Щоб зрозуміти, як оптимально виводити економіку з карантину, потрібно детально проаналізувати особливості зумовленої ним кризи, яка поділяється на три фази: карантинну, перехідну та звичайну. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
За його словами, перша фаза особлива тим, що під час неї причини економічного спаду лежать поза економікою. Тобто ні попит, ні пропозиція не мали внутрішніх проблем та обмежень. Їх просто немов поставили на паузу, примусово заморозили на кілька місяців. Теоретично коли карантин завершиться, попит знову зустрінеться з пропозицією, тож економіка має вмить відновитися. Але на практиці є нюанси.
Передусім, пояснює Шавалюк, під час карантину люди мали за щось існувати. Хтось мав для цього достатньо запасів і заощаджень, а хтось ні. Держава мусила подбати про останніх. Чи належно вона виконала цей обов’язок — питання для окремої розмови. Важливо те, що карантинна фаза суттєво викривила розподіл залишків грошей на руках у населення та бізнесу. Якщо конкретніше, то левова частка коштів опинилася у виробників і продавців продуктів харчування та медикаментів, водночас власники, а головне — працівники авіакомпаній та салонів краси опинилися на мілині.
Також, за його словами, із викривленим розподілом грошових залишків та певною кількістю передчасно закритого бізнесу ми ввійдемо в другу фазу кризи — перехідну. Вона теж має свої особливості. По-перше, формально попит нікуди не дівся. Навпаки, за період карантину з’явився відкладений попит, який, наприклад, ущерть заповнить перукарні, коли їх відкриють. Люди будуть готові споживати. Можна навіть сказати, що вони будуть зголоднілими до споживання. Існує єдина перешкода: у багатьох із них не буде грошей, адже заощадження витрачені, а до першої зарплати після карантину ще треба чекати. Тобто велика частка цього попиту не буде платоспроможною. Це дуже важливий момент.
Друга особливість перехідної фази, пише експерт, — зовнішня. Різні країни входили в карантин у різний період і пробудуть у ньому кожна свій проміжок часу. Тож у момент закінчення карантину в одній країні в багатьох її торговельних партнерів ще будуть закриті кордони, обмежене споживання й таке інше. Це означає, що зниження експорту триватиме певний час, а отже, доходи населення й бізнесу, залежних від нього, зменшаться порівняно надовго.
Нарешті, додає Шавалюк, після перехідної настане третя фаза кризи, звичайна. Вона буде найбільше подібна до регулярних криз сукупного попиту, які трапляються кожні десять чи менше років. Динаміка фінансових ринків указує на те, що характерними її особливостями будуть епіцентр у нафто-газовій галузі, проблеми виробників нафти та фінансові труднощі великих країн, що розвиваються, зокрема Мексики, Бразилії, ПАР, Росії та, імовірно, Індонезії. Будуть і особливості, які випливають із перебігу перших двох фаз, зокрема зменшення обсягу переказів із-за кордону, перегляд умов міжнародної торгівлі тощо. Повний їх перелік стане зрозумілий згодом.
Експерт зауважує, що на Україну ця фаза негативно впливатиме через падіння зовнішнього попиту на наші продукцію, робітників та фінансові зобов’язання, однак буде й позитивний вплив через дешеві енергоносії. Сигнали, які генеруватиме економічна система на цій фазі, стануть більш достовірними, можна буде покластися на них і будувати плани на майбутнє. Однак стан, у якому країна дійде до цієї фази, може бути дуже різним.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»