В армії будь-якої країни є розвідувальні підрозділи, що діють в інтересах батальйонів, бригад, секторів та оперативних командувань. Головним їхнім завданням є збір та аналіз інформації щодо противника: кількість його сил, маршрути пересування тощо. Із настанням позиційної війни розвідувальні роти та взводи при бригадах діють у своїх інтересах на тій чи іншій ділянці фронту, намагаючись дізнатися максимум інформації щодо противника. Підрозділи сил спеціальних операцій та розвідувальних батальйонів займаються розвідувальними виходами до передових позицій бойовиків, снайпінгом та контрснайперською боротьбою.
Як у регулярних арміях є сформовані та спеціально натреновані підрозділи, так і окремі частини іррегулярних формувань намагалися створити військові одиниці, де служили б виключно добре мотивовані та навчені (із досвідом бойових дій чи хоча б служби) бійці. Такі частини, сформовані влітку 2014 року при батальйонах бойовиків чи окремо від усіх, стали найменуватися ДРГ (абсолютна більшість їх не займалася диверсійно-розвідувальними операціями). Перераховувати всі підрозділи, які так чи інакше намагалися наслідувати розвідувальний взвод чи роту при батальйоні або бригаді, не зовсім доцільно. У період осені 2014-го — зими 2015-го розвідувальною діяльністю по всій лінії зіткнення, яка давала б бажані результати, займалися групи спеціального призначення ЗС РФ. Рівень іррегулярних формувань противника позбавляв їх можливості якісно провести операцію на всіх ділянках. У цьому матеріалі буде розглянуто три батальйони спеціального призначення 1-го та 2-го АК, які мають щонайменше один спільний фактор — рівень підготовки.
Читайте також: Хто воює проти нас. 2-га й 4-та ОМСБр сепаратистів
ОРБ (окремий розвідувальний батальйон) 2-го АК, в/ч Л-55055
Історія батальйону тягнеться ще з літа 2014 року, коли взводом бойовиків командував громадянин Росії Алєксєй Ґрек, і назву він отримав від його прізвища. У серпні кількість бійців сягнула 40, і в них на озброєнні було два БТР-80. Діяли в районі Луганського аеропорту та Новосвітлівки як провідники для найпершого російського гуманітарного конвою, який зайшов на територію України 22 серпня 2014-го. Із закінчення зимової кампанії штат став розширюватися, активно приїжджали громадяни Росії з досвідом служби й ведення бойових дій на Кавказі. Розквартирувалися в Луганську. 5 листопада 2014 року були офіційно сформовані як окремий розвідувальний батальйон, що у своєму складі мав три роти (неповного штату, звісно ж).
Брали активну участь у зимовій кампанії. У січні 2015-го діяли в інтересах командування 2-го армійського корпусу в районі 31-ї БП, де активно співпрацювали з російськими розвідниками. Також були помічені в районі Станиці Луганської. Брали участь в атаці на Новогригорівку й самому штурмі та боях за Дебальцеве. Після закінчення боїв були позитивно оцінені на плацдармі російським командуванням, із яким регулярно перебували на прямому зв’язку. Також від імені батальйону, якщо так можна висловитися, діяла російська «ЧВК Вагнера».
Представники батальйону в покинутому базовому таборі ЗСУ неподалік міста Дебальцеве, лютий 2015 року
Навесні 2015 року командира батальйону Алєксєя Ґрека вимушено відправили в безтермінову відпустку до РФ, а звідти на його місце прибули російські кваліфіковані радники. Одним із таких кадрових офіцерів одразу після Ґрєка був росіянин із позивним «Дукат», а після нього наступний офіцер «Прохоров». Командний склад регулярно змінюється і по цей день для мінімізації та унеможливлення ідентифікації осіб, які ховаються за позивними. На сьогодні в батальйоні сформована механізована рота з БТР-80 та БМП-1/2. Великих втрат він не зазнавав. Тільки влітку 2015-го одна з розвідувальних груп ОРБ потрапила в засідку в лісах Луганщини, де їхні втрати були відчутними (80% або поранено, або ліквідовано). Активно діють у районі Станиці Луганської. Снайперів батальйону залучають для «полювань» на українських захисників по всій лінії фронту в Луганській області.
ОРБ (окремий розвідувальний батальйон) «Спарта», в/ч 08806
Це формування в лавах противника можна назвати елітним та показовим (на щастя, мало хто на них рівняється серед бойовиків). Окрім жодних проблем з алкоголем чи наркотиками, ідеальної дисципліни й високих критеріїв відбору особовий склад добре навчений та мотивований. Щоб розібратися, що цьому сприяло, потрібно дослідити історію батальйону. А вона в нього довга й тягнеться аж із боїв за Слов’янськ, а якщо точніше, то за Семенівку та Ямпіль.
Читайте також: Хто воює проти нас? 1-ша та 3-тя омсбр сепаратистів
Створив це формування громадянин Росії Арсен Павлов, який ще у квітні ошивався на теренах України та навіть був помічений у Харкові під час спроби захопити владу. Ще від самого початку Павлов, що служив у морській піхоті та ГРУ, встановив високу планку для свого підрозділу, де зібралися ідейні бійці, які брали участь у боях за Міусинськ улітку 2014 року та щодня виконували якісь бойові завдання. Восени 2014-го активно вели бої за Донецький аеропорт аж до самого його знищення. Бійці батальйону забруднили свої руки в розстрілах полонених українських десантників у січні 2015 року. Практично одразу після аеропорту були перекинуті під Вуглегірськ. Після завершення зимової кампанії почалася активна підготовка бійців за новими методиками та підходами. Особлива увага й до сьогодні приділяється кулеметникам. Ще з весни 2014-го взвод Павлова називався «кулеметно-протитанковим». Цей напрям і став активно розвиватися. Із кожним роком критерії відбору до батальйону зростали, як і рівень його підготовки. Сьогодні, щоб вступити до лав батальйону, який також іменується «Спартою», потрібно мати від 18 до 37 років.
Окрім методів підготовки для виконання специфічних завдань батальйон має неоднорідну техніку. Поряд зі стандартними «Уралами» для перевезення особового складу, БМП-2 та БТР-80 для штурмових дій у нього є квадроцикли з прикріпленими на них АГС-17, а також низка модифікованих власноруч «Уралів» із кулеметами. Базується батальйон у Донецьку.
«Урал» батальйону «Спарта»
Окрім підготовки кулеметників особлива увага приділяється і снайперській справі. За моєю інформацію, саме снайпери «Спарти» активно «працюють» у районі Мар’їнки та Новоазовському районі. Яке озброєння крім СВД у сенсі снайперських гвинтівок в ОРБ «ЛНР» та ОРБ «Спарта», звісно ж, доволі складно сказати. Але періодично з’являються фотографії гвинтівок калібру 12.7 у «Спарти» (як саморобні, так і АСВК). Також велика різниця між згаданим ОРБ та іншими частинами в екіпіруванні самих бійців.
Снайпер батальйону на позиції
ОБСпП «Хан» (окремий батальйон спеціального призначення), в/ч 08808
Якщо ОРБ «ЛНР» та ОРБ «Спарта» навіть у своїй назві вказують те, що вони розвідувальні (хоча «Спарта» за всіма параметрами радше підходить до «Хана»), то ОБСпП «Хан» займається і навчається проводити штурмові та рейдові дії на спостережний чи опорний пункти противника з метою його захоплення або взяття «язика». Історія батальйону тягнеться з літа 2014-го, коли з ветеранів різних формувань бойовиків (інтербригади, «Восток» та «Степ») було створено формування «Суть времени», у якому налічувалося не більше ніж 30 бійців. Утім, особовий склад цього взводу займав одну з ключових позицій для оборони противника в районі Донецького аеропорту — монастир. Саме вони 17 січня відбивали атаку 6-ї механізованої роти 93-ї ОМБр ЗСУ. Після захоплення залишків ДАП та початку зимової кампанії підрозділ перебував на відпочинку й доукомплектації. Тільки після захоплення противником Логвинового, перекриття траси й узяття в оперативне оточення українського угруповання підрозділ був перекинутий до Вуглегірська, звідки вирушив до Логвинового. А вже 12 лютого, коли наші бійці намагалися відбити населений пункт, вступили в бій та зазнали втрат.
Читайте також: Росія проти всіх
Навесні та влітку 2015 року почалося формування батальйону. Набравши три роти бійців, бойовикам видали дві БМП-2 та «Урали» для перевезення особового складу. Деякі з тих «Уралів» за методом «Спарти» були перероблені в бойові зі встановленням на них кулеметів калібру 7.62 та 12.7. Батальйон є боєздатною одиницею (на мою думку, входить до п’ятірки найкращих серед 1-го та 2-го АК за якістю підготовки, дисципліни, вмотивованості тощо) небезпечного противника, снайпери якого регулярно вицілюють наших бійців на фронті Донецької області.
Потрібно розуміти, що ці формування тренують російські спеціалісти, які брали участь у «контртерористичній операції» на Кавказі. Кадрові російські офіцери, що навчають розвідувальні батальйони та батальйони спеціального призначення 1-го та 2-го АК, сумлінно підходять до виконання своїх тимчасових обов’язків. Це не якісь куратори в тилових частинах або байдужі до проблем особового складу командири батальйонів мотострілецьких бригад бойовиків. Щороку рівень підготовки особового складу та їхнє оснащення зростають. Це стосується як і «примітивної» форми, так і засобів зв’язку, станцій РЛС, РЕБ тощо. Ці батальйони перебувають на доволі високих позиціях в ієрархії підготовки та оснащення серед батальйонів, бригад та полків армійських корпусів. Вони регулярно виконують завдання на лінії фронту в інтересах свого командування.
Окрім них у 1-му АК було сформоване власне «ГРУ» (тільки гучна назва), яке з часом переформували в окремі загони спеціального призначення. І лише 2018 року підконтрольний Захарченку «батальйон спеціального призначення» (що також називався 4-й ОШБ) ввели до складу 1-го АК.