Референдум дає змогу владі радитися з усім електоратом із будь-якого важливого питання, він показує результат, який значно чіткіше відображає суспільні настрої, ніж будь-яка ухвала малої групи обраних парламентаріїв. Але фактично референдуми далекі від демократії. Про це в черговому номері Тижня пише британський журналіст Майкл Бініон.
«…Фактично референдуми далекі від демократії. Це інструмент, який можуть використовувати популісти й диктатори для її знищення, — елементарний спосіб звести складні питання до простих «так» і «ні». Усенародні волевиявлення можуть паралізувати політичний процес прийняття рішень і вибити державну політику з колії. До того ж на відміну від законів, проведених через парламент, рішення, затверджене таким способом, зазвичай незворотне», — пояснює він.
За словами Бініона, референдуми — це парадокс. Політики, що не хочуть брати на себе відповідальність за ключові рішення, дедалі більше вдаються до плебісцитів, аби ухилятися від виконання своїх обов’язків. Однак часто результати цих заходів серйозно ускладнюють ситуацію. Адже маємо факт: хоч би яке питання виносили на референдум, відповідь на нього завжди однакова — запотиличник владі. В очах виборців референдум — спосіб протесту, дзвіночок про те, що час висловити загальне невдоволення, можливість сказати своє «фе» істеблішментові без особливих наслідків для себе.
«Нещодавно від катастрофічних наслідків винесення важливих питань на референдум постраждали уряди трьох країн: Великої Британії, Угорщини та Колумбії. У кожній із них результати виявилися протилежні до очікуваних», — зазначає журналіст.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»