Політика

  ▪   Андрій Голуб

Децентралізація: лідери й аутсайдери

Хоча децентралізацію вважають прикладом успішних реформ, вона просувається повільно. Процес триває вже четвертий рік, і нині охоплено менше половини території країни
Матеріал друкованого видання
№ 47 (575)
від 22 листопада

12 листопада президент Петро Порошенко виступає на засіданні Ради регіонального розвитку (РРР). Вітальна промова глави держави триває понад 20 хвилин. Офіційно РРР — це дорадчий орган при президентові, створений у квітні 2015 року одночасно із запуском реформи децентралізації. Фактично ж засідання Ради нерідко нагадують великий майданчик для звіту влади про свої успіхи. Символічно, що засідання проводять у залі Міжнародного виставкового центру в Києві. Там спеціально декорують приміщення, а головних учасників розсаджують за круглими столами. Вочевидь, це має говорити про рівність усіх сторін. Кількість телекамер мало поступається великим спортивним подіям, про що свідчать часті зміни ракурсів.

 


Сьоме засідання РРР 12 листопада відбувається за вкрай несприятливих для президента умов. Минув тиждень після загибелі активістки Катерини Гандзюк, яка не пережила напад із застосуванням сірчаної кислоти. За чотири місяці розслідування замовників так і не знайшли. За таких обставин розказувати щось про реформу правоохоронних органів навіть недоречно. На іншому фронті боротьби за реформи Громадська рада доброчесності (ГРД) заявила про остаточний розрив відносин із Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка займається оцінюванням діяльності суддів. Це відбулося на тлі вочевидь показового покарання судді Лариси Цокол. Свого часу вона відмовилася взяти під варту Міхеїла Саакашвілі (передусім через погану роботу прокурорів у тій справі. — Ред.). Не менш показовим став резонансний випадок із суддею Ларисою Гольник, яка конфліктує з місцевою владою в Полтаві. Їй заборонили участь у відборі до Антикорупційного суду. Тож про реформу правосуддя, очолювану безпосередньо президентом, розказувати так само недоречно. Сергій Семочко, який не потребує особливого представлення, досі перебуває на посаді заступника голови Служби зовнішньої розвідки. Це утруднює президенту розмову про безпекову ситуацію.

 

Читайте також:  Децентралізація: чого бракує громадам


Залишається децентралізація. Те, із чого все почалося і що досі зберігає ознаки життя. Однак рекламувати себе на цій темі президентові важко. З усієї 20-хвилинної промови глави держави центральні ЗМІ вихоплюють переважно дві новини: по-перше, заяву, що він не підпише закон про бюджет без стовідсоткового фінансування програми субсидій; по-друге, пояснення безальтернативності підвищення цін на газ. Розмови ж про місцеве самоврядування новинами не стають.


Насправді поспілкуватися є про що. Децентралізація досі є темною конячкою для широкого загалу. Опитування «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва, проведене у вересні, фіксує, що рівень оцінювання результатів реформи серед громадян не можна назвати високим. Позитивно характеризують наслідки реформи 18% респондентів, і ця цифра майже не змінилася з 2016-го. Щоправда, і тих, хто відчув зміни на гірше, тільки 14%. Більшість дотримується версії, що не змінилося взагалі нічого (таких 60%).


Настрої можна частково пояснити іншим фактом. За даними Держрегіонбуду, уповні оцінити ефект від децентралізації наразі змогли лише 20% громадян України. Це 7 млн населення, яке проживає у 838 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), створених станом на жовтень цього року. Понад те, вибори відбулися лише у 705 ОТГ, а отже, тільки там повністю перейшли на нові правила. Решта населення й досі живе за старими. За даними того ж опитування «Демініціатив», серед мешканців уже створених ОТГ суттєво більше осіб, які помітили зміни умов життя на краще (понад 37%). Погіршення фіксують лише 10%. Щоправда, половина респондентів все одно не бачить жодних змін.

 

Читайте також: Децентралізація: навчитися використовувати можливості


«По-перше, не «лише» 7 млн об’єдналися, а «аж» 7 млн об’єдналися. Люди добровільно це зробили, і це величезне досягнення. По-друге, цей процес не завершиться добровільно, ніхто цього й не передбачав», — виправляє кореспондента Тижня Іван Лукеря, менеджер напряму «Децентралізація» в Реанімаційному пакеті реформ. Він звертає увагу на інші цифри в опитуваннях соціологів: «Люди бачать нові дороги, школи, зміни на місцях. Вони починають довіряти місцевому самоврядуванню. Зараз таке самоврядування як інститут влади перебуває на третьому місці серед інших інститутів — після церкви та армії. Саме це і є ознакою того, що люди відчувають зміни». За даними опитування, більшість серед тих, хто відчув зрушення на краще завдяки децентралізації, відмічає роботу міського транспорту (20%), структур ЖКГ (21%) та питання благоустрою (45%). Ті, хто відчув зміни на гірше, називають медичну сферу (43%), питання підтримки малозабезпечених (21%) і соціально вразливих (35%) громадян, а також на забезпеченість роботою (27%).


На цифри можна глянути й з іншого боку. Реформа місцевого самоврядування — це та сфера, де відповідальність не можна перекласти виключно на владу. Ідеться про співпрацю. 20% населення, які знайшли в собі сили завершити проект за чотири роки — це показник нинішнього стану суспільства. Децентралізація є лідером за оцінкою дієвості реформ. З одним уточненням: тільки серед тих, хто бачить бодай якісь зміни в країні та можливості, які відкриваються. Таких меншість. Більшості ж доведеться об’єднатися по-старому, тобто після розпорядження «згори». За планом, децентралізація так чи так завершиться в 2020-му. Якщо раніше не змінять план.


Теги