Агресивна політика Кремля змусила президента Білорусі Аляксандра Лукашенку переглянути свою зовнішню політику та шукати підтримки в ЄС. Про це пише авторитетне британське видання The Economist.
У статті зазначають, що ініційована Росією війна в Україні надихнула «останнього диктатора Європи» на переосмислення стратегії. Зокрема, він засудив анексію Криму, не приєднався до російського ембарго на товари з ЄС та організував два раунди переговорів щодо припинення вогню на Донбасі. Крім того, Лукашенка – здавалося б , беззаперечний союзник Путіна – закликав США брати активнішу участь у вирішенні конфлікту.
«Самодержець старої школи Лукашенка змінив своє бачення не випадково. Він веде стару гру: балансує між одним гігантським сусідом (ЄС) та іншим (Росія)», – пише The Economist, додавши, що, зважаючи на події в Україні, він засвоїв важливий урок від Москви: «не провокувати ведмедя».
Автори публікації стверджують, що економіка Білорусі досі залишається на плаву на тлі величезних енергетичних субсидій з РФ, а опитування свідчать, що білоруси більш прихильно ставляться до інтеграції з Росією, ніж з Європою.
«Проте, економічна модель Білорусі тріщить, і проблеми її російського патрона це посилюють. Торік стрибки курсу російського рубля змусили білоруську валюту девальвувати, а держава запровадила контроль над рухом капіталу. Раніше цього року Білорусь попросила у Кремля кредит в розмірі $ 2,5 млрд, але отримала лише $ 110 млн. Реальні зарплати скорочуються, а працівники державних підприємств змушені брати обов'язкові неоплачувані відпустки. Після 20-ти років ізоляції, чиновники розуміють, що їм потрібні європейські поради та гроші», – наголошує The Economist.
Видання стверджує, що наразі навіть такі безкомпромісні члени ЄС, як Великобританія і Нідерланди, теж переосмислюють свій підхід до Мінська. Вони не відмовляються від закликів до демократії чи солідарності з білоруською опозицією, однак намагаються відшукати способи для співпраці з режимом Лукашенки. Зокрема, президента Білорусі можуть запросити на саміт Східного партнерства в Ризі наступного місяця.
«Замість того, щоб марно чекати, що їх демократичний приклад надихне Білорусь на зміни, вони (західні політики – ред.) визначили спільні інтереси з режимом (Лукашенки – ред.) і працюватимуть для їх реалізації. Передусім пан Лукашенка відчайдушно намагається зберегти хитку незалежність Білорусі і, завдяки Путіну, Європа виглядає надійним помічником», – резюмує видання.
Читайте також: Зближення Куби та США може покласти край режиму Кастро – The Economist