Пандемія, що почалася з Китаю, є хорошою нагодою замислитися про нашу здатність розуміти великі події та процеси, що нас стосуються, щоб краще їм протидіяти й підготуватися на майбутнє. Про це в своїй авторській колонці для Тижня пише професор паризької Вищої школи соціальних наук (EHESS) Мішель В’євйорка.
У зв'язку з цим він навів три приклади наявних інтелектуальних труднощів.
Перший: санітарна криза дуже порізному вплинула на ситуацію в усіх країнах, і виявлені відмінності, починаючи від кількості померлих, викликали безліч гіпотез. Найсерйозніші з них стосуються типології держав, інші — характеристик громадянського суспільства, ще інші, складніші, — відносин між суспільством і державою.
Другий приклад: побутує спрощена думка, ніби труднощі, що виникли під час боротьби з епідемічною кризою, спрацьовують виключно в інтересах демагогічних, популістських і націоналістичних сил.
Нарешті третій приклад: у певних країнах або ж у певних колах (таких, наприклад, як гуманітарне й соціальне дослідництво) нескінченні дебати й обміни думками вивчають багато різних сценаріїв виходу з кризи, загалом або тотально, мінімалістських, чи всуціль максималістських.
«Усе це призводить до простого висновку: нам потрібний аналіз, якого поки що бракує, щоб зрозуміти пандемічну кризу в її різноманітних виявах і щоб осмислити її реальні наслідки для сил зла й екстремізму. І нам потрібна не тільки спрощена чи натхненна спекуляція, а й політичні та інтелектуальні сили, здатні структурувати й організувати майбутнє. Балаканина тут не допоможе», — резюмує В’євйорка.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»