Найімовірніше, у найближчому майбутньому прихильники євроінтеграції потроху нарощуватимуть вплив, а їхні опоненти залишатимуться в меншості — не останньою чергою через дедалі деструктивнішу позицію Росії та зменшення її впливу в регіоні. Про це пише автор Тижня Максим Віхров.
Проте, зауважує він, у далекосяжній перспективі все видається не таким однозначним.
«Євроінтеграція України на нинішньому етапі — це, загалом кажучи, філософія процесу, а не результату, а на довгих дистанціях статися може все що завгодно. Звичайно, допоки триває війна з Росією (та й довгий час після війни) підйом проросійських настроїв Україні не загрожує. Однак прошарок тих, хто орієнтований на геополітичний нейтралітет, може суттєво зрости, причому не лише завдяки «русофілам», а й цілком проукраїнським євро скептикам», — пояснює Віхров.
За його словами, набувши політичного вираження, «нейтральна» позиція може стати потужною альтернативою нинішнього мейнстримного єврооптимізму й за певних обставин навіть потіснити його. При цьому розвиток співпраці з ЄС зовсім не обов’язково автоматично сприятиме пожвавленню проєвропейських настроїв в Україні.
«Утім, річ не лише в суспільних настроях чи в тому, до яких політичних коливань вони можуть призвести. Не менш цікавою є анатомія самого українського єврооптимізму, що містить деякі нюанси, які в майбутньому можуть спричинити злет протилежних настроїв», — пише Віхров.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»