Останнім часом політики, урядовці та експерти все частіше повертаються до надважливої теми — адміністративно-територіальний устрій країни та його кардинальна зміна задля успіху просування економічних та соціальних реформ в країні. Ці зміни є великою частиною реформи децентралізації, яка у більшій частині областей відбувається, принаймні, за словами керівництва країни, досить успішно. Хоча й там не так все просто. Чи дійсно треба кардинально змінювати адміністративно-територіальний устрій України і що позитивного та негативного можна очікувати після цього?
Закріпити невідворотність децентралізації
По-перше, слід сказати головне — таку реформу треба закінчити до 2020 року, а саме до проведення місцевих виборів, яке заплановано на жовтень місяць того ж року.
Нагадаємо, що ще у кінці лютого 2018 року до парламенту було внесено законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України», але його так не було розглянуто в сесійній залі та не проголосоване навіть у першому читанні. Цим документом автори пропонують визначити принципи такого устрою, порядок заснування, ліквідації, встановлення та зміну адміністративно-територіальних одиниць.
Читайте також: Децентралізація: лідери й аутсайдери
Цей законопроект довго не розглядали, проте без відповідних змін, які необхідно внести до Конституції України, ухвалення лише цього без сумніву, важливого документe, нічого не дасть. Правда, недавно перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що парламент очікує проект закону про внесення змін в Основний закон України в частині децентралізації та прогнозує, що його може бути ухвалено «ще нині діючим складом Ради». Головне, що треба змінити в Конституції України в цій царині — закріпити децентралізацію в країні, як невідворотну частину євроінтеграції.
Сумніви щодо успіху
Яким повинен бути адміністративно-територіальний устрій, який запропоновано відповідним законопроектом? Основне його накреслення — укрупнення районів сучасних областей. Так, замість 490 нинішніх адміністративних районів буде 100. Цікавим є той факт, що межі областей та їхнє укрупнення не відбуватиметься. Самих же ОТГ буде близько 1500.
Проте чимало експертів не так райдужно дивляться на прогнози чиновників високого рангу. Взагалі не вірить в будь-який успіх ухвалення і змін до Конституції і законопроекту №8051 експерт Юрій Ганущак, який апелює до того, що Верховна Рада України останнім часом за умов так званої мажоритарної складової та існуючого регламенту є непрацездатною в європейському вимірі.
Як вважає Петро Жук, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», проведення місцевих виборів у жовтні 2020 року в системі нового адміністративно-територіального устрою викликає сумніви: «Вибори, очевидно, будуть, але ймовірність завершення системного реформування адміністративно-територіального устрою мінімальна. Вочевидь, вибори пройдуть як в об’єднаних територіальних громадах, так і у не охоплених процесами об’єднання сільських, селищних, міських радах. Це на базовому рівні, а також у наявних районах (можливо, у кількох областях мережу наявних районів буде реформовано з їх укрупненням). Тобто вибори пройдуть при недореформованому адміністративно-територіальному поділі країни».
Читайте також: Децентралізація: чого бракує громадам
Щодо дасть укрупнення районів для мешканців регіонів та ОТГ? Реформування територіальних громад, безумовно вже дало поштовх активізації кардинальних змін у багатьох інших сферах суспільного життя. Зокрема, розпочалося активне реформування на місцевому рівні системи освіти (створення опорних шкіл, запровадження нових стандартів освіти тощо), системи охорони здоров’я (програма розвитку сільської медицини, створення госпітальних округів, які розглядають як базу для реформування районного рівня адміністративно-територіального устрою, тощо), системи надання населенню адміністративних послуг (створення центрів надання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»). Також розпочалися процеси децентралізації у сфері управління автомобільними дорогами, реалізація програм енергоефективності у комунальному господарстві тощо.
За умови укрупнення районів в областях ці процеси триватимуть і позитивний ефект від цього має бути ще більшим.
Робота над помилками
Сам законопроект №8051 є непоганим, проте сьогодні навіть його ухвалення не додасть великого позитиву процесові об’єднання громад. Чому? Експерти не перестають повторювати — занадто було багато помилок зроблено на етапі так званого добровільного їхнього об’єднання та створення. І дійсно, вони великі.
Так, за словами Юрія Ганущака, обласні ради лише протягом першого року працювали в царині затвердження перспективних планів формування ОТГ за відповідною методикою, яка повинна бути головним накресленням реформ. Потім місцева влада вже робила те, що вона сама забажала за потрібне — формування цих планів та утворення громад відбувалося з великими порушеннями методики.
Урядовці чи то свідомо, чи то не особливо вдаючись у документи, в більшості випадків затверджували ці плани по ОТГ, які їм було надано від обласних рад. Головна колізія — велика кількість громад стали дуже малими за чисельністю населення.
Читайте також: Децентралізація: навчитися використовувати можливості
Так, сама ідея децентралізації та відповідної майбутньої адміністративно-територіальної реформи, яку розпочала влада, є великим позитивом для розвитку країни та окремих регіонів. Проте на жаль, держава завчасно не подбала про підготовку кадрів для органів місцевого самоврядування, які мають діяти в нових умовах. Як кажуть, йде оволодіння новими навичками на марші.
Чи може влада виправити свої помилки, яких припустилася разом з місцевими органами самоврядування в процесі проведення реформи децентралізації, яка є основою для адміністративно-територіальної реформи?
Сьогодні фахівці наголошують, що так. Проте на це потрібна політична воля держави. Задля успіху, а не для подальшого накопичення різних проблем треба досконально вивчити кожний приклад об’єднання та створення ОТГ. Якщо це було зроблено з помилками або таке об’єднання є досить економічно неефективним, треба «різати» по-живому: тобто знову роз’єднувати і думати, яким чином робити нову ефективну громаду.
Чи буде таке зроблене цими найближчим часом? Питання поки що залишається досить риторичним. Проте воно є надважливим і, якщо це не вирішити сьогодні, завтра проблем в просуванні цих важливих реформ, включаючи адміністративно-територіальну, та діяльності ОТГ буде ще більше.