творчих професіоналів тощо. Навіть країни, чиї системи соціального захисту охоп­люють художників та культурних працівників, повідомляють, що й вони, імовірно, зіткнуться з труднощами в пом’якшенні наслідків кризи.


Культурний сектор ризикує бути одним із перших, що зазнає сильного негативного впливу пандемії COVID-19, а поряд із тим — таким, якому не обов’язково нададуть пріоритетність щодо термінових заходів підтримки. Так само як і в часи поперед­ніх масштабних криз та потрясінь, які випадали людству, нині різні суспільства та їхні політики мають визначитися, чи є культура пріоритетом і чи є в умовах обмежених ресурсів та загальної невизначеності можливість хоча б частково допомогти цій сфері. Нині важливо реагувати швидко, щоб не дати кораблю потонути. Бо витягати його з дна або зводити наново набагато дорожче, ніж ладнати старий.

 

Читайте також: Простір та об’єм


Зараз основні питання щодо сфери культури переважно пов’язані з утратою надходжень від туризму, соціальним забезпеченням митців та фахівців з культури, зменшенням можливостей для мистецтва й культури в період карантину. Допоки і продуценти, і реципієнти культурного продукту переважно сидять у своїх домівках, дотримуючись обмежень, у різних країнах на різних рівнях — від загальнодержавного до міського — віднаходять більш-менш швидкі засоби підтримати культуру. Фонди прямої та непрямої підтримки культури й креативних індустрій, а також індивідуальна підтримка осіб, що в них залучені, відтермінування орендної плати, своєрідні податкові канікули — всі ці інструменти допомагають галузі пережити коронавірусну кризу з найменшими втратами й почати працювати після неї.


Частина країн виділила пакети допомоги для сфери культури через свої міністерства культури або спеціалізовані культурні агенції. Щодо Норвегії, то йдеться про суму $28 млн. За інформацією Об’єднання інститутів культури країн ЄС (EUNIC), міністерство культури Франції 18 березня оголосило створення стабілізаційного фонду з підтримки різних напрямів культури, що постраждали від пандемії, на загальну суму €22 млн. З них €10 млн передбачено на музичну сферу, по €5 млн — на сфери літератури й розваг, а ще €2 млн на царину візуальних мистецтв. 27 березня було оголошено про додаткові заходи з індивідуальної підтримки митців на суму €1,5 тис. Бельгійський уряд підтримав надання €8 млн на підтримку митців, чия робота зазнала прямого впливу коронавірусної кризи. Поряд із тим міністр фінансів регіону Валлонія — Брюссель Фредерік Дарден оголосив у середині березня про створення фонду в розмірі €50 млн для допомоги галузям культури, розвитку дитини, спорту, молоді, освіти та університетським лікарням. До того ж більшість ресурсів цього екстреного фонду буде спрямовано саме на підтримку культури та розвитку дитини. За задумом, цей фонд допоможе відшкодувати витрати культурних заходів, які скасовані через карантин, але які передбачають винагороду для залучених до участі в них митців та діячів культури.


Німеччина вирішила піти трохи іншим шляхом. 23 березня 2020 року її парламент схвалив федеральну допомогу в розмірі €159 млрд для всіх постраждалих секторів. €50 млрд із зазначеної загальної суми використають на пряму підтримку малого бізнесу та самозайнятих осіб, зокрема тих, що працюють у сфері культури. Заявки на ці гранти оброблятимуть в електронному вигляді через федеральні штати або муніципалітети. Через посилення механізмів захисту сфери культури в Німеччині передбачено ще низку важливих заходів. Зокрема, визначено, що орендодавці не можуть розірвати договори оренди через заборгованість за винаймання студій, репетиційних кімнат, клубів тощо до вересня цього року. Також було послаблено податковий тиск і збільшено можливості кредитування для різного типу бізнесів, зокрема й для таких, що стосуються сфери культури та креативних індустрій.

 

Читайте також: Docudays UA: Трансформація на вимогу часу


Італійський національний фонд з підтримки кіно, перформативних та аудіовізуальних мистецтв створив додатковий терміновий фонд €130 млн. Також до роботи італійського Спеціального фонду компенсації заробітної плати (Cassa Integrazione in Deroga) було внесено зміни, щоб фірми, які працюють у сфері культури, теж могли ним скористатися. Для музеїв, місць спадщини, театрів, концертних залів, кінотеатрів, бібліотек було призупинено стягнення податку на соціальне страхування. Також, щоб уникнути подальших утрат прибутків італійськими культурними установами, їм було дозволено обмінювати продані квитки, пов’язані з діяльністю, яка повинна відбуватися під час карантину, на ваучери, які можна буде використати протягом наступних 12 місяців.


Антикризова програма, яку підготував польський уряд та схвалив тамтешній парламент, передбачає державну підтримку художників, працівників культурного сектору, а також компаній та неурядових організацій, що займаються культурою і діяльність яких перебуває в стагнації в період нинішньої пандемії. Передбачено збільшити кількість коштів на соціальну допомогу діячам культури й додаткову підтримку розвитку нових форм обміну та побутування культури в інтернеті, а також на активізацію сфери культури після скасування карантинних заходів. Загальна сума підтримки для польського сектору в різних формах може становити до 4 млрд злотих (це еквівалентно приблизно €900 млн). Крім того, після закінчення епідемії польський міністр культури та національної спадщини планує оголосити велику грантову програму, головною метою якої буде відродити культурну діяльність та відшкодувати будь-які втрати, які культурний сектор зазнав через карантинні обмеження. Нині триває робота над оптимальним форматом того, у який спосіб це може відбутися.

 

Читайте також: Інна Білоножко: «Аудіокнижки повернули читанню приватність»


За схожими схемами намагаються підтримувати сферу культури і за межами ЄС. Наприклад, організація «Креативна Нова Зеландія» оголосила про створення на перше півріччя 2020 року пакета невідкладної допомоги розміром 16 млн новозеландських доларів. Федеральний уряд Австралії оголосив про надання фонду розміром 27 млн австралійських доларів на підтримку візуального мистецтва та наповнення регіональних мистецьких фондів, а також ще 10 млн австралійських доларів на підтримку музичної індустрії Австралії.


Ухвалений у США закон про економічну безпеку та допомогу в боротьбі з коронавірусною інфекцією постановив надати $2 трлн на стимулювання економіки. Цей документ передбачає підтримку сфери культури, проте на неї можуть сподіватися не всі її учасники. $75 млн передбачено надати американському Національному фонду мистецтв, а також таку саму суму — Національному фонду гуманітарних наук, що може передати гроші до установ, які цього потребують. Ще $50 млн мають надійти Інституту музейної та бібліотечної служби, який розподіляє кошти серед музеїв і бібліотек. Відкритим питанням лишається доступ до фондів підтримки незалежних американських мистецьких груп та інституцій.
У різних країнах світу риторика неоднорідна. Можна знайти як висловлювання про те, що «культура не на часі, не є першочерговою потребою», так і цілком протилежні твердження про цінність і ще більшу необхідність культури саме в час нинішньої пандемії як джерела стійкості громад, джерела сенсів та зв’язків між людьми. Перед сферою культури й креативних індустрій постає відкрите і складне питання, скільки мистецьких установ вийде з карантину з найменшими втратами та розпочне свою звичну, нормальну роботу. Передбачити це нині не може ніхто. Так само — яку епідеміологічну ситуацію матимемо у світі наприкінці 2020 року. Від цього залежить швидкість, наповнення і якість тих нових політик, які варто ухвалити для царини культури, а також осмислення інформації, набутої протягом карантинного періоду. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.