Під загрозою опинилися й інші інтереси РФ в Киргизії – придбання контрольних пакетів заводу «Дастан», «Киргизгаз» і «Киргизнефті», проекти будівництва ГЕС.
Заяву про те, що Бішкек розглядає можливість закриття 999-ї авіабази РФ в Канте, Алмазбек Атамбаєв зробив за підсумками візиту в Москву, що завершився 26 лютого.
«База тільки тішить самолюбство російського генералітету, не платить оренду, зобов'язань не виконує. Навіщо нам це треба?» – Пояснив він «Коммерсанту».
За словами джерел видання в уряді РФ, демарш Атамбаєва став для Москви несподіванкою.
В ході передвиборної кампанії Атамбаєв обіцяв закрити американську авіабазу в аеропорту «Манас» (у 2009 році таку ж обіцянку давав Курманбек Бакієв, за що отримав від РФ грант в $ 150 млн і пільговий кредит у $ 300 млн, однак слова не дотримав). По-друге, в обмін на списання боргу в $ 180 млн Бішкек обіцяв передати РФ будівлю торгпредства в Бішкеку і 48% заводу «Дастан», що виробляє торпеди ВА-111 «Шквал». По-третє, Москва домагається угоди про об'єднання всіх військових об'єктів РФ в Киргизії в єдину базу, яка б діяла 49 років з автоматичним продовженням на 25-річні періоди. По-четверте, Бішкек ще в 2009 році обіцяв відкрити на півдні Киргизії навчальний центр під егідою Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). По-п'яте, Киргизія збиралася продати російським держкомпаніям 75% «Киргизнефті» і «Киргизгаз». Нарешті, Бішкек планував разом з «Інтер РАО» будувати ГЕС «Камбарата-1» і «Камбарата-2», а з «РусГідро» – каскад з чотирьох ГЕС на річці Нарин. В обмін на виконання цих зобов'язань Росія обіцяла видати Киргизії пільговий кредит в $ 30 млн, а також кредит у $ 106 млн з антикризового фонду ЄврАзЕС.
Однак тепер позиція Киргизії змінилася. Крім розбіжностей щодо Канту, влада Киргизії відмовляються відкривати на території країни нові бази з присутністю іноземних військових (в їх число потрапляє і центр ОДКБ), а також вимагає заплатити за ринковою ціною за «Киргизгаз» та інші активи. Зокрема, Бішкек готовий віддати лише 48% акцій заводу «Дастан» в рахунок списання боргу, решту ж акцій, на які також претендує Москва, має намір продати за ринковою ціною. У разі незговірливості РФ Бішкек загрожує продати активи більш щедрим гравцям, наприклад Китаю, США чи Туреччині.
У неофіційних бесідах в уряді та МЗС РФ не приховують невдоволення не тільки розбіжностями з Бішкеком, а й публічними висловлюваннями Атамбаєва у розпал російської передвиборчої кампанії.
Високопоставлене джерело в уряді РФ повідомило, що в цих умовах Москва не буде давати Бішкеку нових грошей і має намір використовувати боргову тему для того, щоб змусити Киргизію виконати всі зобов'язання. «Про видачу кредиту в $ 30 млн мови вже не йде», – говорить співрозмовник видання.
Втім, Киргизія, за словами президента Атамбаєва, розраховує вистояти і без російських грошей.
Як повідомлялось, через розвиток останніх внутрішньополітичних подій у Сирії Росія може втратити свою військову базу в цій країні. Йдеться про пункт матеріально-техничного забезпечення (ПМТЗ) російського військово-морського флоту в сирійському місті Тартус. Також РФ загрожує втрата мільярдних (4-6 мільярдів) контрактів на постачання зброї режиму Башара Асада.