«Це відбувається на тлі усталеного шаблону російської агресії в Європі та за її межами. І вона повинна отримати рішучу реакцію», — заявила прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей 14 березня 2018 року, за десять днів після отруєння колишнього російського розвідника Сєрґєя Скріпаля, його доньки Юлії та трьох інших громадян Великої Британії в Солсбері. Рішучими діями, які прем’єрка оголосила під час того виступу у британському парламенті, стало рішення вислати 23 російських шпигунів, які працювали у країні під дипломатичним прикриттям. Разом із Сполученим Королівством російських дипломатів-розвідників випровадили й інші країни ЄС. Для Лондона такий крок був нетиповим — уперше за понад чверть століття країна вдалася до таких дій. Окрім цього рішення Тереза Мей також оголосила про те, що Національне агентство по боротьбі зі злочинністю (National Crime Agency), британський аналог ФБР, і далі використовуватиме всі наявні у британських правоохоронних органів можливості, щоб боротися проти серйозних злочинців і корумпованих еліт. «У нашій країні немає місця цим людям та їхнім грошам», — заявила тоді Мей. Однак чи справді змінилося ставлення до брудних російських грошей у лондонському Сіті так само, як і риторика керівних британських політиків?
Восени 2018-го, за пів року після подій у Солсбері, місцева преса вибухнула статтями про те, що розпочалося полювання британської влади на багатіїв зі статками незрозумілого походження. Перша справа була щодо Заміри Гаджієвої, дружини азербайджанського державного банкіра, якій Національне агентство по боротьбі зі злочинністю виписало ордер із вимогою пояснити джерело доходів. Жінка жила на широку ногу, хоча не мала жодних джерел прибутку. Попри апеляції до судових інстанцій, Гаджієва так і не змогла добитися від британських судових органів рішення про те, що такий ордер незаконний. Чимало експертів тоді говорили, що наступними в черзі на визначення джерел доходів стануть росіяни, які живуть у Лондоні. Далі міністерство внутрішніх справ Великої Британії взяло за перевірку власників інвестиційних віз, значна частина з яких саме росіяни. Однак далі таких кроків справа особливо не зрушилася. Асоційований дослідник британського Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джон Лаф вважає, що Британія досі не прокинулася від небезпеки брудних грошей. «Окрім Постанови про нез’ясоване багатство (Unexplained wealth order, згідно з якою британські правоохоронці почали розслідування проти Гаджієвої. — Ред.), ми не бачимо прикладів серйозних розслідувань походження російських грошей, які надходять до Лондона», — сказав він у коментарі Тижню. На думку експерта, британський уряд нині має кілька причин для цього. По-перше, це Brexit.
Читайте також: Свіжа кров
По-друге, потужне лобі в лондонському Сіті, яке не хоче багаторівневої перевірки, бо вона відлякуватиме інвесторів. «По-третє, здатність до координації в розслідуванні підозрілих грошових потоків між Управлінням з боротьби з серйозними випадками шахрайства (Serious Fraud Office), Національним агентством з боротьби зі злочинністю, поліцією лондонського Сіті та спецслужбами обмежена», — зазначив дослідник. Такої самої думки притримується й інша дослідниця британського Королівського інституту, керівниця Українського форуму в рамках програми «Росія та Євразія» в Chatham House Орися Луцевич. «Насправді є певна несумісність такої досить гострої риторики й заяв із діями консервативних урядів, які під керівництвом прем’єр-міністрів Терези Мей а тепер Боріса Джонсона керують Великою Британією», — сказала вона Тижню. Луцевич звернула увагу на інформацію, оприлюднену влітку цього року завдяки так званому Russia Report — звіту Комітету розвідки та безпеки британського парламенту. Документ чимало уваги звертає на російські впливи у Сполученому Королівстві, називає їх «новою нормальністю» і говорить про росіян, які завдяки близьким зв’язкам із Владіміром Путіним добре інтегруються у британський бізнес та соціум і яких приймають завдяки їхньому багатству. І навпаки зазначає, що слід також дослідити діяльність певних членів Палати лордів, які мають ділові інтереси чи працюють безпосередньо у великих російських компаніях.
«Ми бачимо досить активне проникнення російських грошей як донорів Консервативної партії та небажання лідерів цієї партії розслідувати такі випадки. Зокрема, їх звинувачували в тому, що вони закривали очі на російську загрозу й не розслідували дій Росії під час кампанії Brexit. Це показує чіткий контраст порівняно, наприклад, зі США, де після звинувачення про втручання у вибори було одразу створено Комісію й за два місяці після подій навіть оприлюднено частину відповідного звіту», — зауважила Орися Луцевич.
Читайте також: Орися Луцевич: "Наріжний камінь України – показати, що вона надійний партнер, де працюють закони"
Торік у листопаді британський сайт openDemocracy опублікував розслідування щодо великих пожертв, які британські консерватори отримують від російських олігархів. Згідно із британським законодавством, донорами можуть бути лише громадяни Сполученого Королівства, тому всі російські спонсори насправді є натуралізованими британцями, але, водночас, часто із безпосередніми зв’язками із Кремлем. Скандал спалахнув за рік після того, як Тереза Мей пообіцяла відмежувати свою партію від російських грошей. За даними розслідувачів, консерватори отримали від росіян понад £3,5 млн із 2010 року. Зокрема, із листопада 2018-го (коли партійні лідери говорили про прискіпливіше ставлення до російських грошей) до жовтня 2019 року британські торі, за даними openDemocracy, отримали щонайменше £489 тис. від російських донорів порівняно з £350 тис. як пожертви за рік до того.
Британські експерти, що займаються проблемою російських брудних грошей у країні, зазначають, що проблема не в самих коштах, а в тому, як росіяни завдяки цим фінансам купують собі політичний вплив. Вони роблять пожертви на академічні установи, театри, музеї та благодійні фундації, що дає їм змогу отримати кращий зв’язок із впливовими людьми Британії.
Директор Центру фінансових злочинів і безпекових студій Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Том Кітіндж в одному зі своїх нещодавніх досліджень зазначив, що в пошуку себе на світовій арені в період після Brexit для Даунінг-стрит, 10 боротьба із незаконними фінансовими потоками має стати основним пріоритетом. У цьому питанні він наполягає на необхідності рішучого лідерства з боку прем’єр-міністра Боріса Джонсона. Однак чи буде така відповідь і лідерство з боку чинного британського прем’єра, який, з одного боку, доволі різкий у своїх висловлюваннях щодо Росії та не соромиться навіть кепкувати з Владіміра Путіна, а з іншого — має близькі стосунки із деякими російськими олігархами в Лондоні? Раніше у британській пресі з’являлися повідомлення про те, що Джонсон на той час щойно призначений міністр закордонних справ, літав на відпочинок до Італії на приватну віллу Євґєнія Лєбєдєва. Його також звинувачували у близькій дружбі з іншим російським олігархом (який, щоправда, родом із України) Алєксандром Тємєрком. Останній є доволі неоднозначною особою, бо, до прикладу, у пресі критикував російську агресію щодо України, а в нещодавньому інтерв’ю Reuters, навпаки, висловлював захват від російських спецслужб.
Читайте також: Життя після Brexit
Із погляду реальності, Сполучене Королівство щодо боротьби з потоками брудних коштів (не лише російських) займатиме радше прагматичну позицію. «Ми з вами на 100%», — заявив британський прем’єр під час візиту президента України Володимира Зеленського до Лондона на початку жовтня. Орися Луцевич вважає, що в питанні боротьби з Росією Україна, безумовно, цікавить Велику Британію. Співпраця двох країн задля протидії російській агресії — це також символ відданості Лондону європейській безпеці після виходу з ЄС. І це, як і укладена Угода про стратегічне партнерство та низка інших договорів, дає сподівання на високий рівень співпраці між країнами й важливе місце для Києва у британській візії після Brexit. Однак прагматизм у підході Джонсона, найімовірніше, означатиме, що тектонічних змін щодо боротьби із брудними грошима, які потрапляють до Сіті, не буде. Імовірно, стратегія «співпрацювати, але бути уважними» («Engage, but be aware»), яку Тереза Мей запропонувала в березні 2018 року, буде й далі актуальною. Та й уже наявне політичне лобі і здобуті завдяки багаторічному спонсорству позиції росіян не зникнуть за мить, а визначатимуть певний порядок денний і впливатимуть на розв’язання деяких особливо чутливих питань.