Серед американських виборців досі немає згоди щодо того, кого обрати — Дональда Трампа чи Джо Байдена. Тимчасом як світ, схоже, давно зробив вибір протягом чотирьох безкінечних років, коли його атакували, шокували, антагонізували й навіть відштовхували ізоляціоністськими, необдуманими, конфронтаційними та агресивними заявами й політикою. Про це на сторінках Тижня пише Марк Войджер, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон).
«Така поведінка стала сумнозвісним фірмовим стилем Трампа та заплямувала репутацію США як «краю вільних людей», «гори на вершині гір» і «найбільшої надії людства». Демократичний світ, без сумніву, зачекався повернення до нормального життя, подалі від Трампа й трампізму, назад до більш передбачуваної зовнішньої політики США. Нехай і не завжди хотілося з нею погоджуватися, та принаймні її підтримував і просував лідер, що хоча б сприймався як шанована й відповідальна особа, незважаючи на те, що не завжди всім подобався», — пише він.
Войджер зауважує, що, на нещастя Америки й світу, Трамп геть не схожий на попередників, виставляє себе на посміховисько, не подобається іншим лідерам вільного світу, до того ж він устиг завдати непоправних утрат міжнародній репутації США. Натомість американський президент набрався сміливості насамперед від авторитарних лідерів, що ними відверто захоплюється і що їх прагне наслідувати. Усі ці тривожні тенденції спонукали навіть багатьох найвірніших друзів і союзників США до висновку: якщо ще чотири роки триватиме така відкрита конфронтація між Трампом та його колегами в Європі й деінде на тлі його відмови протистояти диктаторам і неліберальним лідерам у Євразії, ліберальна демократія дедалі послаблюватиметься в усьому світі. Це, своєю чергою, так зашкодить трансатлантичним відносинам, що цього разу ситуація може стати невиправною.
«Отже, логічно, що на потенційну перемогу віцепрезидента Байдена в листопаді покладають певну надію. Є сподівання, що новий президент може виправити відносини в родині демократичних країн, зміцнити послаблені трансатлантичні зв’язки й повернути американську зовнішню політику, де знайдеться місце для поваги й уважності до союзників, а також виступів проти несправедливості у світі й можновладців, що її спричиняють. Тому вважається, що майбутнє вільного світу безпосередньо пов’язане з майбутнім курсом американської зовнішньої політики, яка визначатиметься за результатами президентських виборів у листопаді», — йдеться в матеріалі.
Зрозуміло, наголошує Войджер, що однією з країн Європи, де на результати цих виборів покладають величезні надії, є Україна, оскільки її здатність утвердити незалежність на противагу путінській Росії в довгочасній перспективі істотно залежить від політики США, що має підтримувати сильніше НАТО й серйозно ставиться до стримування Росії в Східній Європі.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»