Загибель нардепа-мажоритарника й агробізнесмена Валерія Давиденка у травні стала подією, яка вже змінила політичну ситуацію в регіоні. Головний «радикал» Олег Ляшко отримав можливість зайняти вільне місце у парламенті. Фракція «Нашого краю», яку нардеп Давиденко створив на Чернігівщині з нуля, за останні роки стала однією з найпопулярніших. Досі «Наш край» мав найбільшу фракцію в Чернігівській міськраді. Проте ще напередодні загибелі нардепа партію почали покидати люди, дехто приєднався до умовної команди мера. Після смерті – «відтік» продовжився: п’ять чинних депутатів перейшли до «слуг» й вже встигли оголосити про створення фракції СН у міськраді. Досить сильний у регіоні «Наш край» на цих місцевих виборах втратить свій вплив.
Чинний мер Чернігова Владислав Атрошенко, вочевидь, хоче стати мером-старожилою, на рівні з очільниками Львова чи Харкова. Найбільш відомий він як депутат-регіонал, який у січні 2014 року голосував за диктаторські закони, а вже за рік приєднався до партії тодішнього президента БПП. Атрошенко та його родина має розмаїтий бізнес на Чернігівщині та в столиці. На півдні області в Атрошенка — агробізнес, яким він займається з Валерієм Кулічем. Ще одним колишнім нардепом, який очолював чернігівську облдержадміністрацію за Петра Порошенка.
Нині Атрошенко створив свою регіональну партію «Рідний дім» і веде її на місцеві вибори. До неї вже пристали й чинні депутати з фракцій БПП та «Нашого краю». Раніше соціологічна група Рейтинг опитувала жителів великих міст, чи готові вони проголосувати за очолювану мером партію: за партію Атрошенка проголосували б 57 % чернігівців. Міцніші позиції лише в мера Івано-Франківська та Хмельницького. Чернігівці часто пояснюють підтримку міського голови просто: «хоч щось робиться». За мера Атрошенка в центрі міста активно реконструюють сквери, площі й дороги. Нині місто завісили бордами «було/стало» та фото Атрошенка, звісно, не вказуючи, що «оновлення» радше заслуга децентралізації. До того ж значну частину тендерів отримують одні й ті ж компанії, як от ШБУ-14 (за чотири роки виконала робіт на мільярд гривень) та УТБ-Інжиніринг. Обидві мають непрямі зв’язки з міським головою. Власник ШБУ-14 Костянтин Будьонний раніше разом із Атрошенком був співвласником іншої компанії. Корпорація «Укртрансбуд» подає чернігівські реконструкції УТБ-Інжиніринг як свої проекти. Укртрансбудом керує Сергій Романенко, співзасновник будівельної компанії, яка входить до будкорпорації колишнього нардепа Максима Микитися, бізнес-партнера родини Атрошенка.
Читайте також: У чому секрет довголіття мерів
У свою партію Атрошенко зібрав чимало чинних мерів райцентрів та голів ОТГ, зробивши ставку на тих, хто скористався децентралізацією для принаймні зовнішнього оновлення населених пунктів. До міськради та облради йтимуть і наближені до мера чинні депутати. Деякі з них одночасно очолюють комунальні підприємства чи міські управління, а нині ще й займаються концертами та виступами від «Рідного дому».
Атрошенко має шанс завести до міськради ледь не власну«більшість». Липневе опитування Рейтингу свідчить: понад 46 % чернігівців готові проголосувати за «Рідний дім», тоді як за «слуг» — менше 10% (серед тих, хто визначився і має намір голосувати). В обласну ж раду «Слуга народу» та «Рідний дім» можуть входити нога в ногу — вони лідери, яких розділяє два відсотки на користь «слуг».
СН частково показали чернігівський осередок. Ймовірний кандидат у мери — Юрій Тарасовець, забудовник та ресторатор із родинної бізнес-групи власника найбільшого чернігівського банку. Бізнесмен уже сидів у кріслі депутата міськради й очолював земельну комісію, був причетний до місцевих «земельних» скандалів.
Його підтримує голова облдержадміністрації Андрій Прокопенко, який під час парламентських виборів керував одеським штабом «слуг». Сам він має бізнес у сфері піару. За Тарасовцем до СН приєдналася низка місцевих депутатів-бізнесменів із «Нашого краю», яких сам Прокопенко в одному з інтерв’ю назвав «друзями Тарасовця».
Проте Тарасовця досі не оголосили офіційним кандидатом. Ймовірно, через конфлікт всередині чернігівських «слуг» між Прокопенком та нардепом і очільником обласного осередку Павлом Халімоном (обидва раніше теж були в «Нашому краї», як і нардеп Гривко, який потрапив до Верховної Ради за списком СН). Чернігівське видання «ПіК», яке пов’язують із Прокопенком, написало, що Халімон підбурює депутатів облради висловити недовіру голові. Також видання звинуватило нардепа, що він не провадить жодної активності партії й зливає вибори чинному меру — Атрошенкові. Згадали й поширену чернігівським сайтом «Суспільний кореспондент» інформацію про те, що Халімон нібито причетний до рейдерства врожаю на півдні Чернігівщини (Халімон раніше мав стосунок до агробізнесу, що типово для бізнес-еліт регіону).
«Батьківщина» та «Радикальна партія» в Чернігівській області, ймовірно, залишаться на стабільних позиціях – кількість їхніх депутатів не має змінитися суттєво. Опитування Рейтингу свідчить, що на виборах до міської ради «Батьківщина» має 8% підтримки, тоді як на минулих виборах мала 13%. До обласної ради – 16%, що на відсоток більше ніж у 2015 році. «Радикали» ж втратили один відсоток підтримки в місті – нині мають 5% голосів – та три відсотки в області – зараз 13%.
Читайте також: Місцеві вибори. Черкащина
Впливовою людиною в чернігівський «Батьківщині» залишається Валерій Дубіль, нардеп та заступник голови центральної партії, який належить до місцевої бізнес-групи «Європа», що виникла у 1990-х в одному з райцентрів, і стосується ринків та торгівлі. Сам Дубіль також пов’язаний із «Радикальною партією». Він — бізнес-партнер Олега Авер’янова, голови чернігівського осередку «радикалів», якого пов’язують із підприємством спецтехніки для пожежників.
Авер’янов фігурував у скандалах щодо держзакупівель техніки в «Пожмашини». Зокрема, у 2015 році, коли був заступником голови ДСНС. Тоді слідство встановило, що фірма «Ман трак енд бас Юкрейн» виграла тендер ДСНС майже на 100 млн грн, але дві третини коштів перерахувала «Пожмашині». Далі гроші пішли до фірми, яка мала офіс у квартирі Авер’янова. Розслідування триває досі.
На нинішніх виборах «Батьківщина» та «Радикальна партія» можуть діяти спільно. Одночасно з місцевими в області відбудуться проміжні вибори народного депутата на окрузі №208, який залишився без мажоритарника. Ляшко походить із Чернігівщини й у 2012 році уже був нардепом на цьому окрузі. На виборах 2014 року найбільше голосів керівник «радикалів» отримав саме в цьому регіоні. Лідера «радикалів» на довиборах офіційно підтримала Юлія Тимошенко, також стабільно популярна в регіоні. Разом вони вже встигли з’їздити в «турне» округом.
Нещодавно в Чернігові бачили банери «Новим мером буде жінка» в кольорах «слуг», які приписали Марині Рейко. Вона пов’язана з найбільшим бізнесом на чернігівському ринку будматеріалів — гіпермаркетом «Вена». Марина Рейко раніше була депутатом міськради від партії «Громадянська солідарність», яку пов’язують із цим бізнесом. Вона також редакторка безкоштовної газети «Эспрессо по-черниговски», проєкту гіпермаркету. У газеті виходять суб’єктивні тексти редакторки про ситуацію в області та місті, часто з критикою місцевої влади, а також реклама продуктів «Вени».
Попри кольори банерів, Рейко приєдналася до «Європейської солідарності» й висуватиметься від цієї партії. Ймовірно, «Вена» може бути їхнім спонсором в регіоні. У рекламному інтерв’ю архітектор найбільшого в області ТРЦ (теж проєкт Вени) висловився на підтримку Євросолідарності. За даними Рейтингу, на виборах і до обласної, і до міської ради партія може отримати 6 % голосів. До речі рекламу членів партії активно публікує чернігівське видання «Чеline», пов’язане з «Нашим краєм». Його власник – колишній помічник нардепа Давиденка, на минулих місцевих виборах він балотувався до міськради від «Нашого краю». Під час президентських виборів видання інформаційно підтримувало голову ОДА (теж із «Нашого краю») й Петра Порошенка.
Про намір іти в мери оголосив і нардеп-мажоритарник Антон Поляков, відомий тим, що гальмував «антиколомойський закон» шістьма тисячами правок. Поляков — дрібний чернігівський підприємець, власник магазину ламінату та меблів. Став одним із перших нардепів, кого виключили із фракції СН. Після цього приєднався до депутатської групи «За майбутнє», яку пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.
Читайте також: "За майбутнє". Спроба створити політичну франшизу
Поляков сказав, що має пропозиції від двох партій, проте поки назвав лише «За майбутнє». Від цієї ж партії балотуватиметься в мери Ніжина Олександр Кодола, колишній нардеп-мажоритарник від «Народного фронту».
Щодо партії ОПЗЖ, то найбільшу підтримку вона має на півночі Чернігівщини, в районах, що сусідять з Росією. Під час президентських виборів на багатьох прикордонних дільницях переміг Юрій Бойко. Проте щодалі на південь — підтримка зменшується. Дані Рейтингу свідчать, що в області вони нині мають 6% підтримки. У місті більше – 10%.
На місцевому рівні ОПЗЖ займається тим самим, що й на всеукраїнському: піарить Віктора Медведчука чи Вадима Рабіновича, демонізує МВФ та критикує інші партії. Ця проросійська сила та проросійські канали, вочевидь, і далі намагатимуться тримати свій прикордонний електорат хоч і не в обіймах «руского міра», але російських та радянських міфів, як от про «велику перемогу».
До регіональної команди «Голосу» увійшла низка громадських активістів та колишніх членів Демальянсу. Очолює осередок керівник агрофірми Володимир Барінцев, проте найбільше партією займається Андрій Кужель, ветеран, у минулому журналіст, дрібний підприємець, а нині очільник одного із департаментів Чернігівської облдержадміністрації. Це чи не єдина команда в області, яка не має відомих зв’язків з великим місцевим бізнесом. Партія, можливо, спробує пройти до міської ради, а Андрій Кужель — позмагатися за крісло мера.
Читайте також: "Голос" йде шляхом Mary Key
Передвиборча ситуація в області показує, що за політичними партіями, як старими, так і умовно «новими», здебільшого продовжують стояти великі бізнес-групи Чернігівщини. І йдеться не лише про те, що бізнес може дати гроші на агітаційні кампанії. Це боротьба та співпраця старих місцевих еліт. Їхня діяльність як в обласній, так і міській раді й далі допомагатиме розширювати вплив на регіональне бізнесове середовище. Персональний склад тієї ж чернігівської міської ради, ймовірно, майже не зміниться, натомість з’явиться нова фракція, а в інших відбудуться ротації.