Неочікуваний ефект масок, тривалість імунітету до сезонних коронавірусів та чи захищають окуляри від зараження – про це детальніше в науковому огляді Тижня.
Маски та імунітет
Масковий режим – один із найефективніших способів спинити розповсюдження епідемії. Тиждень уже писав про дослідження, що показують вплив носіння масок на кількість нових хворих, а також про рівень фільтрації ними мікрочастинок із повітря. Дослідники із Університету Каліфорнії у журналі New England Journal of Medicine висунули гіпотезу, що маски мають ще один неочікуваний ефект – зменшують тяжкість симптомів людей, які все ж заразилися.
Читайте також: Порятунок заради прогресу
За їхніми словами, для вірусів на кшталт SARS-CoV-2 важлива кількість вірусних частинок, що спричинила зараження. Якщо вона невелика, імунітет впорається, якщо ж більша за певну кількість – то людина отримає тяжкі симптоми хвороби. Поки що подібні дослідження залежності симптомів від вірусної дози провели на сирійських хом’ячках, які є хорошою моделлю для досліджень впливу вірусу. На людях таке не перевіряли через купу етичних проблем (і навряд чи знайдуться добровольці). Оскільки маски затримують краплини із вірусом, то людина, якщо навіть заразилася, вдихне значно меншу його кількість, ніж при незахищеному контакті. Автори зазначають, що типова кількість асимптоматичних інфікованих (тобто тих, у кого руйнівні наслідки хвороби проявляються мінімально) – приблизно 40%, проте у регіонах, де дотримуються загального маскового режиму у громадських місцях, їхня кількість близько 80%.
Імунітет до сезонних коронавірусів
Тривалість імунітету до SARS-CoV-2 – дискусійне питання, на яке нема поки що відповіді. Адже минуло замало часу з початку пандемії. Є один підтверджений випадок повторного інфікування, через 4,5 місяці після одужання і з відсутніми симптомами. Та по одному випадку неможливо сказати, наскільки це типово. Проте можна порівняти із імунітетом до інших коронавірусів, що вже давно знайомі людям. Це і зробили автори дослідження у Nature Medicine.
Чотири «людські» коронавіруси (HCoV-NL63, HCoV-229E, HCoV-OC43 та HCoV-HKU1) – типові збудники сезонних респіраторних хвороб. Вони належать до двох різних таксономічних груп та використовують різні методи для входу в клітини. Автори стверджують, що SARS-CoV-2, незважаючи на більш тяжкі загальні симптоми, в цілому має поводитися так само.
Читайте також: Великі сподівання
Щоб дізнатися тривалість імунітету, вчені взяли зразки крові 10 людей, які проходили дослідження на ВІЛ починаючи з 1980-х років. Їхні зразки крові брали кожні 3 місяці протягом 1985-1989 років, а потім – раз на півроку. У зразках науковці шукали антитіла до типових для коронавірусів капсидних білків. Підвищення рівня цих антитіл, за їхньою моделлю, свідчило про реінфікування. За 30 років люди, аналізи в яких збиралися, перехворіли коронавірусами від 3 до 17 разів – час реінфікування вчені оцінили від 6 до 105 місяців. Кілька разів повторне зараження спостерігалося через 6 та 9 місяців (періодичність збору аналізів не дає можливості сказати точніше), і вчені припустили, що все ж таки півроку є мінімальним терміном. А найчастіше це відбувалося через рік. Рідше за все хворіли влітку та на початку осені.
Науковці припустили, що після отримання населенням планети колективного імунітету до нового коронавірусу SARS-CoV-2 шляхом вакцинації, йому буде властива подібна сезонність. Зрештою, він приєднається до звичайних сезонних хвороб.
Окуляри захищають від вірусу?
У журналі JAMA вийшло дослідження впливу регулярного носіння окулярів на ризик заразитися. Вчені взяли вибірку із 276 пацієнтів з Суйчжоу, в провінції Хубей. Серед них були 16 людей із короткозорістю, які постійно (більше 8 годин на день) носили окуляри. Це значно менше, ніж людей із короткозорістю у провінції – 5,8% проти 31,5%. Також були 14 людей із далекозорістю, які носили окуляри час від часу. Із досліджуваних ніхто не носив контактні лінзи.
Читайте також: Як кризи змінюють нас
Медіанний вік людей, що постійно носили окуляри – 33 роки. Вчені вказують саме на момент регулярного носіння, адже тоді окуляри використовуються і під час соціальних контактів. Їхня основна гіпотеза – люди в окулярах рідше торкаються очей (зазвичай ми торкаємося очей десь 10 разів на годину). Вони також вказують, що в оболонці очей є клітини з великою кількістю рецепторів АСЕ2, що є ціллю коронавірусу, і, можливо, потрапляння вірусу в очі через торкання руками – один із механізмів його передачі. Щоправда, наразі основний фактор передачі вірусу, що розглядається – через вдихання крапельок з вірусними частинками. Зараження через контакт із поверхнями оцінюється приблизно у 6% випадків, та ці оцінки непевні. В будь-якому разі, вчені у своїй статті ще раз просять людей дотримуватися правил безпеки – частіше мити руки і за можливості менше торкатися обличчя і очей.