"Якщо казати про наші відносини із сусідами на сході, ми хочемо, щоб вони могли самі обирати свої економічні та політичні відносини", – заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон
У свою чергу, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус застеріг, що "тиск на Україну та інші країни Східного партнерства буде зростати" і закликав партнерів по спільноті шукати шляхи, як протистояти цьому тиску.
Як вказав литовський дипломат, який головує в раді міністрів закордонних справ ЄС, важливо, щоб це питання залишалась на порядку денному ЄС.
"Країни-члени ЄС висловлюють солідарність з країнами Східного партнерства, які стали на європейський шлях розвитку і рішуче підтримуємо їх", – заявив Лінкявічус.
Він також поінформував колег про перебіг підготовки до саміту Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада, на якому очікується укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Нагадаємо, 3 вересня міністри закордонних справ восьми північно-балтійських країн ухвалили спеціальну заяву щодо Східного партнерства. Вони висловили повну підтримку підписанню Угоди про асоціацію з Україною та назвали неприйнятними будь-які погрози і тиск на країни Східного партнерства, до яких належать Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна, через їхні європейські прагнення.
Європейський парламент вніс до порядку денного пленарного засідання в Страсбурзі 9-12 вересня питання про тиск з боку Росії на країни Східного партнерства.
Читайте також: Все ближче до ЄC: євразійці поки програють боротьбу у Раді і за її межами