«Тітушки», «кнопкодави», «кравчучки» виникли як найменування нової реалії, нового предмету, нового поняття, що з'явилися в суспільному житті. Наприклад, кравчучка – назва візка для ручного перевезення вантажів, який з’явився з переходом до ринкової економіки під час президентства Леоніда Кравчука. Або кучмізм – термін, який використовують для позначення часу правління екс-президента України Леоніда Кучми. До речі, ці слова вже є у Вікіпедії», – зазначає дослідниця.
За її словами, до цієї категорії можна віднести і тітушок – «молодиків спортивної статури, які з’являються там, де починається надмірна громадянська активність – для того, щоб «заспокоїти активістів»».
«До речі, це слово також уже зафіксоване в деяких он-лайнових словниках», – зазначила експерт.
Як стверджує Печончик, серед слів, що позначають нові реалії, також соціолекти.
«Це жаргони різного роду професійних і соціальних угрупувань. Наприклад, джинса – на професійній мові журналістів «замовний матеріал, який подається під виглядом звичайної редакційної статті», винт на соціолекті наркоманів – «вид наркотиків, який готують кустарним способом»», – пояснює лінгвіст.
За її словами, найоперативніше відбивають мовні реалії щоденно оновлювані електронні словники.
«Ті новотвори, які проходять випробування часом, залишаються в ньому назавжди. А в наших новотворів – „кучмізм”, „кравчука”, „тітушко”, „кнопкодави”, „тушка” – є високі шанси прижитися не тільки в електронних словниках, а й в друкованих, академічних», – стверджує Печончик.
Повну версію інтерв’ю із Тетяною Печончик читайте у №42 «Українського тижня»