30 червня видання The Washington post опублікувало матеріал, головним героєм якого став головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. З огляду на рідкісні появи Залужного в медіа, цитати з тексту максимально розійшлися українськими та світовими ЗМІ.
Звісно, що головна тема тексту — український контрнаступ і коментарі Залужного стосовно нього. Ось, що каже головнокомандувач ЗСУ:
- Відомі воєнні доктрини (і країн НАТО, і Росії) передбачають великі контрнаступальні операції тільки після отримання переваги у повітрі.
- Перевагу у повітрі мають росіяни, адже використовують літаки новішого покоління — з кращими радарами і далекобійністю.
- На західних кордонах України чергують удвічі більше літаків країн НАТО, ніж росіяни використовують для атак на українські сили.
- Достатньо лише третини цих літаків, аби здобути перевагу в повітрі.
- При цьому західні країни уникають рішення надати Україні сучасні літаки.
З огляду на все це, Залужний говорить, що його дратують заяви, мовляв, український контрнаступ на сході та півдні просувається «повільніше, ніж очікували» (slower than expected).
Далі авторка статті стверджує, що тезу про «повільніший, ніж очікувалося» контрнаступ «публічно висловлювали західні посадовці та військові аналітики, а також президент України Володимир Зеленський, хоч Залужний і не мав на увазі Зеленського».
На всі ці твердження є одне посилання — це заява Зеленського для BBC від 21 червня. У підводці до того тексту написано: «Президент Володимир Зеленський визнав, що прогрес на полі бою йде “повільніше, ніж хотілося б” (slower than desired)».
«Очікували» і «хотіли», чи це синонім до «планували»? Різниця дуже значна, якщо йдеться про військову операцію і життя її учасників. У матеріалі на цьому не акцентують. Ця деталь підсвічує велику проблему: подекуди створення викривленої картини світу в медіа, яка з часом може зіграти на користь Росії.
Читайте також: Ця війна з Росією закінчиться. Але чи буде наступна?
У тому ж згаданому матеріалі BBC наводять і повні цитати Зеленського. Одна з них така: «Чого б хтось не хотів, у тому числі пробуючи тиснути на нас, при всій повазі, ми будемо просуватися на полі бою тим шляхом, який вважаємо найкращим». І ще таке: «Деякі люди вважають, що це голлівудський фільм і очікують результатів зараз. Це не так».
Майже те саме порівняння наводить і Залужний у розмові з The Washington post. «Без повного спорядження ці плани (контрнаступу — Ред.) взагалі неможливі. Але вони виконуються. Так, може не так швидко, як хотілося б учасникам шоу, спостерігачам, але це їхні проблеми».
Президент і головнокомандувач фактично повторюють те саме: план контрнаступу не створюють, відповідно до бажань. А от, чого в їхніх словах точно немає: тези, що контрнаступ триває повільніше, ніж планували в штабі.
І так, здавалося б несуттєва різниця в термінах перетворюється на гору різних інтерпретацій одного і того самого. Зі слів авторки The Washington post можна зрозуміти, що розрахунок полягав у швидкому знесенні російських позицій. Цього не сталося. Значить усе йде не за планом. І це нібито визнають західні посадовці, військові аналітики та президент України.
Понад те, між рядків читається й давно обсмоктана теза конфлікту між політичним і військовим керівництвом України. Ну от же, Зеленський і Залужний не згодні стосовно темпів контрнаступу!
Але якщо перевірити джерела, то виявиться, що докази незгоди відсутні. Добре, а що ж там з західними посадовцями і військовими аналітиками?
Далі заява високого посадовця Білого дому, зроблена буквально кілька днів тому, 26 червня, під час офіційного брифінгу. Це Джон Кірбі — контрадмірал ВМС США та координатор зі стратегічних комунікацій Радбезу США.
Журналіст: А по-друге, з точки зору українського контрнаступу, як ви оцінюєте темпи, як це відбувається? Це відбувається повільніше, ніж повинно бути?
Кірбі: Сам президент Зеленський, здається, публічно виступив минулого тижня, сказавши, що — ви знаєте — у деяких місцях відбувається повільніше, ніж йому хотілося б. Він головнокомандувач. Ви знаєте, він приймає ці рішення і віддає ці накази.
Далі Кірбі перераховує елементи російської оборони на півдні й інші перешкоди, і доходить висновку: «І це — і за словами президента Зеленського — за його власним аналізом, це так — це трохи сповільнило їх (it has slowed them down a little bit)».
Якщо навіть залишити поза увагою те, що Кірбі некоректно процитував Зеленського (заява українського президента вище), а також те, що він жодним словом не згадав перевагу росіян у повітрі, як одну з причин нинішніх темпів контрнаступу — є один неспростовний факт: Кірбі не сказав, що хтось планував швидший контрнаступ.
І стосовно військових аналітиків. От, що 14 червня написав Джек Вотлінг, дослідник питань сухопутних воєн у Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI):
«Бойові дії, ймовірно, будуть посилюватися. У міру того, як українські сили проникатимуть глибше в оборону, вони потраплятимуть у зону дії більшої кількості вогневих постів російської артилерії. Крім того, їхня власна артилерія зможе завдавати менше контрбатарейних ударів, а українські напрямки просування стануть більш передбачуваними, оскільки вони повинні слідувати по проривах на мінних полях. Оскільки українські війська просуваються вперед, вони також будуть прикриватися меншою кількістю засобів протиповітряної оборони та, ймовірно, зазнають більшого удару з боку ВКС та авіації Росії»
Тобто, чим далі просуватимуться українські війська, тим це ставатиме важче і, відповідно, навряд слід чекати швидкості. Про те, що не слід чекати розвалу російської оборони за найменшого тиску на неї спеціалісти RUSI писали й у масштабному аналізі стану російської армії на другому році війни.
Про «обережність й методичність» українського контрнаступу пише, наприклад, і аналітик Том Купер, чиї звіти можна читати на сторінках Тижня. Чого він не пише: що українські війська мали стрімко прорвати оборону росіян.
Можливо, є інші серйозні аналітики і посадовці, які вважали, що наступ буде блискавичним. Але тут принаймні є кілька посилань на конкретних осіб. У матеріалі The Washington post немає жодного.
Читайте також: «Зробити для росіян відчуття гострішими, природнішими», – Залужний став співатором статті про плани ЗСУ на 2023-й. Ключові тези
А тепер про те, навіщо все це написано. Це не просто спроба критикувати дрібні деталі. Ось допис у твіттері, написаний Шашанком Джоші, редактором з оборонних питань видання The Economist:
«Залужного може й бісять люди, які кажуть, що наступ почався повільно, але, на жаль, це правда — хоч багато людей у твіттері не хочуть цього чути. Це не моя точка зору, це точка зору багатьох посадовців, знайомих з деталями».
Якщо маєте час, то почитайте дискусію під цим дописом. Вона стосується того самого, про що цей текст: яких посадовців має на увазі Джоші, хто взагалі визначав часові рамки контрнаступу і що означає «повільність»?
Є тенденція видавати тезу, що контрнаступ України повільний, як загальне місце. Щось, що не потребує зайвого доведення, так само як сказати «сніг білий». У цьому загроза, адже прихильники домовленостей з Росією на Заході скоро використають це як аргумент, щоб обмежити допомогу Україні. Мовляв, Росію неможливо перемогти. Нам важливо не ковтнути цей гачок.
Часові рамки контрнаступу містяться у плані бойових дій, якого ніхто не бачив. Військові аналітики говорять, що Україна грамотно веде себе на полі бою. А західних посадовців слід питати не їхню думку про темпи контрнаступу, а коли Україна отримає F-16 та інші типи зброї, які досі не надали.