Тепер усі карти на Близькому Сході, що є одним із найстратегічніших регіонів світу, в руках Росії. Візит Владіміра Путіна до Тегерана 1 листопада, де було підписано енергетичну угоду на $30 млрд, розширив перелік країн, до яких підбивав клинці кремлівський лідер й економічна та політична стабільність яких тепер залежить від Москви. Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст Майкл Бініон.
Тим часом, зауважує він США, колись головну потугу в регіоні, ніде не видно.
«Зміни приголомшливі й раптові. Вирішальну роль у них відіграла інтервенція Росії в Сирії у період, коли Адміністрація Обами дистанціювалася від проблем мусульманського світу й не хотіла задіювати американські війська в черговому конфлікті на Близькому Сході», – йдеться в матеріалі.
За словами Бініона, якщо роззирнутися регіоном, видається неймовірним те, як стрімко Росія здобула вплив у ньому внаслідок бездіяльності США. Наприклад, налагодила теплі відносини з президентом Єгипту Абделем Фаттагом аль-Сісі, який розчарований прохолодним ставленням Вашингтона до його влади.
Крім того, нагадує він, після серйозного заколоту в Туреччині, що наполохав НАТО, Москва змусила президента Реджепа Таїпа Ердогана відмовитися від ворожості, що виникла між ними, коли турки збили російський військовий літак два роки тому.
Журналіст зауважує, що головний поворот для Москви — нові відносини із Саудівською Аравією. Обидві є великими експортерами нафти й зацікавлені в стабільній ціні на необроблене чорне золото. Тепер вони регулярно спілкуються з цього питання. До того ж Саудівська Аравія розчарувалася в американцях, із якими тривалий час вибудовувала відносини в сфері безпеки та оборони.
Нещодавній безпрецедентний візит до Москви короля Саудівської Аравії Салмана був тріумфом Путіна. Відвідини збіглися з трьома важливими економічними угодами: про продаж російської зброї саудитам (якихось 10 років тому на таку угоду годі було й сподіватися), про можливий продаж російських технологій в атомній енергетиці, а також про експорт російської пшениці на $15 млрд.
«Нині Росія — єдина важлива зовнішня потуга в регіоні та єдина країна, що відіграє активну роль у військовому вимірі на Близькому Сході. Росіянам навіть вдалося зберегти добрі відносини з палестинцями, чию боротьбу Москва давно підтримувала, і водночас із ізраїльтянами», — наголошує Бініон.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»