Богдан Буткевич журналіст Тижня

Хто боїться спецконфіскації

Політика
27 Жовтня 2016, 17:31

Історія з грошима «Сім’ї», які вже майже рік ніяк не вдається забрати до державного бюджету, ризикує стати каменем, об який розіб’ють лоба чи не всі учасники українського політичного процесу. Минулого тижня коаліція знову геть пересварилася через те, що вже п’ятий варіант законопроекту про спецконфіскацію парламент відмовився навіть вносити до порядку денного. Причому чи не головним противником виступив не тільки блок «радикально-опозиційної батьківщини», а й президентська фракція БПП. Не голосування за спецконфіскацію об’єднало, здавалося б, абсолютно не об’єднуваних людей: єврооптимістів та групу особистих друзів президента Порошенка на чолі з Ігорем Кононенком і Сергієм Березенком. І це незважаючи на публічні заклики Петра Порошенка підтримати закон. «Народний фронт», який є головним проштовхувачем і локомотивом процесу, втрачає терпіння й обіцяє заблокувати бюджет у разі, якщо документ так і не буде ухвалено. Однак депутати бояться чи відверто не бажають запускати спецконфіскацію. Чим закінчиться історія, зараз не візьме спрогнозувати ніхто.

Передовсім зазначимо, що йдеться про близько 40 млрд грн. Що це за гроші? Це рахунки, які пов’язують безпосередньо з одним із касирів «Сім’ї» Сергієм Арбузовим та особисто Віктором Януковичем. Щоправда, треба розуміти, що йдеться не про іменні рахунки, як декому може здаватися. Інформація щодо коштів нерідко веде до абсолютно «лівих» осіб, і, як твердять слідчі, що займалися пошуком активів Януковича, прямих доказів належності їх колишньому власникові «Межигір’я» просто не існує. Не варто забувати, що юристи в цих персонажів були хороші й вони прекрасно обізнані з тим, як ховати кінці в воду. Тому по чималій кількості грошей просто немає можливості йти в звичайний суд — є чітка інформація, що рахунки належать «сімейним», що люди їхні. Крім того що Янукович з Арбузовим не вказували своїх прізвищ на рахунках, то ще й спробуй формально довести, що гроші обов’язково отримані злочинним шляхом. Тобто це з розряду «всі все знають, а довести не можуть».

Читайте також: Петренко розповів, скільки грошей режим Януковича вивів з України

Саме це головна причина того, що за два роки після Революції гідності фактично жодна значуща копійка з коштів Януковича так і не була повернута до державного бюджету. Хоча, звичайно, слід визнати, що Генеральна прокуратура аж кишить лояльними до колишнього режиму людьми. Регулярні «зливи» внутрішньої інформації ГПУ, які спливають у Facebook Андрія Портнова, куратора юридичного блоку в Януковича, доводять це якнайкраще. Чинився свідомий саботаж цих справ, свідченням чого є поступове зняття з розшуку, а також зняття санкцій із провідних діячів режиму Віктора Федоровича. Якщо до цього додати досить дивну позицію Банкової, яка на словах погрожує колишньому президентові та його поплічникам усіма смертними карами, а на ділі не робить нічого, щоб навіть залишити їх без грошей, які вони не встигли вивезти, то картина стає зовсім примарною.

Хай там як, а в лютому 2016 року група депутатів «Народного фронту» виступила з ініціативою ухвалити закон, який дозволив би забрати всі заблоковані гроші без судового розгляду. Звідки й пішов термін «спецконфіскація». Головні автори документа — Тетяна Чорновіл, Юрій Береза та Сергій Пашинський. Саме поява останнього прізвища одразу породила аргумент у противників ухвалення документа, мовляв, Пашинський просто хоче «віджати» собі гроші Януковича та облігації Арбузова. Перший варіант законопроекту пропонував увести процедуру доведення власником грошових активів їхньої законності, так званої зворотної презумпції.

Однак його піддали нищівній критиці майже всі сторони процесу. І депутати, які криком кричали, що закон спрямований на те, щоб просто здійснити перерозподіл активів. І журналісти, які вважали, що це команда НФ намагається таким чином, за допомогою тиску на активи своїх політичних опонентів, утримати владу. І професійні антикорупціонери, які вважали такий документ порушенням демократії та законності.

І так було з усіма варіантами закону, які провалювалися й вносилися знову до сесійної зали. До всього ще включився і ЄС, багато в чому з подачі українських громадських організацій, які буквально нагнітали з цього приводу істерію. Ще одна проблема — ці гіпотетичні гроші були якимось чином внесені до державного бюджету. Понад те, до оборонної частини. Зрозуміло чому. Бо 40 млрд грн на дорозі не валяються. Тому вперте небажання значної частини депутатського корпусу забирати гроші Януковича тепер має не тільки моральне, а й цілком матеріальне значення. Адже, за словами Тетяни Чорновіл, ці гроші — єдиний засіб заплатити військовим заводам, інших коштів на це просто немає.

Читайте також: Реінкарнація зла. У чому «секрет успіху» Партії регіонів і чи можливе її повернення до влади

«Рік тому вони казали, що спецконфіскація відбувається без суду, — написав у своєму Facebook один із головних лобістів цього закону Карл Волох. — Потім затихли. Потім доводили, що конфіскація без вироку суду (а іншим судовим рішенням) суперечить Конституції. Потім плели, що вона порушує презумпцію невинуватості. Перестали. Потім те, що все це затія Пашинського, який хоче скупити задешево арбузовські держоблігації. Вже заткнулися. Далі була історія про те, як нас за цей закон засудять і розорять януковичі в міжнародних судах». Останнім писком «моди» є твердження, що за допомогою цього закону можна прив’язати до високопосадовця будь-яку людину і все в неї забрати. Наприклад, таку позицію активно проштовхує народний депутат Борислав Береза, якого політичні опоненти звинувачують у співпраці із Сергієм Льовочкіним. А група так званих єврооптимістів постійно використовує тезу про те, що ухвалення такого документа поставить хрест на безвізовому режимі для України.

Зрештою, на сьогоднішній день після кількох варіантів, після критики з боку ЄС та експертного середовища з’явився проект закону № 4890, який нібито влаштовує вже всіх. Тобто, здавалося б, жодних причин за нього не голосувати просто немає. Тим більше всі без винятку керівники держави висловилися за його ухвалення: і президент, і прем’єр, і Міністерство юстиції, яке, враховуючи належність до НФ міністра Павла Петренка, від самого початку було палким прихильником спецконфіскації.

Повторимося, на відкритті сесії президент Петро Порошенко казав, що спецконфіскація таки має запрацювати. Вторив йому прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Але минулого тижня аж 78 депутатів БПП не проголосували за закон і він вкотре був провалений. Про «Батьківщину» та Опозиційний блок і казати годі. Їхня дуже часто спільна позиція вже навіть не дивує — ситуативні союзи з регіоналами для Юлії Тимошенко є звичною справою ще від 2008–2009 років. Хоча знову ж таки якщо позиція Опоблоку зрозуміла: вони не освячуватимуть забирання активів у власних господарів, то чому «Батьківщина» знаходить купу причин постійно не підтримувати цей законопроект, не зрозуміло. Ну хіба якщо не зважати на чутки про тісну співпрацю «вони» з регіоналами.  

Читайте також: Анатомія клептократії. Нотатки про економічні злочини режиму Януковича

Цікаво, що ті 78 голосів — це вічні противники, єврооптимісти-антикорупціонери та друзі президента, група Кононенка — Березенка, а також у повному складі група «УДАР», яку нерідко пов’язують із Сергієм Льовочкіним. І якщо єврооптимісти не голосують часто тому, що бояться невдоволення Заходу, мовляв, процедура не демократична, то відмова голосувати пана Кононенка та Ко має ознаки явної боязні того, що конкуруюче угруповання просто оберне цей закон і проти них. Хоча в цьому вигляді це й нереально, але, здається, друзі президента бояться самого прецеденту відбирання активів. Та й не тільки вони.

Важливо, що це питання для НФ є наріжним. Адже в умовах падіння рейтингу цій партії потрібна перемога. Вже не кажучи про суто бюджетний підтекст. І тому, здається, фронтовики готові увійти в жорсткий клінч із колегами по коаліції аж до повного блокування бюджетного процесу в разі, якщо президентська фракція і далі блокуватиме спецконфіскацію. Плюс у НФ цілком доречно звертають увагу на те, що кожен день затягування часу призводить до вимивання коштів із нібито заблокованих рахунків. Так, за деякими оцінками, до 40% коштів уже виведено. Тому можна очікувати найближчим часом різкого загострення ситуації в парламенті, передусім якраз через спецконфіскацію.