Брюссель пригрозив Москві розслідуваннями в рамках Світової організації торгівлі, членом якої вона стала після двадцяти років переговорів. За словами комісара ЄС з торгівлі Карела де Гюхта, Росія несправедливо збирає мита на імпортні автомобілі, забороняє експорт з ЄС живих тварин і взагалі робить експорт сотень продуктів надзвичайно дорогим.
У свою чергу головний переговірник Росії з СОТ Максим Медвєдков вважає, що ЄС порушує правила СОТ за допомогою свого Третього енергетичного пакету, котрий забороняє постачальникам енергії володіти розподільними мережами в Європі, та антидемпінгові заходи й обмежує транзит товарів з Росії.
У зв’язку з цим, як повідомляє The EurActiv, міністр енергетики Росії Александр Новак заявив, що під час саміту країна представить на розгляд ЄС оновлений проект угоди про транснаціональні газопроводи. Росія розраховує, що угода може послужити основою для звільнення її трубопроводів від лібералізаційних правил ЄС, які дозволяють одним компаніям доступ до інфраструктури, яка належить іншим. Росія стверджує, що правила ЄС демотивують Газпром від інвестицій в трубопроводи і газосховища, якщо вони будуть надавати іншим доступ до своєї інфраструктури. Тому Росія не хоче віддавати «третім сторонам» доступ до своїх трубопроводів і особливо до Південного потоку, чий маршрут значною мірою збігається з конкурентним проектом Заходу Набукко. До сих пір ЄС неприхильно ставився до ідеї надавати трубопроводам Газпрому пріоритетний статус.
У відповідь на пропозиції Новака у Єврокомісії заявили, що візьмуть до відома і «прагматично» розглянуть вимоги Росії.
«Ми готові тлумачити чинне законодавство в прагматичному ключі і продовжуємо дискусії з Росією про винятки, передбачені в рамках Третього енергетичного пакету», – заявила речник комісара ЄС з енергетичних питань Гюнтера Еттінгера Марлен Хольцнер.
У свою чергу, на думку директора з міжнародного бізнесу в Інституту Індії, Китаю та Америки і дослідника Європейського центру в Сінгапурі Дена Штайнбока, при веденні переговорів ЄС і Росія повинні чітко розуміти нинішні реалії і підґрунтя своїх вимог.
«Зважаючи на те, що підтримання внутрішньої інтеграції займе роки, Брюссель має мало часу для зовнішнього тертя, особливо з Росією. І навпаки, Москва повинна домагатися більшого зближення з Брюсселем тепер, коли її позиції ще відносно сильні.
У посткризових умовах старі переговірні позиції вже не мають місця. З точки зору ЄС, енергетичної потужність Росії буде знижуватися з плином часу. З погляду Росії, Брюссель не має ні економічної потужності, ні морального права читати лекції Москві. Найголовніше, що проблеми більше не є двосторонніми. У довгостроковій перспективі відносне економічне і стратегічне значення як ЄС, так і Росії в світовій економіці зменшуватиметься. Реальне питання зараз полягає в тому, чи будуть Росія і ЄС в змозі увійти в багатополярне майбутнє і піти на всі необхідні для цього компроміси», – вважає директор з міжнародного бізнесу в Інституту Індії, Китаю та Америки і дослідник Європейського центру в Сінгапурі Ден Штайнбок.