Зелений пустир
Земельну ділянку на розі вулиць Зої Гайдай та Героїв Дніпра представники Римо-Католицької церкви, які мріють звести на цьому місці храм, називають “пустирем”. Мешканці прилеглих будинків бачать світ іншими очима – для них цей клаптик землі став “зоною відпочинку”.
Правда, як завжди, десь посередині. На землі, за яку воюють релігійна та районна громади, вже років шість немає ані нормального дитячого майданчику, ані спортивних снарядів. Майже все розтягли на металобрухт, зітхають місцеві. З проханням встановити нові майданчики до міської влади вони звертались неодноразово, але безрезультатно. Тому оболонці почали діяти самотужки – завезли на ділянку родючу землю, посадили дерева та кущі, облаштували клумбу, встановили лавиці.
Імпровізований сквер, нехай і не дуже облаштований, став постійним місцем відпочинку людей, в першу чергу пенсіонерів та батьків з маленькими дітьми. Адже у тих, хто мешкає поруч, просто немає альтернативи, пояснюють люди. “В нас немає прибудинкової території, немає двору, немає дитячого та спортивного майданчиків, немає парковки, – перелічує незручності мешканець будівлі 9/8 на вулиці Зої Гайдай. – Спірна ділянка – єдиний зелений острівець у шостому мікрорайоні Оболоні”.
Категоричний спротив
Конфлікт громад триває з 2004 року. Саме тоді, згідно з рішенням Київської міської ради, земельна ділянка на вулиці Героїв Дніпра була надана в користування Римсько-католицькій релігійній громаді парафії Св. Франциска Ассізького для будівництва, експлуатації та обслуговування храму. Відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт надала Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.
Втім, неодноразові спроби релігійної громади розпочати будівництво на території наштовхувались на категоричний спротив мешканців мікрорайону. В черговий раз встановити огорожу на ділянці забудовники спробували 15 квітня 2013 року. Це призвело до сутички з мешканцями розташованих поруч будинків…
Мають свої приводи для обурення і католики – кажуть, невідомий стріляв з пневматичної зброї із балкона, влучив у двох монашок. Цю справу розслідує міліція.
Чергових зіткнень, зі стріляниною чи без неї, зі страхом очікують у Оболонській райдержадміністрації, яка неодноразово зверталась до КМДА з пропозицією переглянути питання доцільності забудови цієї земельної ділянки. Останнє подібне звернення до Олександра Попова та Галини Гереги було надіслано 23 квітня. Райдержадміністрація та міліціонери району “в межах повноважень” стримують ситуацію, пояснює голова районного органу влади Василь Антонов. “Але такий стан справ далі продовжуватись не може, – підкреслює він. – Ситуація може вийти з під контролю”. Не будувати храм саме тут він пропонує “у зв’язку з неможливістю замовником реалізувати будівництво Храму через супротив мешканців даного мікрорайону”.
Лист з вимогою вирішити питання “з врахуванням вимог мешканців прилеглих будинків” надсилала міському голові і прокуратура міста Києва.
Земні причини
Самі ж оболонці приводом не будувати храм на Героїв Дніпра вважають не тільки власний “супротив” та бажання зберегти зелену зону, а й цілу низку інших причин.
Є серед них суто юридичні – зокрема, міська влада змінювала цільове призначення земельної ділянки, яка раніше була “зеленою зоною загального користування”, без громадських слухань. У випадках, коли будівництво не передбачено генпланом, вони є обов’язковими. Щоправда, серед документів справи датований 2006 роком протокол громадських слухань щодо будівництва існує, визнають представники ініціативної групи мешканців району. Але за формою він не відповідає вимогам до подібних протоколів, в ньому не зазначені прізвища присутніх, повістка дня тощо. Мешканців прилеглих до ділянки будинків на слухання не запрошували. Чи відбувались слухання взагалі – питання відкрите.
Є і “комунальні” заперечення. Наприклад, згідно з правилами забудови Києва, до початку проектувальних робіт потрібно зафіксувати технічний стан будинків, що знаходяться неподалік. Цього зроблено не було. Водночас, згідно з інформацією на сайті КМДА, збудований у 1976 році будинок за адресою Зої Гайдай, 9/8 знаходиться у “незадовільному” технічному стані, як і будинок за адресою Героїв Дніпра, 6. Капітальний ремонт тут ніколи не проводився.
“На ділянці під забудову проходить теплотраса, – додає член ініціативної групи мешканців Віктор Журавльов. – Проходять лінії зв’язку, ініші комунікації. Всі вони мають охоронні зони, у яких не можна будувати”.
Підкреслюють оболонці і те, що майбутні сусіди храму ніколи не бачили повного пакету документів на будівництво. Навіть поточної проектної документації. Зараз йдеться про будівництво “маленького храму“. Оболонці зізнаються: побачити проект цього будівництва на папері їм не вдається. А останній задокументований проект, який вони мають на руках, виглядав зовсім інакше. Згідно з ним, загальна площа храму мала скласти 4530 м2, у тому числі 755,35 м2 площі храмового призначення, 914 м2 житлових приміщень та 2860,45 загальних приміщень.
Католикам вже пропонували й іншу ділянку – на перетині вул. Лайоша Гавро та Московського проспекту. “Представники парафії відмовились від такої пропозиції, мотивуючи це тим, що запропонована земельна ділянка їм не підходить, оскільки ділянка на перетині вулиць Зої Гайдай та Героїв Дніпра має кращі умови під’їзду”, – кажуть мешканці району.
Не впали з неба
Водночас римсько-католицька громада нібито пішла назустріч мешканцям району – після останнього конфлікту будівництво на ділянці призупинили. До владнання відносин. “Заборони будівництва, як такої немає, тільки є наша добра воля призупинення – щоб дальше не форсувати події неприємні, які відбуваються", – пояснює позицицію отець Франциск Ботвіна, настоятель парафії Святого Франциска з Ассізі на Оболоні.
Чи призведе до чогось очікування – питання відкрите. Адже сутність протистояння римо-католики вперто бачать у релігійній площині. “Католики не впали з неба. Ми тут присутні, живемо, діємо… І це саме християнство, це не щось інше, – терпляче пояснюють представники церкви. – Якщо мешканці будуть проти – яка буде наша дія?… Для подібних випадках, особливо коли вони мають міжнаціональний та міжконфесійний характер, є закон, який регулює стосунки для спільного співжиття”. Саме закон має “владнати” питання.
“Це не релігійне питання! Ми не проти римо-католицької громади. Ми проти будь-якого будівництва на цій ділянці. Будь-якого“, – не менш терпляче пояснюють мешканці Оболоні. Зізнаються: вже помітили, що діалог двох громад нагадує “розмову сліпого з глухим”.
Різні закони
Допомогти порозумітись сторонам конфлікту могла б влада. Однак вона у розмові виконує роль німого, що час від часу робить реверанси обом громадам.
Так, влада не перешкоджає проблемному будівництву, навпаки – демонструє неабияку впертість. Попри проблемність будівництва, договір оренди земельної ділянки, укладений між релігійною громадою та Київською міською радою, посадовці неодноразово поновлювали. Згодом передали ділянку у постійне користування парафії.
Але, вочевидь дозволивши будівництво, не припинила міська влада й “заспокоювати” оболонців. Так, “підтримати громадську думку ініціативної групи мешканців будинків (…) щодо скасування рішення Київради про надання у постійне користування земельної ділянки для будівництва” наприкінці 2011 року вирішила постійна комісія Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури. Однак обіцяна підтримка залишилась на папері.
Сьогодні влада не втручається у конфлікт. Поки представники релігійної громади нагадують представникам громади районної про те, що у країні “є закон”, оболонці на закон вже не дуже сподіваються. Демонструють висновок Оболонського районного управління МВС України в Києві: “…Встановлено, що під час надання дозволу на будівництво храму із забудовою земельної ділянки прибудинкової території не враховані вимоги Закону України “Про планування і забудову території” в тому числі щодо проведення громадських слухань”.
Тому звертаються до Папи Римського. 29 квітня мешканці Оболонського району написали йому листа. Апелюють вони у ньому виключно до Закону Божого: “Не жадай дому ближнього твого…”