Ментальні ретрогради, мабуть, головний бар’єр для розвитку молодого покоління не лише віртуально в загальнодержавній статистиці, є безліч випадків їхнього перешкоджання просуванню молоді в повсякденному житті. Про це у своєму матеріалі пише оглядач «Українського тижня» Любомир Шавалюк.
«Українські компанії охоче беруть на роботу вчорашніх студентів. Вони платять їм невисоку зарплату нібито за недосвідченість. Але коли людина пропрацює п’ять-шість років, набереться досвіду й стане генератором ідей, виявляючи готовність переходити на нові рівні відповідальності, знаходиться керівник-ретроград, який цьому розвиткові протистоїть», – зауважує Шаваляюк.
«Просто йому ще 10 років до пенсії, і він, учепившись зубами за свою посаду, не бажає її втрачати. Він уже давно перестав докладатися до розвитку компанії, часто-густо вбачає в молодих своїх потенційних конкурентів і неабияких зусиль докладає до боротьби з такою повітряною «конкуренцією», – підкреслює він.
«Навіть якщо володіє певними знаннями, необхідними для загального успіху справи, то глибоко ховає їх і не ділиться з молодими, бо боїться, що ті його посунуть. Дарма, що від цього програють і бізнес, і представники нового покоління», – наголошує він.
На думку Шавалюка, коли в Україні говорять про закритість соціальних ліфтів, то в багатьох випадках причиною є десятки чи сотні тисяч ретроградів, які сидять на певному щаблі соціально-економічної піраміди й зовсім не економічними способами не пускають молодь нагору.
Повний текст матеріалу «Новий фундамент» читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».