Ріхард Герцінґер політичний колумніст, Берлін

Коаліція з дияволом

27 Серпня 2020, 13:41

Цим вона вже й на федеральному рівні, у земельних урядах СДПН багато років утворює коаліції з партією «Ліві», відмовляється від принципової дистанції до партії, що організаційно та ідеологічно коріниться в тоталітарній комуністичній диктатурі, і не сприймає західного оборонного союзу. Натомість «Ліві» пропагують «загальноєвропейську колективну систему безпеки за участю Росії», у якій зацікавлений Кремль.

Хоча керівництво «Лівих» дистанціювалося від низки пунктів у практиці неподільного панування СЄПН, однак визнати, що НДР від початку була диктатурою, а отже неправовою державою, вони дотепер не можуть. Досі плекають міф про позитивні, «антифашистські» початки НДР, чиї «гуманістичні» засади спотворили під час її розвитку. Як наслідок, партія «Ліві» толерує у своїх рядах відвертих прихильників та ностальгіків східно-німецького державного соціалізму, вони там навіть на провідних позиціях.

 

Читайте також: Die Welt: Капітуляція Заходу перед Владіміром Путіним

Водночас примусове злиття СДПН з комуністичною партією і створення з них СЄПН у радянській окупаційній зоні 1946 року та пов’язане із цим переслідування соціал-демократів, які йому протистояли, було одним із вирішальних кроків до диктатури, встановленої на цій території ще до формування НДР в 1949-му. Те, що зараз саме СДПН, один з основних стовпів повоєнної демократії ФРН, визнає наступницю СЄПН гідною коаліції, визнаючи її цим «нормальною» демократичною партією, свідчить про загрозливу ерозію історичної свідомості соціал-демократів.

Зближення між СДПН і «Лівими» вже тривалий час відбувається, зокрема, у питаннях Росії. Ціла низка провідних соціал-демократів, серед них і земельні прем’єр-міністри, висловлюється за послаблення чи скасування санкцій проти Москви, запроваджених через російську агресію в Україні

Однак повної довіри до свого лівого курсу СДПН, як видається, не має. Політсила номінувала на посаду свого провідного кандидата чинного міністра фінансів Олафа Шольца. Шольц — прихильник солідної бюргерської політики, який скептично ставиться до співпраці з партією «Ліві», — має зібрати для СДПН голоси центристів. Але, ймовірно, навіть він не відмовиться від співпраці з «Лівими», якщо математично це буде можливо. Бо соціал-демократи в жодному разі не хочуть ще раз вступати у велику коаліцію на чолі з ХДС/ХСС. Щоправда, коаліція з «Лівими» буде можлива, лише якщо до неї долучаться «Зелені», які зараз в опитуваннях посідають друге перед СДПН місце.

Зближення між СДПН і «Лівими» вже тривалий час відбувається, зокрема, у питаннях Росії. Ціла низка провідних соціал-демократів, серед них і земельні прем’єр-міністри, висловлюється за послаблення чи скасування санкцій проти Москви, запроваджених через російську агресію в Україні. Досі керівництво СДПН офіційно все ж визнає належність до західного оборонного союзу. Якщо зважати на її спротив виконанню вимог НАТО щодо витрат у розмірі 2% ВВП, а також висунуту нещодавно вимогу до США вивести свою атомну зброю, розміщену на території ФРН, через вихід Німеччини з атомного обміну в рамках Альянсу, то це визнання дедалі більше звучить як порожні слова.

Своїм планом часткового виведення американських військ з Німеччини президент США Дональд Трамп підживлює антиамериканістів та друзів Путіна серед лівих і правих сил. Не лише партія «Ліві», а й право-націоналістична «АдН» вітає Трампові плани виведення як шанс більшого німецького суверенітету в національній оборонній політиці. Як і «Ліві», «АдН» бачить безпеково-політичне майбутнє Німеччини в більшій прихильності до Росії. І хоча цей право-лівий третій шлях представляє лише 20% населення, але до їхнього антиамериканізму та дружності до Росії прихильних значно більше, ніж самих послідовників.

 

Читайте також: Берлінський самообман

Надії деяких захисників Трампової політики, що його погрози стануть добрим впливом і німці збільшать свій оборонний вклад в НАТО, — не більше ніж далеке від реальності видавання бажаного за дійсне. Натомість виявилося, що переважна частина німецьких виборців переконані в покращенні їхнього життя завдяки відходу від тісного союзу зі США.

У найновішому опитуванні 47% підтримують анонсоване Трампом скорочення американського контингенту з 36 тис. військових на третину. Кожен четвертий опитаний навіть вважає, що американські сили повинні взагалі покинути Німеччину. За збереження нинішньої чисельності висловилися 28%, лише 4% бажає збільшення контингенту. За збереження наявної кількості виступає незначна більшість прихильників ХДС/ХСС. За виведення з Німеччини американських атомних бомб висловилося 66% населення, лише 19% хоче, щоб вони залишилися.

Опитування відображає поширення у ФРН настроїв, за яких США сприймають не як союзника, а радше як загрозу. Якщо в листопаді Трампа переоберуть, така тенденція драматично посилиться. Це, на тривалу перспективу, поставить німецьку орієнтацію на Захід, яка є фундаментом її демократичного порядку, під загрозу.