Обидва документи підписані білоруським керівником 8 листопада, а 11 листопада – зареєстровані в Національному реєстрі правових актів.
Законопроекти прийняті Палатою представників 3 жовтня, в перший же день роботи осінньої сесії на закритому засіданні і відразу в двох читаннях. На відміну від нижньої палати, Рада Республіки обговорювала їх у відкритому форматі.
Новий закон про масові заходи посилює правила їх проведення. Організація будь-яких зібрань громадян повинна санкціонуватися владою – це стосується і флешмобів, і зібрань громадян, організованих через Інтернет. До отримання дозволу на проведення масового заходу його організатори не мають права оголошувати, у тому числі в Інтернеті, дату, час і місце його проведення. Крім того, організаторами не можуть бути особи, які порушили порядок проведення таких заходів протягом року з моменту накладення адміністративного стягнення.
Поправки в законодавство, що регулює суспільно-політичну діяльність, передбачають кримінальну відповідальність за іноземне фінансування недержавних організацій в супереч законодавству Білорусі. Документ забороняє республіканським і місцевим громадським об'єднанням, їх спілкам зберігати грошові кошти, дорогоцінні метали та інші цінності в банках та небанківських кредитно-фінансових організаціях, що розташовані на території інших держав.
Презентуючи поправки до закону про масові заходи, міністр внутрішніх справ Анатолій Кулєшов заявив: «Вони спрямовані на забезпечення безпеки не окремої групи людей, а всього суспільства». За словами міністра, при розробці законопроекту вивчався аналогічне міжнародне законодавство і білоруський закон «найдемократичніший у порівнянні з діючими у розвинених демократичних країнах», оскільки у Білорусі проведення масових заходів раніше не регламентувалося.
Коментуючи пізніше законопроект журналістам, Кулешов підкреслив: «Поправки в закон про масові заходи абсолютно своєчасні. Вони спрямовані не на порушення прав і свобод громадян, а на їх чітке і неухильне дотримання».
За словами глави МВС, ні в одній державі світу права громадян на свободу проведення ходи і мітингів не регламентовані лише Конституцією – їх регламентують інші нормативні та правові акти. «Головний пріоритет – підтримання громадського порядку в місцях проведення масових заходів», – підкреслив Кулешов.
Ухвалення цих законів викликало великий резонанс в суспільстві. Лідери білоруських недержавних громадських організацій та правозахисники в спільній заяві закликали владу скасувати законопроекти.
На їхню думку, поправки до закону «Про масові заходи» «порушують права громадян на мирні зібрання, гарантовані як Конституцією Білорусі, так і базовими нормами міжнародного права, вводять адміністративну відповідальність громадян за невинні дії і бездіяльності».
Не вводити в дію нові закони офіційний Мінськ також закликали представники міжнародної громадськості, у тому числі Євросоюз і ОБСЄ. На їхню думку, нововведення в законодавство ще більше обмежать фундаментальні права на свободу зібрань в Білорусі.
Проте 28 жовтня Конституційний суд Білорусі, який розглянув законопроекти "в порядку обов'язкового попереднього контролю", визнав їх законними.
Нагадаємо, ще до прийняття поправок, працівники міліції і КДБ Білорусі зборонили бігати людям у парку імені Горького в Мінську, прирівняв біг парком до участі в несанкціонованому заході.
Читайте також: Транзитна зупинка: білоруси шукають притулку в Україні