«В мене просто не було часу до цього фестивалю читати угоду, яку ми підписали з Фетисовою. І от зараз, коли я летіла в літаку, в мене якраз з'явилася годинка в усьому рзібратися. Так ось, згідно неї, пані Фетисова (співпродюсер філму від компані «Інтерфілм» – Ред.) має виключні права на комерційне використання фільму в Україні, але не на фестивальне, яким володію саме я», – пояснила Каат, коментуючи ситуацію, яка склалася навколо стрічки.
За словами режисера, за декілька годин до показу, який так і не стався вона намагался вмовити Фетисову.
Я намагалася іі вмовити і враховувати, що вона не має ексклюзивного права на фільм, і таки дала фестивалю право на використання стрічки. А у відповідь – не мені, а одразу на адресу оргкомітету фестивалю «Docudays» прийшов лист за підписом її чоловіка, де і була написана вся маячня про «постановочність» фільму», – розповіла Каат.
Водночас голова організаційного комітету фестивалю «Docudays.Ua» Світлана Смаль розповіла Тижню, що на момент заборони показу стрічки оргкомітет не мав жодного документу юридичного про права на фільм.
«Ми отримали лист від кінокомпанії «Інтерфільм» з забороною ще 16 березня, і були дуже здивовані, адже заявку на показ стрічки нам подавла естонська компанія «Filmofone». Ми навіть не знали, що взагалі якісь права на фільм з українського, так би мовити, боку. Тому ми тоді попросили в «Інтерфільму» документ, якиф підтверджував би його право вимагати заборони показу. Але нічого не отримали, чому стрічка й до останнього стояла в програмі фестивалю. Але за годину до показу ми отримали ще одного листа, підписаного виконавчим продюсером «Інтерфільму» Володимиром Козирем з вимогою заборонити, ми все ж вирішили зняти фільм, бо на той момент не знали чітко, чи має він право на це чи ні. Але вирішили перестрахуватися і не наражати фестиваль на судовий позов, тому зняли фільм». – пояснила Смаль.
За її словами, «для нас це було виключно питання авторських прав, хоча ситуація насправді дуже неоднозначна і викликає в нас так само багато питань, як і у всієї громадськості».
«Ми фільм зняли, і одразу надіслали офіційний лист-запит «Інтерфільму» з ще однією вимогою підтвердити свої права на фільм та аргументацію таких дій. Поки що жодної відповіді від пані Фетисової та її партнерів ми не маємо. Взагалі, подібна ситуація у нас виникла вперше – щоб ось так заборонити стрічку без будь-яких пояснень», – розповіла голова організаційного комітету фестивалю «Docudays.Ua».
Оргкомітет фестивалю сподівається, що продюсери все ж порозуміються і стрічку покажуть підчас Мандрівного фестивалю, який пройде в багатьох містах України.
За словами Смаль, нині юристи також вивчають угоду.
«І якщо виявиться, що справді, як каже пані Каат, «Інтерфільм» не має права впливати на фестивальні покази стрічки, то ми безумовно знову включимо фільм до програми і покажемо всюди, де тільки проходитимуть наші акції. Адже фільм справді дуже гарний, він про реальну Україну, і – якщо відверто – не розумію, як можна забороняти такий фільм показувати». – зауважила Смаль.
Як повідомлялось, документальну стрічку естонської режисерки Маріанни Каат «Шахта №8» знято з конкурсної програми 9-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays.UA. Фільм демонструвався поза конкурсом.
Стрічка розповідає про Юру, онука колись впливового керівника радянського заводу, який заробляє в копанках – нелегальних шахтах, щоб прогодувати двох своїх сестер.
В Києві з 23 по 29 березня відбувається 9-й міжнародний кінофестиваль про права людини Docudays.UA під девізом «Перемагай щодня!»
Детальніше про ситуацію навколо стрічки «Шахата №8» читайте в інтерв’ю Маріанни Каат у журналі «Український тиждень» №14.