Олег Осаульчук директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України

Між дорогами та історією

1 Березня 2018, 23:38

 

Унікальна глиняна фігурка жінки віком понад 7,5 тис. років, скарб із більш ніж 50 прикрас, непов­торні намиста й зброя — лише частина того, що можна побачити на експозиції. Колекція належить Археологічному музею Кракова, а зібрали її на розкопках, що передували будівництву доріг.

Виставка — приклад того, як вдала співпраця дорожників та археологів може перевернути уявлення про історію країни.

У 2008-му в місті Модльніца, що межує з Краковом, польські археологи під час розкопок виявили глиняну фігурку жінки віком приблизно 7,5 тис. років, яка чудово збереглася до наших днів. Сьогодні ця фігурка — одне з найреалістичніших зображень жіночої постаті того часу та найдавніше відоме зображення жінки на теренах Польщі. Залишену чи загублену її відшукали на території села, що, як з’ясували археологи, існувало 5,5 тис. років до нашої ери. Ще 30 років тому польські науковці могли лише мріяти про таку знахідку. Вона стала реальністю завдяки археологічним дослідженням, які передували будівництву автострад.

 

Читайте також: Київський Баугауз

Останні 25 років Польща активно будує дороги. На початку 1990-х загальна протяжність швидкісних автошляхів у країні не перевищувала 100 км. Але Європейський Союз виділив Республіці Польща понад €300 млрд, і до 2025 року загальна довжина швидкісних доріг тут становитиме майже 7650 км, зокрема близько 2000 км автострад.

 

Відчищення глиняного посуду з поховання 4500-х років до н.е. (фото Северин Жепецкі)

 

І йдеться не лише про зручне сполучення, а й про тисячі робочих місць та зростання економіки. Таке масштабне будівництво доріг викликає щиру заздрість українських археологів. Так, саме для останніх великі будівельні роботи — це унікальний шанс заглянути в історію країни, можливість за короткий час дослідити тисячі давніх поселень, поховань, виробничих майстерень.

 

Будівництво доріг передбачатиме великі земляні роботи. Якщо наперед не подбати про дослідження, це буде свідоме знищення тисяч давніх поселень, місць культу й поховань, виробничих центрів тощо. Ми можемо безповоротно втратити цілі сторінки нашої прадавньої історії

 

Уявіть ситуацію: майбутня дорога має пройти через населений пункт, якому 2 тис. років. Дуже часто трапляється так, що оминути його неможливо та й, зрештою, немає потреби. У таких випадках на допомогу приходить так звана рятівна археологія. У короткі строки, ще до того, як почалося будівництво, науковці досліджують територію та дізнаються максимум інформації про поселення. Кожен крок детально фіксується, фахівці роблять багато фото. Польща стала чудовим прикладом того, як такі розкопки можуть фактично змінити цілі розділи давньої історії. На карту країни нанесли тисячі пам’яток, дізналися про спосіб життя давніх племен, віднайшли речі, які тепер є перлинами музейних колекцій. Завдяки знахідкам археологів і сучасним комп’ютерним технологіям відтворили образ цілих поселень, яким сотні й навіть тисячі років. Частина знахідок із таких розкопок і стала основою виставки, яку цими днями презентуємо в Національному художньому музеї України.

 

Комп’ютерна реконструкція внутрішнього вигляду поховання чоловіка з Тарговиська (комп'ютерна реконструкція – Лукаш Вуйцік)

Яка ж ситуація в Україні? Наші реалії цілком протилежні. На сьогодні маємо лише 280 км швидкісних доріг. Очевидно, що подальший розвиток нашої країни потребує нових якісних автошляхів. Зокрема, торік на урядовому рівні було заявлено про розробку нових транспортних коридорів, які поєднають Україну та Польщу, як-от Via Carpatia Transit і GO Highway. Їхнє будівництво стане викликом не лише для економіки, а й для нашої історії. Цікавий факт: сьогодні територія України вивчена археологами лише на 5–7%. Офіційно в нас є тільки 83 476 об’єктів археології. Потенційно, за підрахунками археологів, мало би бути вдесятеро більше. А це означає, що ми практично нічого поки що не знаємо про цілі тисячоліття нашої історії. І будь-які нинішні знання можуть бути суттєво змінені після великих археологічних відкриттів. Останні ж майже напевно будуть.

 

Читайте також: Приземлення

Сьогодні в нас дуже непросте завдання. Будівництво доріг передбачатиме великі земляні роботи. Якщо наперед не подбати про дослідження, це буде свідоме знищення тисяч давніх поселень, місць культу й поховань, виробничих центрів тощо. Ми можемо безповоротно втратити цілі сторінки нашої прадавньої історії.

 

Глиняна жіноча фігурка 5500 р. до н. е.

Щоб Україна належно, як цивілізована європейська країна відповіла на виклик, що чекає на неї, уже сьогодні потрібно розробити та затвердити загальнодержавну програму охорони археологічної спадщини в зонах планованого будівництва. До цього процесу мають бути залучені археологічна спільнота, а також Державне агентство автомобільних доріг України як замовник нового будівництва, Міністерство культури України як центральний орган охорони культурної спадщини та куратори музейних фондів, де зберігатимуться знахідки.

 

Реконструкція вигляду дівчини з прикрасами, яким уже 2900 років. (реконструкція – Марек Круліковскі)

Така програма дасть науковцям унікальну можливість у тісній співпраці з інвесторами й будівельниками за недовгий час вивчити величезну кількість відомих і невідомих пам’яток. У процес досліджень будуть залучені також освітні установи, адже потреба в молодих спеціалістах постійно зростатиме. Це забезпечить на майбутнє динамічний розвиток археологічної науки в Україні. А для музеїв стане шансом дістати унікальні археологічні колекції, про цінність яких ми наразі можемо й не здогадуватися.

Залишається сподіватися, що таке партнерство під час реалізації інфраструктурних проектів є справою найближчого майбутнього. Завдяки масштабним археологічним дослідженням під час будівництва автострад наші сусіди поляки за останні 25 років переписали цілі розділи своєї історії. Що ж зробимо ми: суттєво розширимо знання про давню Україну чи закатаємо свою історію в асфальт?