Груба підтасовка результатів виборів ще аж ніяк не стерта з лиця землі, зауважує видання, однак додає, що в більшості випадків технологія і присутність сторонніх спостерігачів ускладнюють фальшування і вимагають від нечистих на руку політиканів добряче постаратися і помізкувати.
На думку Сари Бірч з Есекського університету, більшість маніпуляторів нечасто вдаються до відвертого фальшування у день виборів. Вона порівняла звіти спостерігачів на 136 виборах, проведених з 1995 по 2006 роки, і виявила, що частіше вони використовують іншу тактику: міняють виборче законодавство. Часто це робиться, щоби перешкодити кандидатам від опозиції або «перекроїти» у власних інтересах виборчі округи і забезпечити собі потрібний результат.
Читайте також: Влада готує удар по об’єднаній опозиції
Звичнішими також є спроби впливати на справжні рішення електорату. Часто це робиться через підкуп виборців, з використанням державних ресурсів під час виборчої кампанії, а також через залучення зацікавлених засобів масової інформації. Видання, зокрема, зауважує, що такі технології важче помітити і, як правило, вони не здатні розлютити широкі маси.
«Свідомі» виборці на громадських засадах можуть фотографувати порушення на виборчих дільницях, але не зможуть задокументувати порушення правил фінансування виборчої кампанії. «Люди рідко виходять на вулиці з протестами проти заангажованих медіа», – каже Бірч.
Детальніше читайте у статті The Economist «Сфальшовані вибори: як украсти перемогу».