Світ

  ▪   Майкл Бініон
  ▪   Лондон

Життя після Brexit

Фото: REUTERS
Що змінилось у Сполученому Королівстві після виходу з ЄС
Матеріал друкованого видання
№ 12 (644)
від 19 березня

Велика Британія вже понад місяць поза Європейським Союзом. Та майже ніхто в Сполученому Королівстві не помітив різниці. Практично не було офіційних святкувань 31 січня — у день, коли країна поклала край своєму 47-річному членству в ЄС. Політики майже не говорять про Brexit. Повсякденне життя мало змінилося. У портах не вишикувалися черги, експорт не загальмувався через нові норми. То чи змінив щось Brexit?


Є дві очевидні й ключові причини, чому він раптом зник із новинного простору. По-перше, через те що Велика Британія досі переживає так званий перехідний період. До кінця цього року, поки триватимуть переговори із Брюсселем про нову торгову угоду, всі колишні правила й норми ЄС зостануться незмінними, і країна пристосовуватиметься до запропонованих змін. По-друге (і це значно важливіше), нині Велику Британію, як і будь-яку країну — члена ЄС, хвилюють криза й коронавірус.


Реальна загроза для здоров’я кожної людини й несподіваний край бізнесу та народної довіри превалюють над усім іншим упродовж останнього місяця. Новообраний уряд консерваторів відчайдушно намагається дати раду із надзвичайною ситуацією. В економіку вкачали додаткові мільярди зі спеціального екстреного бюджету. Більша частина спрямована на кардинальні заходи, необхідні для підтримки Національної служби охорони здоров’я, та на фінансування додаткових медпрацівників, обстежень, оснащення й інформування щодо ситуації зі здоров’ям. У бюджеті також передбачено значні екстрені кошти для компаній, які зазнали удару внаслідок раптового скорочення прибутку, — це туристичний і транспортний сектори, малий бізнес, роздрібна торгівля й сфера розваг. Було оголошено нові правила, які передбачають більше лікарняних виплат для хворих. Призупинено податки для бізнесу. Новопризначений міністр фінансів Ріші Сунак повідомив, що країна переживає найбільше із часів Другої світової війни зростання витрат і позик. Десятилітня політика економії завершилася ледь не за добу.

 

Читайте також: Погано для нас. Погано для наших друзів


Майже жодні з цих витрат не були пов’язані з економічними труднощами, що насуваються внаслідок Brexit, або із заходами, покликаними допомогти Великій Британії адаптуватися до життя поза Євросоюзом. Ніхто не питав, що робить уряд для підготовки до нових тарифів на експорт чи імпорт з ЄС. Де й поділися всі хвилювання про те, що Лондон утратить свою частку торгівлі з колишніми партнерами (це раніше було головним занепокоєнням британської промисловості), принаймні зараз. Боротьба із коронавірусом та порятунок країни від економічного краху — значно серйозніше випробування.


Та час збігає. Велика Британія має тільки дев’ять місяців на переговори про нову вичерпну торгову угоду із Брюсселем й узгодження всіх правил і норм, які раніше регулювалися членством у ЄС. Переговори про торгівлю офіційно розпочалися, однак через коронавірус жодна зі сторін не досягла прогресу. І британські, і європейські переговірники на початку перемовин зайняли жорстку позицію, і аналітики стверджують, що це може тривати щонайменше чотири роки. Та попри загрозу, що Велика Британія ні про що не домовиться до кінцевого терміну в грудні, немає майже жодного прогресу. Усі надто зайняті кризою в охороні здоров’я.

Велика Британія має тільки дев’ять місяців на переговори про нову вичерпну торгову угоду із Брюсселем та узгодження всіх правил і норм, які раніше регулювалися членством у ЄС. Переговори про торгівлю офіційно розпочалися, але через коронавірус жодна зі сторін не досягла прогресу


Певною мірою коронавірус, мабуть, уже змінив настрої. Влада та громадськість знають, що країна — вже не острів (принаймні, не політично чи економічно) й не може відмежовувати себе від Європи, надто за нинішньої екстреної ситуації. Активно ведуться переговори з іншими членами ЄС про те, як давати раду з кризою, а науковці й дослідники залучають свої ресурси. Необхідність пошуку вакцини та найкращого способу допомоги тим, хто захворів, об’єднали їх по всій Європі.


Криза також змінила риторику влади. Боріс Джонсон, який прийшов до влади після загальнодержавної кампанії із закликом «зробити Brexit», раптом видався більш схожим на державного діяча, рішучішого, серйознішого політика, готового прислухатися до порад експертів, особливо в медичній сфері. Поменшало атак на опозиційну Лейбористську партію та побільшало закликів до національної єдності. Скидається на те, що Велика Британія шукає настроїв часів операції «Бліц», коли єдність і бойовий дух громадян укріпилися на тлі жорстокого бомбардування Лондона німцями під час Другої світової.


Лейбористи вже й забули колишні розколи через Brexit, прагнучи знайти нового лідера після катастрофічної поразки на грудневих загальних виборах. Вони трохи критикують новий екстрений бюджет, але більшість лівих каже, що уряд консерваторів робить те, до чого лейбористи давно закликали, — він поклав край режиму економії та бере кредити, щоб дати країні новий поштовх. Та наразі мало хто із політиків звертає увагу на аргументи про Brexit, що до грудня минулого року спричинювали в країні розкол.

 

Читайте також: Хто переможці?


Звісно, коли криза коронавірусу почне минати (що станеться не раніше червня або липня), відчайдушний пошук нової торгової угоди із Брюсселем знову стане нагальним. Та поки що настрою на подальшу конфронтацію з ЄС немає. Велика Британія досягла того, за що проголосувала, — виходу із Євросоюзу. Тепер британці не хочуть далі поглиблювати розрив із рештою країн ЄС.


Для пересічного населення через Brexit також мало що змінилося. Питання, що стосувалися мільйонів громадян ЄС, які досі мешкають у Великій Британії, нібито вирішені: майже всім буде дозволено лишитися. Будуть нові правила, що обмежать в’їзд для іммігрантів з ЄС та інших країн. Проте влада також усвідомила, що ці іммігранти важливі, щоб Британія могла відбудувати свою економіку після спричиненого коронавірусом паралічу. Тисячі лікарів, медсестер та медиків з ЄС уже працюють у країні, а їх знадобиться ще більше. Тисячі працівників сільського господарства з Євросоюзу та інших країн щоліта приїжджають на збір урожаю, і Велика Британія досі їх потребує. Дефіцит фахівців у багатьох сферах означає, що промисловість постраждає в разі суттєвих обмежень на імміграцію.

 

Читайте також: Splendid isolation


Наразі країна зазнала слабшого удару від коронавірусу, ніж Італія, Іспанія чи Франція. Та членство в ЄС тут ні до чого. Напевно, це через те що Велика Британія завзятіше почала проводити дослідження на початку епідемії. Окрім того, британці обрали м’якший, ніж більшість сусідів, підхід: не закривала шкіл та університетів, адже це може призвести до інших економічних проблем та не конче спинить поширення хвороби. Однак усе це не пов’язано із членством у ЄС, і наразі ніхто не намагався перетворити коронавірус на політичний аргумент для виправдання Brexit.
Після цього року, коли мине криза, спричинена хворобою, владі треба буде знову звернути увагу на складні переговори із Брюсселем. Проте позиція Боріса Джонсона може пом’якшати. Він матиме менш ідеологічний підхід, адже знатиме, що врівноваженою поведінкою на тлі спалаху коронавірусу завоював собі більше поваги, ніж за минулий рік.


Може, політика Великої Британії стане не такою конфронтаційною й буде менше розколів. Для тих, хто втомився від суперечок навколо Brexit, це буде важлива перевага надзвичайної ситуації в країні. Насправді в усьому Західному світі може сформуватися добріша, м’якша політика. Навіть Дональд Трамп починає виявляти ознаки лідерства. Та, безсумнівно, 2020-й буде найскладнішим, який лише доводилося пережити Великій Британії чи будь-кому з її колишніх партнерів по Євросоюзу за останні чверть століття. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.