Останні виступи стосувалися покоївок, кількість яких зросла в багатьох країнах Близького Сходу, Азії та інших країн. Втім, боротьба може з часом поширитись далі на няньок та прибиральниць. Адвокати сподіваються, що поштовх для надання більших прав для домашньої прислуги пошириться і на інших некваліфікованих мігрантів. Це відбувається в той час як деякі країни стають все більш залежними від імпорту дешевої робочої сили.
Бідні країни, які поставляють працю наполягають, щоб їх громадяни отримували кращий захист, справедливу винагороду та щотижневі вихідні.
Міжнародна організація праці допомагає просувати цю кампанію. У минулому році вона ініціювала прийняття міжнародної конвенції про захист хатніх працівників по всьому світу, забезпечення їх фундаментальних прав, фіксований робочий день та щотижневі вихідні.
Філіппіни як один з найбільших у світі постачальників робочої сили (майже 8 млн філіппінців працюють за кордоном) нещодавно додали до чорного списку 40 країн, які не мають належних гарантій праці. Крім того, Філіппіни змусили Саудівську Аравію погодитися на введення мінімальної заробітної плати та інших пільг. Філіппінські покоївки також виграли судовий процес щодо надання повного дозволу на проживання в Гонконзі для осіб, які працюють не території щонайменше 10 років.
Індонезія також мала проблеми з Саудівською Аравією. В минулому році індонезійська влада заборонила поїздки своїх громадян до Саудівської Аравії, щоб працювати в якості домашньої прислуги через повідомлення про зґвалтування та тортури найманих робітників.
У січні міністр з трудових ресурсів та переселення Індонезії Мухаймін Іскандар заявив, що у разі якщо умови праці в інших країнах не покращаться, то країна на 5 років заборонить своїм громадянам працювати закордоном. Камбоджа після повідомлення про зловживання заборонила домашній прислузі їздити в Малайзію.
Тим часом, грошові перекази від працюючих за кордоном в країни, що розвиваються зросли за обсягами в чотири рази за останні 11 років, та становлять, за даними Світового банку, більш як $350 мільярдів. На Філіппінах, грошові перекази складають майже 11% ВВП країни.
Втім, збільшення вимог від малокваліфікованих робітників спонукає країни-імпортери робочої сили шукати альтернативні варіанти. Так, у Малайзії почали заохочувати в’їзд працівників з таких країн як В’єтнам. Сінгапур посилив обмеження на всі види імміграції. Саудівська Аравія оголосила, що заборонить в’їзд покоївок з Індонезії та Філіппін.
На думку провідного економіста та експерта з міграції Світового банку Діліпа Рата, жорсткі стандарти щодо заробітної плати та захисту домашньої прислуги можуть зменшити попит на такі послуги та спонукатимуть людей в розвинутих країнах працювати менше, щоб піклуватися про свої будинки.
«Якщо ви живете в Сінгапурі, Дубаї чи Лондоні, недоступність недорогих послуг по господарству – проблема. Це може істотно вплинути на пропозицію робочої сили та продуктивність праці працюючих батьків», – вважає Рат.