Алла Лазарева власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

НАТО на роздоріжжі

Світ
10 Травня 2020, 11:20

Попри те що медична проблематика ніколи не була прямим пріоритетом НАТО, організація активно долучилася до боротьби з пандемією. В умовах надзвичайної ситуації планетарного масштабу залучення найкращої військової техніки на допомогу медикам, безперечно, придалося. Та чи мусить Альянс обмежитися тільки цими допоміжними функціями? Чи не настав час передивитися саме визначення терміна «безпека», щоб, можливо, доповнити його санітарними параметрами?

Епідемія COVID-19 спрацювала своєрідним каталізатором, що швидко й наочно виявив безліч загальних дисфункцій сучасного світу. Серед них — відверті суперечності та системні помилки в роботі великих міжнародних структур, таких як ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС, що зашпорталися у своїх громіздких бюрократичних механізмах, статутних обмеженнях та застарілих політичних практиках. Світова криза підштовхнула їх до перезапуску, що давно назрів, але не мав формальної підстави оновитися. Північноатлантичний Альянс, зокрема, з квітня розпочав роботу з перегляду пріоритетів та пошуку нових стратегій.

Хто сьогодні ворог, а хто — природний союзник НАТО? Чи має структура розширюватися на Схід та Південь? Якими мають бути відносини з Росією та Китаєм? Що робити з Туреччиною? Як поліпшити внутрішню координацію та посилити політичну роль структури? Які перспективи розвитку військової парадигми за межами Європи? Ці та інші питання має опрацювати робоча група з 10 осіб (5 чоловіків та 5 жінок), затверджена 30 березня.

 

Читайте також: Як бачать НАТО у Східній Європі

До цієї групи ввійшли: колишній французький міністр закордонних справ Юбер Ведрін, колишній міністр оборони Німеччини Томас де Мезьєр, колишня радниця прем’єр-міністра Канади з питань національної безпеки й розвідки Ґрета Боссенмайєр, колишній помічник Держсекретаря США з питань Європи та Євразії в Адміністрації Трампа Весс Мітчелл, директорка Інституту стратегії при Королівському оборонному коледжі Данії Аня Далґаард-Нільсен, колишня заступниця міністра закордонних справ Італії Марта Дассу, нідерландська експертка Герна Верхаген, колишня міністерка закордонних справ Польщі Анна Фотиґа, професор історії та міжнародної політики в Лондонському королівському коледжі Джон Б’ю, турецький дипломат і помічник генсека НАТО з питань громадської дипломатії Таджан Ілдем. Співкерівниками групи стали Томас де Мезьєр та Весс Мітчелл. Експерти мусять підготувати спільну доповідь до наступного саміту Альянсу, що відбудеться наступного року.

У певному сенсі до перезапуску НАТО підштовхнув французький президент Емманюель Макрон, коли торік у листопаді діагностував в організації «смерть мозку». Різке висловлювання стосувалося насамперед подій у Сирії, а саме турецької збройної кампанії проти курдів, що була узгоджена лише з Вашингтоном, але не з НАТО. Франція тоді висловилася «проти», аргументуючи тим, що бачить курдів союзниками Заходу в боротьбі з «ІДІЛ», але важелів, щоб запобігти агресії, не мала.

Анґела Меркель, відповідаючи тоді Макрону, зазначила, що не поділяє радикальної критики, але з потребою переосмислити усталені практики погодилася. У розвиток теми німецький міністр закордонних справ Гайко Маас запропонував на саміті НАТО в Лондоні сформувати робочу групу, яка напрацювала б пропозиції до ймовірної внутрішньої реформи Альянсу. Втілення задуму пришвидшила пандемія COVID-19.

«Ми модернізуємося, щоб відповісти на нові виклики в кіберпросторі, у космосі, в інших галузях, — прокоментував ініціативу під час віртуальної прес-конференції генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. — Саме так НАТО адаптувалося до нових реалій після закінчення холодної війни та після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим».

Епідемія COVID-19 спрацювала своєрідним каталізатором, що швидко й наочно виявив безліч загальних дисфункцій сучасного світу. Серед них — відверті суперечності та системні помилки в роботі великих міжнародних структур, таких як ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС

 
Керівник військово-політичного блоку зазначив, що, на його думку, Альянс не мусить перетворюватися на лідера в боротьбі з вірусом. «Я не думаю, що потрібно змінювати головне завдання НАТО — відповідальність за безпеку, — зауважив Столтенберґ. — Криза в галузі охорони здоров’я не означає, що інші, традиційні загрози у сфері безпеки зникли. Терористичні організації та кіберзагрози досі реальні. Ми бачимо ще агресивнішу Росію, що підтримує сепаратистів на Сході України, які раз у раз порушують режим тиші. У Сирії вона надає Асаду можливість робити що заманеться з власним населенням… РФ залишається збройно присутньою на кордонах держав НАТО та в Чорному морі. Вона… зміцнює свої позиції в Криму… Ми мусимо посилити свою здатність до стримування».

Єнс Столтенберґ беззмінно керує Альянсом упродовж шести років, себто весь той час, що триває збройна агресія Росії проти України. Він належить до тих політиків, які не плекають ілюзій щодо «миротворчого» потенціалу Москви. Натомість Юбер Ведрін, представник Франції в анонсованій експертній групі, має зовсім інше бачення. «Колишнього міністра закордонних справ, прихильника діалогу з Москвою, Франція запропонувала до комітету, очолюваного переконаними атлантистами, — зазначає часопис Le Monde у публікації «Париж довірив Юберу Ведріну роздумувати про майбутнє НАТО». — Якщо в Альянсу й настала «смерть мозку», як заявив у листопаді 2019 року Емманюель Макрон, президент Франції не поспішає міняти фахівців, що доглядають хворого». Le Monde наголошує: французька дипломатія зрозуміла призначення Вед­ріна як своєрідну помсту Макрона за незгоду багатьох представників дипкорпусу з «тактикою простягнутої руки в напрямку Москви», що її втілює в життя французький президент з літа минулого року. Є думка, що саме Юбер Ведрін — один із тих, хто напоумив Макрона на цю «нову російську політику» з реверансами про «глибоку європейськість Росії».

 

Читайте також: Майкл Стріт: «НАТО шукає можливість покращити взаємодію між силами з різних країн»

Німецький міністр закордонних справ Гайко Маас також висловився за «ліпші відносини з Москвою» під час безпекової конференції в Мюнхені. Та водночас представник ФРН у робочій групі з реформи НАТО, її співголова Томас де Мезьєр має репутацію «стійкого атлантиста», прихильника міцних зв’язків зі США. Другий співголова — американець Весс Мітчелл, який пішов з Адміністрації Трампа в січні 2019-го. «Мітчелл обстоює лінію протистояння Китаю та Росії, — розповідає Le Monde. — На конференції в Atlantic Council у жовтні 2018-го він пояснив, що США мали проактивніше реагувати на «геополітичну конкуренцію» на європейському континенті: «Далеко за межами своїх кордонів, у країнах центральної Європи, Росія використовує маніпулятивну тактику в енергетиці, стимулює корупцію та поширює пропаганду, щоб послабити західні країни в їхніх внутрішніх справах та розхитати їхні партнерські відносини зі США».

Ґрету Боссенмайєр, представницю Канади, російська преса називає відвертою русофобкою. Аналогічно Москва характеризує й польську експертку Анну Фотиґу — авторку резолюції Європарламенту, що прирівнює діяльність Sputnik та телеканалу RT до пропаганди «ІДІЛ». Колишня міністерка, а нині євродепутатка від керівної партії «Право і справедливість» завжди покладалася на співпрацю з Вашингтоном для захисту національної безпеки. У складі робочої групи вона пообіцяла працювати насамперед над зміцненням трансатлантичного партнерства.
Франція натомість має дещо інші плани. Вустами Ведріна, Париж прогнозовано обстоюватиме концепт «нової структури європейської безпеки» за участю Москви, що, м’яко кажучи, не збігається з позицією представників Канади, Сполучених Штатів та Польщі. Макрон також сподівається переконати європейців поступово ввести в дію систему «суто європейської безпеки», що необхідно якось узгодити з НАТО. Наразі йому не вдається згуртувати однодумців біля цього задуму.

 

Читайте також: У НАТО заявили, що Альянс має потужну присутність в Чорноморському регіоні

Поки військові в екстреному порядку розгортають польові госпіталі, перевозять пацієнтів та медичне спорядження, а також допомагають організовувати протиепідемічний контроль на кордонах, аналітичні структури НАТО взялися напрацьовувати нові концепції. «Ця криза може мати визначні геополітичні наслідки, — наголосив під час віртуальної прес-конференції Єнс Столтенберґ. — Мусимо протидіяти державам та недержавним структурам, котрі прагнуть посварити нас, поширюючи в соцмережах фейки… Потенційні супротивники НАТО спробують скористатися економічною кризою, спричиненою COVID-19, щоб поглинути підприємства та стратегічні інфраструктури, а також зруйнувати єдність Альянсу…»

Рекомендації щодо консолідації єдності країн-членів, поліпшення координації та зміцнення політичної ролі НАТО — такі завдання поставлено перед десятьма членами експертної групи. Результат очікується за дев’ять місяців. Робочу групу лише сформовано, але вже зрозуміло, що працювати експертам через певні внутрішні суперечки та розбіжності в поглядах буде важко.