Естонія експортує товари з доданою вартістю майже в 30 разів більше на людину, ніж Україна, свідчать дані Trade Map за 2021 рік.
Естонія з населенням 1,3 мільйона осіб експортувала $15 мільярдів, або трохи більше як $11 тисяч на душу населення. Україна ж із 43,7 мільйона заробила $17,3 мільярда, або $394 на людину. Подібна ситуація з Польщею та Ізраїлем. У перерахунку на людину експорт становив $6,6 тисячі та $4,3 тисячі відповідно. Цікаво, що ці дані стосуються періоду до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— Це порівняння експорту товарів з високою доданою вартістю на душу населення, — каже Тижню Дмитро Швець, директор консалтингової компанії Start Global, яка допомагає бізнесу виходити на міжнародні ринки. Він автор і ведучий подкасту для експортерів Start Global Insights. — В абсолютних цифрах і включно із сировиною ситуація дещо інша, хоча навіть там видно наскільки ми мало експортуємо. Наприклад, 2021-го Україна експортувала на $68 мільярдів, Естонія — на $22,3 мільярда, але при населенні 1,3 мільйона. Ізраїль поставив на міжнародні ринки своїх товарів і послуг на $60 мільярдів, а Польща — на $317,8 мільярда.
— Із чим пов’язана суттєва різниця між обсягами експорту в грошовому вираженні між Україною та іншими європейськими країнами?
— На мою думку, є декілька факторів. У випадку з Ізраїлем та Естонією це вимушена орієнтація на зовнішні ринки через невеликий розмір місцевого. А також інновації, перероблення, створення більшої доданої цінності. До того ж ефективність виробництва, автоматизація та роботизація. У випадку з Польщею — інтеграція в ЄС. Значне зростання експорту почалося якраз після 2004 року (Польща стала членом Євросоюзу 1 травня 2004 року. — Ред.).
Інші фактори: кількість підприємців і взагалі мода на підприємництво в країні, доступ до фінансування й обізнаність підприємців щодо експорту, підтримка держави як матеріальна, так і моральна, стратегічний курс на експорт. У тій же Польщі значно більше можливостей отримати гроші на старт бізнесу в країні. Польські партнери розповідали мені, що в них кількість грошей на стартапи перевищує наявні проєкти.
Сьогодні Україна вимушено перебудовує свій інтерес на експортні напрями. Раніше через розмір і потенціал внутрішнього ринку це питання не було настільки гострим.
Маємо пропагувати підприємництво з глобальним мисленням і всіляко підтримувати, навчати, фінансувати та розвивати його.
— Який маємо нереалізований експортний потенціал України?
— Якщо казати загалом про експорт товарів і послуг, то нереалізований потенціал України становить $30 мільярдів. Це дані Export Potential Map за 2024 рік.
Нереалізований експортний потенціал АПК становить майже $12 мільярдів. Найбільший потенціал у товарних груп: рослинні олії та жири, зернові культури, крім пшениці й рису, рослинні залишки, корми для тварин, насіння олійних культур, м’ясо птиці, перероблені або консервовані харчові продукти.
Читайте також: Обираю made in Ukraine
Однак нереалізованого потенціалу саме в сировині залишилося не так багато. Переважно ми вже вибрали більше як 60–70 % потенціалу. Ось у продуктах з доданою цінністю майже все нижче 50 %. Наприклад, потенціал в приготовленій їжі (Food preparation) та в їжі для котів і собак реалізовано всього на 21 %.
— Чуємо розмови про побоювання європейців щодо зростання експорту з України на ринки ЄС. Як вважаєте, чи є місце українському експорту у структурі ЄС?
— Та ж історія була з Польщею. На мою думку, це питання часу й розподілу. Сьогодні просто все сталося миттєво, плюс багато політичних спекуляцій, які часто не відображають реальність. Усі звикли, що ми «житниця», а тут виявляється: Україна готова запропонувати багато всього іншого й на гідному рівні.
Вважаю, що наше завдання щонайбільше перероблювати, додавати цінність, щоб заробляти більше. Маємо формувати новий імідж Made in Ukraine за кордоном як високоякісних інноваційних продуктів. Це стосується і товарів, і послуг.
І цей рух уже почався. На жаль, значну частку займатимуть усі продукти, пов’язані з військовою сферою. Це і саме озброєння, і допоміжні рішення. Україна сьогодні величезний полігон тестування й інновацій у цій темі, рівного якому немає в усьому світі. Проте згодом військові розробки перекочують і в цивільну сферу. У світі дуже багато інновацій саме звідти. Подивіться на США, на той же Інтернет — свого часу він був військовою розробкою.
Ще один світовий тренд це reshoring — повернення виробництв ближче до свого ринку. Європа вже не буде концентрувати виробництва далеко в Азії. Логістичні проблеми, нестабільність у політиці й економіці змушують європейців думати про вибір постачальників ближче до дому. Тут якраз і буде ніша для нас. Україна точно може замінити частково Китай, 100 % росію та інші віддалені країни й стати виробничим майданчиком ЄС, а згодом Америки також.