Праворадикалам багато що подобається в Росії, зокрема ксенофобський, спрощений, націоналістичний, конфліктний підхід до політики. А для Кремля, що прагне послабити й внести розкол у багатосторонні асоціації, як-от ЄС і НАТО, одержимі суверенітетом праворадикали можуть бути корисними союзниками. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).
За його словами, міжнародна співпраця, що ґрунтується на правилах і демократії, свободі та верховенстві права, — це жахіття для Кремля. Приваблива, успішна західна модель небезпечно акцентує увагу на стагнації та беззаконні в Росії. Справді, мало що свідчить про цю успішність зараз, у час торговельних воєн, дипломатичних конфліктів, фінансової нестабільності та розбрату. Проте ми можемо відродити стабільність.
Водночас, зауважує Лукас, Росія налагоджує зв’язки з ліворадикалами — старими комуністичними партіями в таких країнах, як Чехія, і сучаснішими соціалістами деінде. Ліві в захваті від риторики про «антифашизм».
«Але, перш ніж бронювати квитки на московські феєрверки, вони мають запитати себе: а чи справді Кремль переймається фашизмом і навіщо йому такі тісні політичні й практичні зв’язки з праворадикалами?», – наголошує він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»